Артем Сопов, журналіст
Вже рік війни точаться дискусії щодо так званого «бліцкригу» російської армії степовою Херсонщиною. Наводяться різні думки, аргументи та начебто факти.
Особливої відповіді потребує питання, як кримські шляхи за лічені години стали «ключем» до Південно-Східного регіону країни та призвели до окупації Херсона, Мелітополя, Бердянська, Маріуполя? Адже, починаючи з 2014 року, як військові, так і невійськові аналітики вірогідними напрямками збройної агресії рф проти України розглядали пробиття коридору з окупованого Криму до Дніпра, а саме до головної споруди Північно-Кримського каналу задля забезпечення водою півострова, а також можливе захоплення південної частини Херсонської області, аби заблокувати морські порти Херсона, Миколаєва та Очакова з метою економічного тиску на Україну. Судячи з того, що всі військові здобутки окупанта так чи інакше пов’язані з його південним проривом, то єдиним бліцкригом, який вдалося реалізувати росії, є південний, тобто вторгнення військ саме з боку окупованого південного півострова.
Щоб бачити цілісну картину стрімкого пересування ворожих колон, потрібно виокремити його основні етапи та напрямки.
Кримські перешийки. Всі домисли щодо розмінування територій біля контрольних пунктів «в’їзду-виїзду» ґрунтуються на коментарі ексгубернатора Херсонської області Андрія Гордєєва «Новой Газете.RU» від 28 березня: «…перешеек между Херсонской областью и Крымом, он должен был быть полностью заминирован. И мне, кстати, сказали, что за неделю до нападения его разминировали какого-то хера». Тобто Гордєєв переказав чутки, особисто він цю подію не спостерігав та з жодних офіційних джерел таку інформацію не отримував. Але після цього інтернет-суспільство від малого до великого почало не вельми перейматися наявністю чи відсутністю фактажу, а самі слова про півострів Чонгар (бо лише там є перешийки) наклали і на інші КПВВ – «Каланчак» та колишнє КПВВ «Чаплинка», вивівши «універсальну» формулу – «шляхи з Криму були розміновані за тиждень до війни».
Але з високою ймовірністю можна припустити, що ніякого розмінування не було, а якщо і було, то воно ніяк не могло вплинути на просування ворожих колон, бо вони просувалися дорогами, а не полями. Дороги можуть бути заміновані лише мінами на дистанційному керуванні, тому особливого сенсу в їх розмінуванні не було.
Крім того, 26 квітня Генеральний Штаб України повідомив, що Чонгарський міст на час вторгнення був мінований, але зважаючи на сили противника, які мали перевагу, мінуванням не змогли скористатися.
Адмінмежа пролягає мостом через озеро Сиваш 45°59'17.0"N 34°33'08.1"E та доволі вузькі з’єднання: від адмінмежі до самого КПВВ впродовж 100–150 метрів 45°59'22.3"N 34°32'58.4"E та впродовж близько одного кілометра між півостровом Чонгар та селом Салькове 46°09'42.9"N 34°35'59.0"E
Пристріляні розрахунки нашої артилерії чи РСЗВ. Відомостей про те, що 24 лютого з українського боку використовувалась артилерія чи РСЗВ проти колон ворога, які заходили з боку кримських КПВВ, у відкритих джерелах немає. Проте перед цим, 2 лютого, командування об’єднаних ЗС України поширило інформацію, що на межі окупованого Криму українські реактивні системи залпового вогню «Ураган» перевірили на готовність відбиття можливого нападу країни-агресора. У повідомленні також міститься інформація, що військові продемонстрували дії з безпосереднього прикриття підрозділу з повітря засобами протиповітряної оборони під час завдання вогневого ураження, а також прикриття димовою завісою в ході залишення вогневих позицій. Тобто РСЗВ 2 лютого були на місці, але їхнє місцеперебування 24-го – невідоме.
Мости через зрошувальні канали у південній частині Херсонщини. Про них пишуть набагато менше, але якщо питання щодо мінування-розмінування територій КПВВ на сьогодні містить певну частку містицизму, то у факті того, що мости всі цілі, можна переконатися наочно. Ці канали є частиною Північно-Кримського каналу та щільно розкидані по всьому лівобережжю області, зокрема на шляхах Каланчак-Херсон та Чаплинка-Каховка. Вони різні завдовжки, але менших за 10 метрів немає. Їх підрив міг би затримати сухопутні війська РФ на години, а за певних обставин і на дні. Так, на шляху з КПВВ «Каланчак» до Херсона їх налічується шість, остання сьома перешкода – це сам Дніпро, через який перекинуто Антонівський міст. Від КПВВ «Чаплинка» до головної споруди Північно-Кримського каналу також 6 подібних перешкод.
На шляху російської колони було щонайменше 6 водних перешкод - канал перед в’їздом у селище Чаплинка 46°19'22.8"N 33°34'04.5"E, канал після виїзду з селища Чаплинка 46°23'24.2"N 33°31'42.5"E, канал біля села Новий Гай 46°26'49.2"N 33°30'13.1"E, канал біля села Новокаменка 46°34'59.1"N 33°29'33.8"E, канал біля села Каменка 46°41'25.6"N 33°27'55.8"E, канал біля села Цукури 46°42'03.2"N 33°24'31.3"E. Гребля Каховської ГЕС. Дорога іде по ній 46°46'35.9"N 33°22'18.5"E.
Останні водні перешкоди на шляху до правобережжя – гребля Каховської ГЕС та Антонівський міст. Маловідомий факт – в споруді Каховської ГЕС є так званий судноплавний шлюз, через який проходить міст завдовжки 30 метрів і підрив якого жодним чином не порушив би цілісність будови самої ГЕС, але сповільнив би рух ворога. Але навіть про його наявність, не кажучи вже про сам факт його непідриву перед російською навалою, інформації немає.
На шляху загарбника було щонайменше 8 водних перешкод, через які перекинуто мости, – це канал біля села Гаврилівка 2 за координатами: 46°12'48.8"N 33°25'28.0"E, канал біля селища Каланчак 46°14'40.5"N 33°21'43.9"E, річка Каланчак 46°15'41.0"N 33°21'10.2"E, канал після селища Каланчак 46°16'37.1"N 33°15'40.2"E, канал біля села Зелене 46°17'01.3"N 33°08'08.7"E, канал біля села Малоолександрівка 46°22'08.9"N 33°07'23.7"E, річка Конка біля міста Олешки 46°38'10.4"N 32°43'22.1"E і остання найсерйозніша – ріка Дніпро, правий і лівий береги якої поєднував Антонівський міст під Херсоном 46°40'12.6"N 32°43'12.5"E.
Про те, чи потрібно було підривати Антонівський міст, багато сказано, і переважає думка – що підривати було потрібно.
Але не все так просто. Того дня Міністерство енергетики повідомило, що об 11 годині 28 хвилин 24 лютого було захоплено Каховську ГЕС, а значить один із двох виходів (гребля Каховської ГЕС та Антонівський міст) з південної частини Херсонщини для ВСУ було заблоковано ще до опівдня. Тому цілим Антонівський міст всі й тримали – ВСУ він був потрібен як шлях відступу до правобережної України, росії – як шлях для швидкого наступу через Миколаїв на Одесу і коридору з Придністров’ям. А вже з ранку 25 лютого міст був під контролем російської армії та втратив стратегічне значення для ВСУ. Його, очевидно, намагалися знищити за допомогою авіації, але з наявних відео видно, що засіб ураження, випущений з літака, не влучив у ціль.
Винні чи невинні… призначені, але не покарані
В обговоренні «південного бліцкригу» аудиторія розділилася за такими категоріями: «пошук винних не на часі»; «зради не було – це була стратегія Генштабу, адже захищати степову Херсонщину дуже складно»; «зрада повна – винна Зевлада».
Проти того, що «не на часі» заперечувати важко – триває війна, але питання про те, хто відповість за знищений Маріуполь, окупований Бердянськ, Мелітополь та Херсон? — залишається.
Проти того, що зради не було і зе-команда, якщо і винна, то все ж таки намагається виправитися, свідчить визначення причетних або затримання зрадників. Так 2 березня, на 7 день так званої «спецоперації росії», було звільнено з посади начальника головного управління СБУ в Автономній республіці Крим Олега Кулініча, який підозрюються в порушенні ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114 (пособництво у передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю) Кримінального Кодексу України. Проте станом на 14 лютого 2023 року все ще триває досудове слідство. Затримано також помічника начальника управління (з координації антитерористичної діяльності) управління Служби безпеки України в Херсонській області, підполковника Ігоря Садохіна (подальша доля його справи невідома). А 31 березня звільнено з посади начальника Херсонського обласного УСБУ Сергія Криворучка з пониженням його у званні на один ступінь – з генерал-майора він став полковником. У відео з цього приводу Сергія Криворучка разом із іншим колишнім генералом Центрального управління СБУ називають зрадником, але про будь-яке інше покарання, крім пониження у військовому званні, невідомо. 17 липня 2022 року було усунуто самого голову СБУ Івана Баканова з формулюванням – «Невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків».
Питання без відповіді. Але занотовані. Останніми роками значно посилився практичний бік кримської реінтеграції – сервісні зони, ЦНАПи, облаштування КПВВ, а за 10 днів до повномасштабного вторгнення міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук звітувала про початок курсування шатлів з КПВВ до адмінмежі… Де поділися укріпрайони, розташовані на кримських шляхах – ДОТи з блокпостами, коли вони зникли і чи були?
В холодному підсумку маємо:
- Інформація щодо розмінування Чонгарського півострова ніким не аргументована і не спростована, окрім підтвердження інформації щодо наявності мінування самого моста через Чонгарський пролив.
- Інформації щодо застосування 24 лютого 2022 року українською стороною артилерії чи РСЗВ проти колон ворога, які заходили з боку кримських КПВВ, у відкритих джерелах немає.
- Десятки мостів через зрошувальні канали лівобережної Херсонщини не були підірвані.
- Влада робить кроки щодо притягнення до відповідальності осіб, які начебто причетні до Кримського бліцкригу, але попри суспільний інтерес зазначенні заходи не мають відповідного інформаційного супроводу;
- Роль заходів в межах політики реінтеграції Кримського півострова, а саме облаштування на кримських КПВВ сервісних зон, ЦНАПів, запуск шатлів, в безперешкодному проходженні контрольних пунктів – не з’ясована.
Панорамна світлина: Один з мостів на Чонгарі – адмінмежі Херсонщини та Криму / скріншот
