Хвиля ультраправих у Європі набирає обертів: чим це загрожує Європі та Україні? – Марія Золкіна
Ультраправі партії в Європі перестають бути лише протестною силою і дедалі ближче підходять до реальної влади. Їхній успіх пов’язаний не лише з проросійською чи антиукраїнською риторикою, а передусім із міграцією, економічними проблемами та невдоволенням традиційними партіями. Водночас прихід таких сил до влади навіть на місцевому рівні вже може створювати ризики для безпеки всієї Європи. Про це в етері Телеканалу Рада розповіла Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Посилення правих партій у різних країнах Європи Марія Золкіна вважає загальноєвропейською тенденцією. На її думку, правопопулістські та радикальні сили використовують проблеми, які виникли всередині самої європейської моделі розвитку.
«Ультраправі партії, загалом правий політичний спектр, точно набирає обертів. Ми це бачимо і на місцевих, і, що важливіше, на національних виборах. Тут немає нічого дивного. Мені здається, це логічна частина історії, коли правопопулістські та радикальні партії паразитують на тій розслабленості, безпеці й відкритості, які збудували класичні партії після Другої світової війни. І ці класичні партії позмінно керували і досі керують ключовими європейськими країнами. Але те, що було перевагою останніх десятиліть — відкритість, мультикультуральність, залучення робочої сили з-за кордону, що часами призводило до неконтрольованої міграції та свободи, – усе це зараз створило підґрунтя для таких спекуляцій з боку правопопулістських партій. І це проблема не тільки окремо Німеччини чи Франції. Я думаю, що це справді загальноєвропейська тенденція. В тій чи іншій мірі праві партії, які не завжди є праворадикальними, пропонують щось, що чіпляє виборця», – пояснила аналітикиня.
Успіх AfD в одному регіоні Німеччини може впливати на оборонні процеси всієї Європи
Одним із найпоказовіших прикладів посилення ультраправих є Німеччина, де «Альтернатива для Німеччини» (AfD) показала високий результат на виборах у Саксонії-Ангальт.
Водночас, за словами Марії Золкіної, цей результат не варто автоматично переносити на всю країну. Східні й західні землі Німеччини досі суттєво відрізняються за економічними та соціальними показниками, а земельні вибори мають власну специфіку.
«Автоматично це точно не можна екстраполювати, тому що Німеччина – це справжня федерація. Місцева влада в кожній землі має надзвичайно широкий спектр повноважень. Перемога на місцевому рівні дійсно дає певний рівень автономії на земельному рівні – це і виконавча влада, і земельний парламент. Землі дуже різні. І відмінності між західними і східними землями Німеччини – тими, що входили до Західної Федеративної Республіки Німеччини і до НДР, – зберігаються і досі. Це одна з ключових проблем, зокрема економічний і соціальний розрив. Тому Саксонія-Ангальт і результати виборів до земельного ландтагу в цій землі не обов'язково є повним відображенням чи репетицією виборів 2029 року на федеральному рівні. Але це точно початок зсуву політичних процесів у Німеччині», – зазначила Марія Золкіна.
Найбільший ризик, однак, може полягати не в тому, що AfD набирає популярність, а в тому, які реальні важелі отримує партія, приходячи до влади на земельному рівні.
Саксонія-Ангальт має стратегічне значення для оборонної логістики НАТО. Через територію землі проходять маршрути, які використовуються для можливого перекидання військ і техніки союзників із Західної Європи на східний фланг НАТО.
«Навіть маючи владу в одному-єдиному, але дуже важливому регіоні – це Схід Німеччини, який фактично сусідствує з Берліном, – треба розуміти, що місцева влада в Німеччині має повноваження, які можуть зупинити дуже важливі для Європи процеси. НАТО не дарма занепокоїлося. Через Саксонію-Ангальт проходять логістичні маршрути, передбачені всіма оборонними планами НАТО, для перекидання військ і техніки союзників із Західної Європи на східний фланг у разі, якщо почнеться війна з Росією. І, використовуючи абсолютно законні місцеві процедури, влада, якщо це буде уряд меншості чи більшість “Альтернативи” в земельному парламенті, зможе цьому перешкоджати в межах чинної системи законів Німеччини. Тому ще до виборів у Німеччині може бути очевидно, наскільки важливо, хто є при владі не тільки на федеральному, а й на місцевому рівні, якщо ця земля, в даному випадку Саксонія-Ангальт, може фактично вирішувати долю оборонних процесів усієї Європи», – наголосила експертка.
Чому антиукраїнська позиція AfD не відштовхує її виборців
Попри чітку позицію AfD проти військової допомоги Україні, за скасування санкцій і відновлення економічних зв'язків із Росією, це не є головним мотивом, який спонукає німців голосувати за партію. За словами експертки, для виборців AfD значно важливішими є внутрішні проблеми – передусім міграція, економічні труднощі та нестача робочих місць.
«Німецькі соціологи, зокрема Infratest dimap, пояснюють це дуже просто за підсумками передвиборчих опитувань. Для виборців “Альтернативи для Німеччини” абсолютно звичною є риторика: давайте відновимо якісь зв’язки з Росією і так далі. Але це далеко не перший, не другий і навіть не третій мотив їхнього голосування за “Альтернативу”. Для всієї Європи шок, що ця партія говорить такі лозунги і збирається впроваджувати їх у життя, якщо прийде до влади на федеральному рівні. Але для виборців, зокрема в Саксонії-Ангальт, ключовими були питання боротьби з міграцією, видворення мігрантів, повернення до максимальної свободи. Одним словом, Росія – це для нас маркер того, чим є ця партія і на чиєму боці вона буде працювати. Але для німецького виборця основними мотивами були зубожіння, брак робочих місць і проблеми з міграцією», – пояснила Марія Золкіна.
Водночас потенційний прихід AfD до влади створює для федерального уряду Німеччини окрему проблему, каже аналітикиня. Адже представники партії на земельному рівні можуть отримати доступ до чутливої інформації.
«Було відомо, що напередодні цих виборів уже уряд прорахував варіанти, як обмежити місцеву владу в Саксонії-Ангальт, якщо це буде влада “Альтернативи”, зокрема обмежити доступ до секретної інформації. Тому що вони матимуть цей доступ, зокрема місцеві міністри, в рамках чинного федерального законодавства Німеччини. І, розуміючи, хто ці люди, що вони будуть елементарно працювати на боці Росії, уряд уже шукав можливості не виносити на офіційні зустрічі якусь інформацію, яка може зашкодити інтересам Німеччини через те, що буде злита до Москви», – констатувала експертка .
Чи означатиме перемога Ле Пен розворот Франції щодо України?
Ще одним потенційно важливим випробуванням для європейської підтримки України можуть стати президентські вибори у Франції. Якщо на них переможе Марін Ле Пен або її найближчий соратник Жордан Барделла, французька політика щодо України може змінитися.
Водночас, за словами Марії Золкіної, сама перемога представника «Національного об’єднання» ще не означатиме автоматичного розвороту французької зовнішньої та оборонної політики.
«Франція не буде лідером “Коаліції охочих” і будь-якої іншої ситуативної коаліції на підтримку України, якщо ці вибори виграє або Марін Ле Пен, або Барделла, її найближчий партнер. Але у Франції ключовими будуть взаємовідносини парламенту і президента, тому що Франція перетворюється на суперпрезидентську республіку лише тоді, коли президент має більшість у парламенті. Якщо ні, то це одні з найскладніших періодів у французькій історії, коли президент не може провести через виконавчу владу, за браком підтримки в парламенті, рішення, зокрема в оборонній і зовнішній політиці», – підсумувала Марія Золкіна.
