Події
Перегляди: 551
19 листопада 2020

Закарпаття – регіон можливостей: експерти окреслили ключові моменти, які сприяли б розвитку краю

Ключові моменти, які сприяли б розвитку Закарпаття, а також суспільні настрої найзахіднішого регіону України експерти обговорили під час дискусії «Закарпаття як український фронтир: які суспільні настрої у найбільш західному регіоні України» 21 листопада в Укрінформі.

Міст і ворота України в Європу

Ця дискусія є продовженням Форуму «Re:Open Zakarpattia. Нова історія України», який відбувся 7–8 листопада на Закарпатті.

«Re:Open Zakarpattia» – це незалежний дискусійний майданчик ідей та рішень щодо розвитку Закарпаття, відзначив Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії. Водночас, за словами експерта, він має окрему амбіцію – спростувати негативні стереотипи про Закарпаття та сформувати новий якісний порядок денний розвитку регіону.

 «Цей проєкт покликаний привернути увагу до Закарпаття як до українського фронтиру, – каже експерт. – Адже увага ця, яка  періодично з'являється  у ЗМІ та міжнародній і  українській  громадськості,  буває дуже специфічна, і на нашу думку, викривлена. І ми хотіли б через наш проєкт і соціологічне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи», спростувати стереотипи, які накопичилися про цей регіон,  збалансувати цю картину дня  або взагалі уявлення про Закарпаття,  показати потенціал цього регіону. Що це не  регіон   проблем, про що часто говорять останні п’ять років в контексті сепаратизму, подвійного громадянства,  кримінальних розбірок,  а що це регіон можливостей, в тому числі й у контексті інтеграції України в ЄС, що  це міст і ворота України в Європу», – відзначив Дмитро Тужанський.

53% жителів Закарпаття виступають проти ідеї подвійного громадянства

Аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина представив результати соцдослідження,  зазначивши, що опитування проводилось як серед населення регіону загалом, так і серед представників національних меншин.

Він повідомив, що 53% жителів Закарпаття виступають проти ідеї подвійного громадянства.  При цьому зауважив, що 34% респондентів підтримують ініціативу щодо запровадження в Україні подвійного громадянства. В той же час серед представників національних меншин понад половина опитаних - 52% - повністю або частково підтримують ймовірне подвійне громадянство, а проти лише 12%.

За його словами, опитувані зазначили, що основна мотивація отримання закордонного паспорту для жителів Закарпаття полягає у можливості отримати працевлаштування за кордоном (54,4%), а також для постійного проживання в іншій країні (40,8%). Серед національних меншин ця мотивація ще більш помітна, де на можливість працевлаштування вказували 9 з 10 опитаних.

Андрій Сухарина додав, що, згідно з результатами опитування, «загрози сепаратизму в Закарпатті немає», тому що лише 3% опитаних бачать Україну як федерацію і лише 0,5% говорять про сепаратизм. Він зазначив, що серед представників національних меншин також не фіксується підтримки сепаратизму чи федералізації (2% і 5% відповідно).

Водночас аналітик відзначив, що 31% опитаних представників нацменшин не відповіли на це запитання і сказали, що важко їм визначитися.

«Оці 31%, котрі не відповіли на це запитання, — найбільше “але”. З ними треба працювати, це люди, які не ототожнюють себе з цим регіоном, з країною, особливо не думають про майбутнє цього регіону, вони трохи ізольовані від загального дискурсу», прокоментував Андрій Сухарина.

Він також зазначив, що на Закарпатті опитані, в першу чергу, ідентифікували себе як жителі регіону.

«Ще, на що ми звернули увагу, — на Закарпатті більш помітна регіональна самоідентифікація. Якщо в загальноукраїнських опитуваннях 70% респондентів ідентифікують себе в першу чергу як українці, то на Закарпатті громадяни вважають себе передовсім мешканцями регіону. Саме по собі це не загроза сепаратизму, але це постійно треба мати на увазі, якщо ми не хочемо мати з цим проблеми», наголосив аналітик.

Також опитування показало, що серед населення Закарпаття загалом спостерігається високий рівень толерантності до представників різних національностей. При цьому зазначається, що серед оцінок відносно велика кількість негативних є тільки стосовно росіян (що можна пояснити війною) та ромів. Однак, і стосовно цих етнічних груп кількість неприязні не перевищує 13%. Дещо гіршою є ситуація з толерантністю серед представників національних меншин Закарпаття. Так, відносно високі показники несприйняття фіксуються стосовно ромів (24%) та арабів (19%). Трохи гірше сприйняття росіян і американців (11% і 8% відповідно).

Запрацює  економіка – зайде більший клієнтський потік до  Закарпаття

Закарпатці бачать розвиток регіону за виробництвом органічних продуктів і туристичною галуззю.  Про це заявив Олександр Солонтай, експерт з регіонального розвитку.

«Закарпатці самі відповіли, в чому бачать розвиток регіону. Він — за виробництвом органічних продуктів і туристичною галуззю. Це є пряма відповідь, що треба підтримувати і де треба інвестувати в Закарпатті», - сказав Солонтай.

За його словами, ще дві галузі, які люди бажають розвивати на Закарпатті, - це виробництво меблів і переробка деревини та зелена енергетика.

«Якщо це поєднувати і пам'ятати, що це є високовартісним, то це зможе зробити Закарпаття столицею органіки в Україні. А також областю, де найбільше людей, котрі залучені в різних видах туризму», - зазначив Солонтай.

Експерт  також зауважив, що  головною перешкодою   економічного розвитку  Закарпаття  є відсутність  інфраструктурно-транспортних проєктів.

 «Край все одно залишається відрізаним. Попри ремонт   траси «Київ-Чоп»,  попри ремонт маленької ділянки нового тунелю в Карпатах – цього всього  мало», – наголосив він.

Експерт зауважив, що  повноцінне функціонування  краю  неможливе й без летовища,  нагадавши що перший  пасажирський аеропорт в Україні був відкритий саме в Ужгороді.

«Але зараз в Україні літають, а Закарпаття не літає», – акцентував Солонтай. –  Без вдосконалення залізничного сполучення, без швидкісних потягів «Інтерсіті», літаків, відремонтованої мережі доріг, а не двох перевалів – без цього усього економіка не запрацює». 

А запрацює  економіка – зайде  і більший клієнтський потік до  Закарпаття, переконаний експерт.

Деякі інфраструктурні проблеми регіон міг би вирішувати завдяки міжнародній технічній допомозі

Ірина Сушко, директорка ГО «Європа без бар’єрів», звернула увагу й на таку проблему, як брак компетентності у вибудовуванні горизонтальних зв'язків між місцевою владою Закарпаття і центральними органами влади.

Наприклад, «Концепція з інтегрованого управління кордонами», яка сьогодні реалізується Україною, передбачає саме тісний взаємозв'язок абсолютно усіх органів влади, лідерів громад і всіх тих, хто має стосунок до управління кордонами, відзначила  Ірина Сушко. Але механізм взаємодії у ланцюжку «центральна влада-місцева влада» дуже часто провисає і особливо у ньому  бракує залученості представників громад.

Деякі інфраструктурні проблеми, які були виявлені у Закарпатській області,  зокрема такі як облаштування пунктів пропусків і доріг,  можна було б вирішити за рахунок ефективного використання міжнародної технічної допомоги, яка сьогодні надається Україні, каже Ірина Сушко. Серед таких моделей є так званий угорський і польський кредити на  умовах пов’язаної допомоги.

 «На жаль, ці кредити на сьогодні  повільно рухаються. І це питання якраз не до місцевої влади. Це питання МЗС і  рівня уряду», – наголосила експерта.

Вона  нагадала, що у 2013-2014 роках Україна вже мала скандальну ситуацію,  коли кошти, виділені Європейським Союзом на реконструкцію і закупівлю обладнання в пунктах пропуску,   не були українською стороною використані, і відповідно ЄС закрив ці проєкти. Експетрка побоюється повтору такої ситуації.

«У мене є страх того, щоб Україна не повторила той провальний приклад і в черговий раз не показала світу, що ми не здатні оперувати коштами міжнародної технічної допомоги», – акцентувала вона.

Закарпатцям не властиві сепаратистські настрої

Закарпаття –  регіон об'єктивно специфічний,  вважає Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА. Враховуючи його етнічну мозаїку,  є багато  проблемних моментів.

«Мене дуже вразила  загальноукраїнська ідентичність, вона переважає лише у 38% закарпатців, тоді як  регіональна ідентичність властива  23% громадян. Це набагато нижчі показники, ніж на сході України.  А серед нацменшин це  42%, які ідентифікують себе зі своїм етносом», – прокоментував Олексій Гарань.

Але водночас дані опитування підтвердили, що закарпатцям не властиві сепаратистські настрої, констатував політолог.

«На Закарпатті немає підтримки ні сепаратизму, ні федералізму, зникло і питання, яке, пам’ятаємо,  в 91-му році голосувалося  на референдумі про незалежність, про Закарпатську автономію.  Поширення і вивчення української мови також приймається нормально. І відповідно є перспективи для  економічного розвитку, туристичної галузі,  у ставленні до зовнішньополітичних орієнтацій на ЄС і НАТО – теж усе в позитиві. Тож  насправді дуже багато чуток і стереотипів, які є про Закарпаття, це опиитування спростовує. І про це треба говорити», – підсумував Олексій Гарань.
_____________________________

Соціологічне опитування було проведене в Закарпатській області Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 24 серпня–6 вересня 2020 в рамках проєкту «Форум розвитку Закарпатської області Re:Open Zakarpattia», що реалізується ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  

Повний відеозапис дискусії:

53% жителів Закарпаття виступають проти ідеї подвійного громадянства.

Читайте такожУ МЗС розповіли, хто не зможе отримувати подвійне громадянство (відео)Як передає кореспондент УНІАН, про це аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина повідомив під час публічної дискусії на тему: “Закарпаття як український фронтир: які суспільні настрої у найбільш західному регіоні України”, представляючи результати соцдослідження, де є загальна вибірка серед населення регіону й окрема вибірка серед представників національних меншин.

При цьому він зазначив, що 34% респондентів підтримують ініціативу щодо запровадження в Україні подвійного громадянства. В той же час серед представників національних меншин понад половина опитаних - 52% - повністю або частково підтримують ймовірне подвійне громадянство, а проти лише 12%.

За його словами, опитувані зазначили, що основна мотивація отримання закордонного паспорту для жителів Закарпаття полягає у можливості отримати працевлаштування за кордоном (54,4%), а також для постійного проживання в іншій країні (40,8%). Серед національних меншин ця мотивація ще більш помітна, де на можливість працевлаштування вказували 9 з 10 опитаних.

Сухарина додав, що, згідно з результатами опитування, «загрози сепаратизму в Закарпатті немає», тому що лише 3% опитаних бачать Україну як федерацію і лише 0,5% говорять про сепаратизм. Він зазначив, що серед представників національних меншин також не фіксується підтримки сепаратизму чи федералізації (2% і 5% відповідно).

Водночас Сухарина додав, що 31% опитаних представників нацменшин не відповіли на це запитання і сказали, що важко їм визначитися. За його словами, ці люди трохи ізольовані від загального політичного дискурсу. Він зазначив, що на Закарпатті опитані, в першу чергу, ідентифікували себе як жителі регіону.

«Саме по собі це не є загрозою сепаратизму, але це постійно треба тримати в умі, якщо ми не хочемо колись зіткнутися з цією проблемою», - наголосив Сухарина.

Крім того, за даними опитування, на Закарпатті збільшується підтримка тези про перебування у складі унітарної України з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад у сфері розподілу та спрямування бюджетних коштів і місцевих доходів, що є загальним трендом децентралізаційних процесів.

Також опитування показало, що серед населення Закарпаття загалом спостерігається високий рівень толерантності до представників різних національностей. При цьому зазначається, що серед оцінок відносно велика кількість негативних є тільки стосовно росіян (що можна пояснити війною) та ромів. Однак, і стосовно цих етнічних груп кількість неприязні не перевищує 13%. Дещо гіршою є ситуація з толерантністю серед представників національних меншин Закарпаття. Так, відносно високі показники несприйняття фіксуються стосовно ромів (24%) та арабів (19%). Трохи гірше сприйняття росіян і американців (11% і 8% відповідно).


Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/novini-zakarpattya-bilshe-polovini-zhiteliv-zakarpattya-vistupayut-proti-ideji-podviynogo-gromadyanstva-novini-ukrajini-11226257.html

За матеріалами: Укрінформу,  УНІАН  та ДІФ