Звільнення та реінтеграція окупованого Донбасу: що кандидати в президенти мають сказати вже зараз

Аналітика
Перегляди: 622
17 квітня 2019

Підготувала:
Марія ЗОЛКІНА, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи"

Врегулювання  конфлікту навколо Донбасу  та перспективи реінтеграції  окупованих територій увійшли до п’ятірки ключових тем, на які  виборці  прагнуть бачити змістовні дебати між кандидатами в Президенти України (42% населення, згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та  Київського міжнародного інститут соціології наприкінці березня 2019 р.). Ця проблема  критично важлива, а дискусія – показова, оскільки  зовнішня політика та оборона як сфери безпосередньої компетенції Президента найбільш тісно пов’язані сьогодні саме в питаннях  врегулювання конфлікту з Російською Федерацією,  гарантування міжнародної підтримки України і перспективи реінтеграції тимчасово окупованої території. 

На тлі відсутності прогресу в питанні повернення  Донбасу під контроль України  в суспільстві від 2015 року сформувалася достатньо стабільна  картина настроїв та позицій з ключових аспектів, пов’язаних з війною та сценаріями реінтеграції. Так, українці однозначно надають перевагу політико-дипломатичному шляху  врегулювання конфлікту: згідно з опитуванням грудня  2018 р.,  загалом майже  70% громадян  погоджуються, що заради  миру на Донбасі  варто шукати компроміси з Російською Федерацією, втім,  переважна  частина з них (50%) вважають, що ці компроміси мають бути вибірковими і погоджуватися варто не на всі. Така позиція превалює у всіх макрорегіонах, за винятком підконтрольної частини Донбасу, де готовність  до  будь-яких компромісів заради миру  більш поширена  (46%), аніж   вибірковий підхід (34%).

Водночас,  більшість компромісів, які передбачені Мінськими домовленостями або  активно  обговорюються в політичній площині, видаються більшості громадян неприйнятними. Найбільш критично громадяни налаштовані стосовно проведення виборів на умовах самопроголошених «республік», амністії всіх учасників бойових дій проти українських військ та формування силових органів ОРДЛО лише із місцевих представників  – це неприпустимо для більшості мешканців усіх макрорегіонів країни. Поза тим, у ставленні до таких потенційних компромісів,  як надання ОРДЛО «особливого статусу», російській мові  – статусу державної   і ухвалення закону про нейтральний та позаблоковий статус України, існують регіональні відмінності: на Півдні, Сході та підконтрольній частині Донбасу  більшість місцевого населення могла б на це погодитися.         

«Рецепти» досягнення миру також залишаються  стабільними у громадській думці: відновлення нормального життя на звільнених територіях (30%) та міжнародний тиск на Росію (32%). Для мешканців Донбасу фактично безальтернативним шляхом встановлення миру є відновлення нормального життя на контрольованих Україною територіях (48%), а на міжнародний тиск на Росію у вигляді санкцій покладаються  порівняно з загальними настроями по країні значно менше (18%).

      Неготовність суспільства до найбільш контроверсійних  компромісів з Російською Федерацією поєднується із баченням політичного майбутнього тимчасово окупованих територій  винятково в складі України. Так, незалежність цих територій чи приєднання їх до Росії не підтримують ані на Донбасі, ані загалом в Україні. За даними вищезгаданого опитування, на Донбасі лише 1,7% хотіли бачити "ДНР" та "ЛНР" незалежними державами і ще 1,6% – у складі Росії (листопад 2018 р.). Загалом же всі регіони об'єднує підхід до повернення цих територій до складу України на довоєнних умовах (55% у червні 2017 р. в середньому по країні). Ще близько 20% громадян України і 28% мешканців Донбасу бачать їх у складі України, але більш самостійними від центрального уряду.

Що ж до реальних перспектив реінтеграції, то мешканці  українського Донбасу  оцінюють їх неоднозначно: 25% вірять у повернення протягом найближчих п'яти років, ще 25% – у віддаленій перспективі, а 17% взагалі вважають це неможливим.

            Відтак, хоча для громадської думки вже визначені певні «червоні лінії» в контроверсійній темі врегулювання конфлікту та потенційно прийнятних компромісів, оцінити  позиції кандидатів в Президенти України  з цих же питань виборці повною мірою не можуть, оскільки рівень  поінформованості про пропозиції  їхніх політичних фаворитів виявився недостатнім. Так, за даними опитування,  тільки 20%  виборців кандидата Володимира Зеленського  вважають себе  добре поінформованими з приводу його підходу  до встановлення миру на Донбасі, та 40%, відповідно, серед виборців Петра Порошенка.

Саме тому на фінішній прямій виборчих перегонів критично важливо, аби кандидати чітко артикулювали, в який саме спосіб і за допомогою яких інструментів вони вибудовуватимуть  політику повернення окупованих територій і якими  є «червоні лінії» в цьому процесі для них, на чому наголошують у тому числі і експерти Виборчої Ради UA:

1.     Як конкретно кандидат в Президенти бачить план відновлення територіальної цілісності України (повернення Криму та Донбасу)?

2.      Які інструменти та заходи в рамках пошуку шляхів  врегулювання конфлікту  кандидат визначає як основні?

3.       Як саме кандидат в Президенти оцінює наявну політико-дипломатичну базу для розв’язання конфлікту у вигляді Мінських домовленостей та наявних форматів ведення перемовин? Чи розглядається перспектива  модифікації  наявної моделі?

4.     Назвіть кілька конкретних кроків, які Ви вважаєте доцільними для підтримки громадян України, які зараз проживають на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, та в Криму, в перспективі культурної реінтеграції окупованих територій.

5.      Які  конкретні пропозиції Росії українській стороні заради  припинення  конфлікту вважатимуться кандидатом неприйнятними  за жодних обставин, а які  – можуть розглядатися?

 

Ця «Пам'ятка для дебатів між кандидатами у президенти»   підготовлена Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.

Top