Вже все зрозуміло: Трамп, скоріше, почне тиск на Європу, ніж на Росію – Марія Золкіна

Чи може історія з фінансуванням частини весільних святкувань сина Дональда Трампа російським олігархом вплинути на позиції американського президента, як цю ситуацію може використати Демократична партія, чому законопроєкт Грема – Блюменталя навряд чи стане дієвим інструментом тиску на Росію та чому Вашингтон може посилювати тиск на Європу замість Москви? Про це в інтерв’ю Radio NV розповіла Марія Золкіна,  голова напряму «Регіональна безпека і дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Вона також пояснила, чому запропоноване Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією, на її думку, не працюватиме.

Історія з фінансуванням частини весільних святкувань сина Дональда Трампа російським олігархом, за словами Марії Золкіної, навряд чи стала для України чимось дивним. Україна вже давно не має ілюзій стосовно того, що в нинішньої еліти у Білому домі є своєрідне, лояльне ставлення до російських бізнесменів і російського політичного класу, який керує Російською Федерацією.

«Цим багато в чому визначається те, що вони не хочуть застосовувати жодних із наявних у Сполучених Штатів механізмів для того, щоб примусити Росію сідати за стіл переговорів», – каже аналітикиня.

Тим часом, за її словами, увага до цієї історії може посилитися напередодні проміжних виборів у США та вплинути на політичну дискусію всередині країни.

«Не вся Республіканська партія і не всі республіканські виборці безоглядно, безвідносно до реальних зв'язків американської еліти, в тому числі симпатії Трампа до Росії, готові голосувати за Республіканську партію в її нинішньому вигляді. Можливо, для когось із виборців і, власне, для частини Республіканської партії це буде настільки неприйнятно, що дискусія битиме по іміджу зараз, зокрема напередодні проміжних виборів, битиме по іміджу Білого дому», – зауважила вона.

Водночас реакція американської опозиції на політику адміністрації Трампа, за словами Марії Золкіної, залишається стриманішою, ніж можна було б очікувати.

«Демократи повинні були б цим користуватися, але проблема в тому, що за півтора року Дональда Трампа,  демократи, як опозиція, поводяться значно більш м'яко і більш помірковано, ніж можна було б очікувати, зважаючи на те, який масштаб радикальних змін у політиці», – констатувала експертка.

Одне з пояснень такої поведінки, яке наводять американісти, – непередбачуваність дій самого Трампа та його готовність нехтувати усталеними політичними правилами.

«Ефект від такого контролю за процесами і ефект такої непередбачуваності та можливість порушення законодавства з боку самого Дональда Трампа, такого нівелювання і нехтування правилами настільки зненацька застав взагалі політикум американський, що демократи не наважуються йти в лобову атаку з нинішньою адміністрацією в такому радикальному сенсі», – зауважила аналітикиня.

Марія Золкіна також звернула увагу на те, що демократи не демонструють однозначної підтримки законопроєкту Ліндсі Грема, який передбачає можливість застосування санкцій проти Росії та покупців її енергоресурсів, зокрема Індії та Китаю. Причини такої обережності можуть бути різними: від побоювань, що Трамп використає законопроєкт проти європейських партнерів до небажання посилювати позиції президента напередодні виборів. Але навіть ухвалення документа, за словами експертки, не гарантує його практичного застосування.

«Трамп, навпаки, має можливість написати роз’яснення, чому він вважає непотрібним для Сполучених Штатів застосувати санкції проти Росії, що це шкодитиме інтересам Сполучених Штатів. Варіантів не застосувати навіть ухвалений законопроект у Дональда Трампа залишиться маса», – прогнозує аналітикиня.

Водночас, на її думку, законопроєкт матиме для України певне значення навіть без негайного застосування санкцій.

«Якщо цей законопроєкт ухвалять, це все одно буде позитивно для України, тому що з’явиться у частини Республіканської партії, у частини державного апарату, яка не прийшла винятково на хвилі лояльності до Трампа, а дійсно будує собі державницький шлях в органах влади, аргумент нарешті вимагати цих санкцій, зокрема проти Індії, Китаю у Дональда Трампа», – наголосила вона.

Експертка не бачить підстав очікувати, що Трамп використає нові повноваження для реального посилення тиску на Москву, оскільки нинішня американська стратегія, за її оцінкою, передбачає не примус Росії, а спробу відновити з нею економічні та бізнесові зв’язки. За її словами,  Вашингтон продовжує розглядати українські поступки як один із ключових елементів можливої домовленості.

«У них такий розклад, що Україна нехай поступиться політично, а з Росією ми натомість візьмемо просто обіцянки, запевнення, що на цьому вона зупиниться. І при цьому розкладі я не бачу жодного простору з точки зору введення санкцій», – стверджує вона.

Аналітикиня наголошує, що протягом останніх півтора року США демонстрували різні способи тиску на держави, які Вашингтон прагнув послабити або змусити до переговорів. Щодо Росії, за її оцінкою, такого підходу не застосовують. У результаті на столі переговорів залишається передусім російська вимога щодо територіальних поступок, тоді як механізму, який гарантував би подальшу безпеку України, немає.

При цьому, на думку Марії Золкіної, нинішній тиск США на Україну вже не має тієї сили, яку він мав півтора року тому. Змінилася сама система залежностей, через які Києву було складніше приймати нову позицію Сполучених Штатів і відмовлятися від американських вимог.

«Цих залежностей більше немає. Сполучені Штати не тільки не дають, але зараз вже і не можуть продавати Україні те, чим вони могли, по факту, грати з Україною в нібито “в прохання”, а насправді “у тиск”», – наголосила експертка.

Цю саму проблему Марія Золкіна бачить і в пропозиції щодо енергетичного перемир’я. На її думку, домовленість не матиме необхідного балансу і не може бути стійкою, якщо Росія продовжує блокувати українське судноплавство та завдавати ударів по українській інфраструктурі.

«Росія начебто не буде бити, наприклад, по електромережах, розподільчих станціях, електростанціях в Україні. Але при цьому Росія буде далі тримати закритий морський коридор для українського експорту. А це не передбачається як частина цього енергетичного перемир'я», – пояснила вона.

Тому, на її думку, російська сторона може використовувати подібні заяви насамперед для затягування часу.

«Ці заяви з боку Російської Федерації, вони потягнуть час, але на реальне енергетичне перемир'я росіяни не погодяться», – впевнена аналітикиня.

На її думку, Росія намагатиметься використати осінь для ударів по українській інфраструктурі, щоб увійти в зиму з вигіднішими для себе позиціями.

«Вони вважають, що зараз їхній зірковий час восени – знищити українську інфраструктуру потрібно для того, щоб пережити зиму так, щоб Україна взимку не мала жодних козирів говорити про свої умови для режиму тиші. І росіяни цим часом не знехтують», – підсумувала Марія Золкіна.