День Незалежності: завершення війни та майбутнє України очима громадян України – експертне обговорення

Під час пресконференції в Укрінформі «День Незалежності: завершення війни та майбутнє України очима громадян України» соціологи та аналітики презентували результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова. Дані представили в.о. виконавчого директора Фонду Тарас Жовтенко, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко та аналітикиня «Демініціатив»  Поліна Бондаренко.

Більшість громадян демонструють сталість у своїх орієнтирах: вони хочуть будувати майбутнє саме в Україні, не готові віддавати території чи робити інші поступки Росії попри втому від війни.

Аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Поліна Бондаренко наголосила, що у відповідях українців простежується довгострокова позитивна динаміка. За її словами, 83% респондентів заявили, що бачать своє майбутнє в Україні. Водночас 19% молоді віком 18–29 років не хотіли б цього, що значно більше, ніж серед старших груп.

Поліна Бондаренко зазначила: «Попри певне зниження частки тих, хто бачить своє майбутнє в Україні, у порівнянні з початком повномасштабної агресії, ми маємо зростання у довшій перспективі — із 70% у 2020 році до 83% тепер. Молодь рідше, ніж старші, висловлює готовність залишатися, проте загальна картина засвідчує сталу підтримку українського майбутнього».

Соціологи зафіксували й настрої щодо завершення війни. Більшість українців хотіли б якнайшвидшого миру, проте без компромісів з агресивною РФ, що загрожують суверенітету.

«55% хотіли б, щоб війна закінчилася найближчим часом за будь-яку ціну. Але навіть серед цих респондентів поступки готові прийняти лише 8%. Це свідчить, що українці прагнуть миру, проте не готові сприймати його як капітуляцію», — пояснила Поліна Бондаренко.

Водночас 73% населення і надалі вірять у перемогу України над Росією. Найважливішими ознаками перемоги громадяни називають звільнення всіх полонених і депортованих, збереження державності та припинення обстрілів.

Безпековий аналітик Фонду Тарас Жовтенко акцентував, що дипломатичні ініціативи Заходу також впливають на суспільну думку в Україні:

«Мирні ініціативи адміністрації Дональда Трампа поки що не дали результату. Навпаки, після його інавгурації Росія посилила ракетно-дронові атаки в глибину української території. Кремль намагається захопити більше земель, щоб диктувати умови на переговорах».

За словами аналітика, українці чітко усвідомлюють, що гуманітарні питання — зокрема звільнення полонених — є ключовими.

«На першому місці серед ознак перемоги люди назвали повернення всіх полонених і депортованих. Це показує, що війна сприймається не лише через призму фронту, а й через трагедії громадян, яких Росія утримує як заручників», — підкреслив Тарас Жовтенко.

Не менш важливим для опитаних є збереження української державності, сказав Тарас Жовтенко.

«Йдеться не лише про формальне існування держави. Це означає непорушність кордонів і суверенітету. Навіть ті території, які зараз тимчасово окуповані, у свідомості людей лишаються українськими, і жодного визнання за Росією бути не може», — застеріг аналітик.

Своєю чергою директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зауважив, що підтримка незалежності значно зросла.

«82,5% сьогодні проголосували б за незалежність. Це якісна зміна порівняно з першими роками після 1991-го, коли підтримка була лише трохи вищою за половину. Тепер ми бачимо фундаментальну глибинну тенденцію — невідворотність прагнення до свободи», — сказав Андрій Биченко.

Він також нагадав, що українці дедалі частіше оцінюють незалежність як власний здобуток:

«60% вважають, що вони й їхні родини виграли від незалежності, лише 15% говорять про втрати. Це свідчить про трансформацію системи цінностей, адже свобода стала природною потребою українців».

А Поліна Бондаренко додала, що ця динаміка посилюється:

«Ми бачимо, що населення не тільки вірить у майбутнє України, але й ототожнює своє життя з незалежною державою. Ця тенденція зростає і стає константою».

Андрій Биченко підкреслив, що навіть ті українці, які прагнуть миру за будь-яку ціну, не бачать ціною поразку чи поступки Росії:

«Усі вимоги Кремля більшість відкидає. Це не можна трактувати як готовність до капітуляції. Якби вона була, Україна здалася б ще у лютому 2022 року. Натомість нинішня позиція — результат багаторічного досвіду й усвідомлення, що свобода для українців — базова цінність».

Джерело: Українське радіо, автор: Олександр Савицький

Фото і відеозапис пресконференції: Укрінформ