Зеленський ослаблений власними помилками. Він має сформувати уряд національної єдності, і цього має вимагати й Європа – Петро Бурковський

Петро Бурковський, політичний аналітик, виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, в інтерв’ю італійському виданню Quotidiano Nazionale, одному з провідних регіональних медіа північної та центральної Італії, розповів про ситуацію в Україні, перспективи завершення війни, внутрішньополітичне становище президента Володимира Зеленського та те, яких кроків від України й Європи потребує нинішня ситуація.

– Зеленський говорив про кроки, необхідні для завершення війни. Чи справді він вважає, що конфлікт може незабаром закінчитися?

– Не думаю. Мета Путіна залишається такою самою, як і на початку: перетворити Україну на васальну державу. Щоб зупинити війну, потрібно переконати Москву, що вона не може перемогти, послабивши її військові та економічні можливості. Саме тому Україна завдає ударів по нафтопереробних заводах, логістичній інфраструктурі та російській військовій промисловості. Але це тривалий процес: я вважаю, що ця війна ще буде довгою.

– Поговорімо про внутрішню ситуацію. Чи є Зеленський сьогодні політично слабшим, ніж раніше?

– Він сам послаблює свої позиції, оскільки не виправляє помилок, на які вказували також Федоров і колишній головнокомандувач Валерій Залужний. У демократії влада залежить від здатності досягати домовленостей і компромісів. Якщо Зеленський хоче залишитися президентом, він має змінити курс.

– Зеленський стверджує, що неможливо провести вибори, поки країна перебуває у стані війни і діє воєнний стан. Наскільки реалістичною є гіпотеза про проведення виборів у найближчі місяці?

– Ні. Це неможливо з конституційних міркувань, міркувань безпеки, а також тому, що неможливо було б гарантувати цілісність виборчого процесу. Натомість можливі політичні зміни. У ході розслідувань було виявлено факти корупції в оточенні президента. Зеленський мав би сформувати уряд національної єдності, повернути до уряду технократів, таких як Федоров, та знову залучити Залужного.

– Чи може Федоров стати справжньою політичною загрозою для Зеленського?

– Не зараз. Зеленський досі контролює всі важелі влади і є найвпливовішою людиною в країні. Тому Федоров сьогодні не становить прямої загрози. Справжньою загрозою є українці: у 1991, 2004 та 2014 роках вони вже змушували уряди, які зрадили їхні сподівання, піти з влади. Навіть Зеленський може бути змушений піти у відставку під тиском народу.

– Як тоді ви тлумачите поїздку Федорова до США? Що він може шукати у Вашингтоні?

– Гадаю, він хоче з’ясувати, на яку підтримку може сподіватися і чи зможе Вашингтон забезпечити йому більшу політичну вагу. Він є важливою фігурою для України і має зв’язки на найвищому рівні, зокрема з Алексом Карпом, генеральним директором Palantir, та Ілоном Маском, який керує SpaceX і Starlink. Федоров може намагатися перетворити цю мережу зв’язків на політичний вплив у США, налагоджуючи діалог як із Республіканською, так і з Демократичною партією.

– Минула зима була дуже важкою для України. Наскільки важкою може виявитися наступна, особливо для енергетичної інфраструктури та цивільного населення?

– Дуже важкою. Росія все ще має балістичні ракети, тоді як Україна відчуває серйозний дефіцит перехоплювачів. Щоб захистити енергетичну систему, ми маємо вміти виявляти й знищувати російські наземні комплекси ще до того, як вони запустять ракети.

– Чи є сьогодні, порівняно з минулим роком, більші шанси на те, що Україна зможе виграти цю війну?

– Не знаю, чи зможемо ми перемогти. Стратегічно Росія вже програла, але в певному сенсі ми теж програли: території, які важко відвоювати, сотні тисяч життів і мільйони людей, які покинули країну. На відновлення знадобляться десятиліття. Але якщо Україна програє, Європа також опиниться в небезпеці: Москва намагатиметься розділити її на сфери впливу.

– Як ви оцінюєте роль, яку досі відігравала Європа, і що вона мала б зробити ще, щоб допомогти Україні?

– Чинити тиск на Зеленського, щоб він сформував уряд національної єдності та боровся з корупцією, а також допомагати нам у підготовці військових. Але насамперед Європа має усвідомити, що ця війна стосується і її майбутнього. Путін хоче розділити Європу. На мою думку, вона також має бути готовою надіслати війська в Україну. Я знаю, що це непопулярна позиція, але чекати, поки Росія нападе, було б помилкою.

Читати італійською