Аналітичний звіт за підсумками опитування в Закарпатській області

Опитування
Перегляди: 1308
19 листопада 2020

Соціологічне опитування було проведене в Закарпатській області Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 24 серпня–6 вересня 2020 в рамках проєкту «Форум розвитку Закарпатської області Re:Open Zakarpattia», що реалізується ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  

Загалом було опитано 1000 респондентів – 500 респондентів по репрезентативній вибірці в Закарпатській області (в 6 містах та 15 селах області) та 500 респондентів з числа національних меншин (з них 300 угорці та 200 представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання. Обидві вибірки репрезентативні за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оцінка суспільно-політичної ситуації в регіоні

Більшість респондентів на Закарпатті вважає політичну ситуацію в регіоні спокійною. При цьому, суттєвих розбіжностей серед населення загалом та серед національних меншин в регіоні не спостерігається, окрім того, що серед останніх трохи більше осіб, які не визначились з відповіддю. При цьому, така оцінка ситуації на Закарпатті є значно більш позитивною ніж, наприклад, на Донбасі, де більшість респондентів говорить про напружену, або критичну чи вибухову ситуацію.

Порівняно з опитуванням грудня 2018 року, навіть збільшилась частка осіб, які вважають ситуацію в регіоні загалом благополучною (з 1,4% до 10,8%). В той же час, трохи зросла кількість осіб, які вважають ситуацію критичною або вибуховою (з 1,6% до 4,2%). Але загалом такі зміни не є кардинальними, а сприйняття ситуації в регіоні загалом є спокійним.

1. Як би Ви в цілому оцінили політичну ситуацію на Закарпатті? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Благополучна

10.8

3.4

Спокійна

49.0

50.4

Напружена

27.3

21.6

Критична, вибухова

4.2

6.8

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

8.8

17.8

Для закарпатців характерними є помірно-песимістичні оцінки та узагальнення ситуації в регіоні та країні. Водночас, таке сприйняття ситуації є спільними для більшості українців загалом. Так, якщо оцінювати певну сферу суспільно-політичного життя з 2014 року, то найбільш частою характеристикою буде оцінка того, що принципових змін на краще чи на гірше не відбулось. Але кількість негативних оцінок по більшості сфер переважає кількість позитивних, що також є характерним не тільки для цього регіону.

Так, серед перелічених сфер, позитивний баланс оцінок характерний стосовно доступності нових технологій та засобів зв’язку (мобільний та дротовий Інтернет-зв’язок); доступності та надійності банківських послуг, а також можливостей виїзду за кордон. Водночас, на думку опитаних, ситуація найбільше погіршилась у питанні добробуту людей; відповідності дій влади до інтересів простих людей; доступності системи охорони здоров’я; можливості отримати високооплачувану роботу та мати певність у власній безпеці та ефективності роботи правоохоронної системи.

Загалом можна стверджувати, що існують певні розбіжності по сприйнятті зміни ситуації в сферах серед населення Закарпаття загалом та в середовищі національних меншин регіону. Так, серед останніх можна констатувати вищий рівень песимізму, а також вищий показник невизначеності, що може свідчити про нижчу зацікавленість та меншу участь у суспільно-політичних подіях. Такий результат частково може бути сформований внаслідок недостатньої інклюзії та виключеності з суспільно-політичного життя.

Більше того, оцінки населення Закарпаття загалом та оцінки національних меншин регіону мають суттєві відмінності по деяких сферах. Так, серед національних меншин спостерігаються значно нижчі оцінки стану доріг і мостів, аніж серед населення загалом. Схожа ситуація існує стосовно оцінки свободи підприємництва, та оцінки діяльності органів влади відповідно до законів та інтересам простих людей. Однак, найбільш критичні відмінності спостерігаються в оцінках доступу та якості системи охорони здоров’я. Населення Закарпаття і без того негативно оцінює зміни в цьому компоненті, а серед національних меншин цей показник є ще більш песимістичним.

 

Оцінки респондентів розійшлись стосовно перспектив розвитку регіону. Так, 37% вважають, що ситуація в області поступово налагоджуватиметься, 39% вважають, що суттєвих змін не буде, а ще 14% вважають, що ситуація в майбутньому погіршуватиметься. Серед середовища національних меншин можна констатувати схожі погляди за винятком того, що більше третини всіх респондентів взагалі не змогли надати свій прогноз ситуації. Серед загальної вибірки не зміг відповісти на це запитання тільки кожен десятий.

14. Як, на Вашу думку, зміниться Закарпаття у найближчі 2-3 роки? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Ситуація суттєво поліпшиться, область буде швидко розвиватися

9.0

2.6

Ситуація поступово покращиться, щось в області буде розвиватися, щось ні

27.9

21.8

Навряд чи щось зміниться, в області буде застій

39.0

35.4

Ситуація в краї змінюватиметься на гірше, але залишиться терпимою

11.6

4.6

Область стрімко деградуватиме, занепад стане загальним і видимим

2.6

0.0

Важко сказати/не знаю

10.0

35.6

Аналізуючи ймовірні ризики можна стверджувати, що відносно спокійну ситуацію на Закарпатті може підірвати гостра економічна криза: так вважає майже половина опитаних. Серед національних меншин цей показник ще вищий – майже 65%. Суттєвими загрозами також є відновлення повноцінних бойових дій на сході України, стрімке поширення COVID-19, ймовірна екологічна катастрофа чи стихійне лихо, а також боротьба місцевих кланів за владу та ресурси краю. Однак варто відмітити, що представники національних меншин мають менше побоювань стосовно цих загроз. Що цікаво, населення Закарпаття загалом частіше говорило про можливі конфлікти на релігійному ґрунті (20%), аніж представники етнічних меншин (5%). В той же час, є протилежною ситуація з оцінкою можливих конфліктів на ґрунті мови (21% серед національних меншин і 11% серед населення загалом).

Основні причини, які заважають розвиватись Закарпатській області – це насамперед байдужість громадян, масовий виїзд громадян на заробітки, некомпетентність місцевої влади та поширеність корупції на всіх рівнях влади. Варто відмітити, що серед представників національних меншин Закарпаття значно вища частка осіб, які не змогли відповісти на це запитання, що свідчить про нижчу залученість до дискусії про проблеми області. Також, серед національних меншин значно рідше траплялись відповіді пов’язані з байдужістю громадян та трудовою міграцією.

Ставлення до децентралізації

Загалом, негативні уявлення стосовно децентралізації переважають над позитивними оцінками наслідків цього процесу. Так, пришвидшення спустошення сіл та селищ і поява місцевих «князьків» частіше зустрічались серед відповідей респондентів, аніж позитивні характеристики, такі як «відкриваються нові можливості для громадян впливати на владу» та «покращується якість послуг для громадян». Існують також суттєві відмінності у відповідях представників національних меншин. Так, серед них значно рідше побутують оцінки стосовно спустошення сіл та селищ та нових можливостей впливати на владу. Водночас, представники національних меншин частіше висловлюють побоювання стосовно появи місцевих «князьків» внаслідок процесів децентралізації.

Попри те, що респонденти схильні підтримувати негативні тези стосовно децентралізації частіше позитивних, все ж більшість населення Закарпаття погоджуються з тезою, що реформа децентралізації дасть громадам Закарпаття, незалежно від їхнього національного складу, більше можливостей для розвитку. Серед представників національних меншин є певні відмінності у відповідях, зокрема надвисока частка респондентів, які не змогли відповісти на це запитання. Це піднімає питання про якість комунікаційної політики держави, зокрема в частині пояснення децентралізації представникам національних меншин.

18. Чи згодні Ви з тим, що реформа децентралізації дасть громадам Закарпаття, незалежно від їхнього національного складу, більше можливостей для розвитку? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Так, цілком згодний

15.1

4.4

Певною мірою, так

39.6

23.0

Ні

25.1

26.5

Важко сказати

20.1

46.1

 

Якби від респондентів залежав розподіл місцевого бюджету, то найбільше з них першочергово виділяли б  кошти на будівництво та ремонт інфраструктури, стимулювання та розвиток економіки, підвищення соціальних виплат та покращення медичного обслуговування. У порівнянні з населенням Закарпаття загалом, серед національних меншин частіше йдеться про соціальні проекти: підвищення соціальних виплат, підвищення зарплат у бюджетній сфері, а також допомогу національним меншинам.

Серед мешканців Закарпатської області високу підтримку здобуває ідея про створення спеціального режиму інвестицій в регіоні (60%). Високу підтримку також здобуває ідея збільшення видатків на відновлення та будівництво автошляхів. Водночас, хоч і 22% говорять про необхідність прийняття закону про дозвіл на подвійне громадянство для трудових мігрантів, все ж не можна казати, що це питання турбує значну частину мешканців регіону.

Зусилля обласної влади мають бути спрямовані перш за все на модернізацію житлово-комунального господарства (43%); захист соціально вразливих груп (40%); підтримка поліклінік, ФАПів та лікарень (37%); ремонт і будівництво доріг (35%) та боротьба з корупцією в органах місцевої влади (34%). З боку національних меншин спостерігається більше зацікавлення в соціальних послугах з боку обласної влади. Мова йде про вищий пріоритет захисту соціально вразливих груп (61%); забезпечення людей робочими місцями (50%); підвищення рівня оплати праці бюджетникам (37%).

Попри переважання негативних оцінок стосовно децентралізаційних процесів, суттєво зросла частка закарпатців, які вважають, що мають вплив на прийняття рішень у своєму населеному пункті. Так, якщо у 2018 році частка тих, які мають принаймні якийсь вплив складала 21%, то зараз їх майже 39%. Водночас, серед представників національних меншин відчуття впливу на прийняття рішень є менш поширеним – менше 15%.

Приблизно половина опитаних вважають, що серед інститутів, які можуть мати контроль над ситуацією в регіоні має такий контроль місцева влада Закарпаття. 41% вважають, що контролює центральна влада України. 40% говорять про місцеві бізнесові групи, а 29% про окремих осіб (наприклад політиків чи бізнесменів). Тривожним є те, що 26% опитаних говорять про контроль над ситуацією в регіоні кримінальних угрупувань. Якщо порівнювати думку представників національних меншин, то в цьому контексті можна говорити, що серед них більш частою є думка про вплив на область окремих осіб, а не інститутів.

23. Хто, на Вашу думку, контролює ситуацію на Закарпатті? (Відмітьте ті варіанти відповідей, що підходять)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Українська центральна влада

41.4

34.4

Місцева влада Закарпаття

52.0

37.2

Місцеві бізнесові групи

40.2

22.6

Кримінальні групи

26.1

12.2

Правоохоронні органи

10.6

10.4

Громадські організації

6.8

3.4

Жителі Закарпаття

14.1

3.8

Окремі особи (політики, бізнесмени тощо)

28.5

39.8

Європейський Союз

2.6

4.8

Угорщина

5.0

4.6

Росія

0.8

3.0

Насправді ніхто

3.0

3.2

Важко сказати

8.2

34.0

 

Значна частина мешканців Закарпаття виправдовує тіньову зайнятість та/або контрабанду. Так, скоріше позитивно до цього ставляться 26%; негативно – 37%. Решті байдуже, або не мають думки стосовно цього. Водночас, серед середовища національних меншин аж 32% виправдовують ці явища, а негативно ставляться лише 17%.

Між населення загалом та представниками національних меншин немає особливих відмінностей у передбаченні наслідків втілення закону про забезпечення функціонування державної мови. Відносна більшість (40% серед населення загалом та 37% серед національних меншин) вважають, що це сприятиме об'єднанню жителів Закарпаття різних національностей. 30% (і 27% серед національних меншин) мають протилежну думку.

25. На Вашу думку, які наслідки на Закарпатті матиме втілення закону про забезпечення функціонування державної мови? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Це сприятиме об'єднанню жителів Закарпаття різних національностей

39.8

36.8

Це може спричинити гострий міжетнічний конфлікт на Закарпатті

30.1

27.0

Важко сказати

30.1

36.2

У порівнянні з 2018 роком суттєво зросла частка закарпатців, які виступають за єдину мову викладання у школі та ВНЗ. Так, на сьогодні таких майже 50%. Ще близько 30% вважають, що в початкових класах школи навчання може бути мовою національної меншини, в старших класах і вищих навчальних закладах - лише українською, а 8% вважають обов’язковим викладання державною мовою тільки у ВНЗ. У 2018 році вважали, що українською потрібно викладати і в середній і вищій освіті – 28%, а 31% що навчання мовами національних меншин може вестись у молодших класах школи.

Водночас, серед представників національних меншин, найбільш поширеною є позиція, що в школі в початкових класах навчання може бути мовою національної меншини, в старших класах і вищих навчальних закладах - лише українською (35%). Лише 5% опитаних представників національних меншин вважають, що і в школі, і у вищих навчальних закладах цілком можливе навчання мовами національних меншин.

26. Як Ви вважаєте, якою мовою має відбуватися навчання дітей? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

І в школі, і в вищих навчальних закладах - лише українською

49.6

17.0

В школі в початкових класах навчання може бути мовою національної меншини, в старших класах і вищих навчальних закладах - лише українською

29.1

35.2

В школі навчання може бути мовою національної меншини, а в вищах - лише українською

8.4

14.8

І в школі, і вищих навчальних закладах цілком можливе навчання мовами національних меншин

3.0

4.8

Важко сказати

10.0

28.2

Більшість опитаних закарпатців позитивно ставляться до підтримки Угорщиною проектів в регіоні. Близько 32% вважає, що це справді дружня допомога угорській меншині на Закарпатті, а 40% що це сприяння розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду. Лише 11% говорять про те, що це послаблює українську національну ідентичність. Серед середовища національних меншин, розподіл думок приблизно такий же.

27. Що Ви думаєте про нинішню політику Угорщини на Закарпатті – фінансування угорських шкіл, надання грантів підприємцям, будівництво доріг тощо? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Це справді дружня допомога угорській меншині на Закарпатті

31.5

36.8

Це сприяння розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду

40.0

24.8

Це послаблює українську національну ідентичність

10.6

7.2

Важко сказати

17.9

31.2

Більшість респондентів на Закарпатті вважають, що Україні варто підтримувати та розвивати партнерські стосунки для розширення економічного розвитку регіону передовсім зі всіма країнами, які межують з Закарпаттям та Європейським Союзом. Цей аспект ще більш помітний в опитуванні національних меншин, та готовності працювати практично зі всіма міжнародними суб’єктами.

Якщо брати до уваги динаміку становища угорської громади на Закарпатті за 5 річний проміжок, то респонденти схильні вважати, що її становище скоріше покращилось, аніж погіршилось. Так, серед представників національних меншин частка оптимістів трохи менше, але такі думки також переважають. Водночас, значна частина респондентів (більше третини) як серед населення Закарпаття загалом, так і серед національних меншин вважають, що становище угорської громади за останні 5 років практично не змінилось. Примітно, що ще у 2018 році кількість респондентів, які вважали що становище угорської громади за останні 5 років погіршилось було більшим, аніж тих, які мали протилежну думку.

Міграційні настрої

Абсолютна більшість мешканців Закарпаття стикалась з проблемою трудової міграції. Так, у 17% респондентів є рідні чи близькі друзі, які виїхали на постійне проживання за кордон. Ще майже у 40% - які виїхали на роботу на тривалий проміжок часу. А загалом, до епідемії COVID-19, ще така ж частка людей мала рідних чи друзів, які виїхали на роботу на нетривалий час.

30. Чи є у Вас рідні, близькі, друзі, які виїхали за кордон на роботу чи постійне проживання? (Відмітьте ті варіанти відповідей, що підходять)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Так, виїхали на постійне проживання

17.2

11.6

Виїхали на роботу і на тривалий час

38.9

29.2

До епідемії коронавірусу виїжджали на роботу на нетривалий час

40.1

61.2

Ні, таких родичів чи знайомих у мене немає

23.6

35.4

Еміграція залишається однією з основних проблем Закарпаття. Так, майже 7% респондентів (і 11% серед представників національних меншин) задумуються про виїзд з України і навіть роблять для цього певні кроки. Ще 42% також про це думали, але не докладали ніяких зусиль. І лише 51% взагалі не думали про еміграцію. У порівнянні з 2018 роком частка людей, які принаймні задумувались про еміграцію зросла з 28% до 49%.

32. Чи думали Ви про те, щоб виїхати з України? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Так, і вже роблю для цього певні кроки

6.6

11.0

Так, але це поки що лише думки

42.5

33.6

Ні

50.9

55.4

Про підвищення міграційних настрої свідчить і той факт, що зросли кількість виборів тих обставин, які можуть стати причинами еміграції. Так, зросли можливі причини для еміграції як: соціально-економічні, недотримання прав людини, можливість легального отримання другого громадянства, початку війни, облаштування родичів за кордоном тощо. Натомість частка осіб, які не мають наміру виїжджати за жодних умов зменшилась з 46% до 34%. Причини збільшення міграційних настроїв наразі неясні і, можливо, можуть пояснюватись епідемією COVID-19 та локдауном як в регіоні, так і загалом по різних частинах світу.

Ризики сепаратизму

Опитування громадської думки не фіксує підтримки сепаратистських чи федералістських рухів. Так, за федералізацію виступає приблизно 3% мешканців, а сепаратизм підтримує менше 1%. Такі показники фактично не змінились з часу попереднього опитування. Водночас, збільшується підтримка тези про підтримку перебування в складі унітарної України з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад у сфері розподілу та спрямування бюджетних коштів і місцевих доходів, що є загальним трендом децентралізаційних процесів. Серед опитування національних меншин також не фіксується підтримки сепаратизму чи федералізації (2% і 5% відповідно).

Зовнішньополітичні орієнтації

Абсолютна більшість закарпатців безальтернативно підтримує рух до Європейського Союзу, так само як і представники національних меншин. Однак, серед опитування національних меншин в регіоні прослідковується також підтримка Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану на рівні 7%.

Також, практично безальтернативним є рух до гарантування безпеки через вступ до НАТО. Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД підтримують менше 1% опитаних (менше 3% серед представників національних меншин), а позаблоковий статус – 18%. Не визначились 18% серед всього населення і 37% серед національних меншин.

Серед мешканців Закарпаття присутня сильна регіональна ідентичність. Так, загальноукраїнська ідентичність переважає лише у 38% мешканців, в той час як 23% ідентифікують себе з жителями своїх населених пунктів і приблизно стільки є мешканцем регіону, де проживають. Ще майже 7% вважають себе представником свого етносу і 5% громадянином Європи. Варто відзначити, що в масштабах всієї України загальноукраїнська ідентичність є домінуючою та переважає у абсолютної більшості.

Стосовно національних меншин Закарпаття, то тут переважна ідентифікація зі своїм етносом – 42%. Також 23% ідентифікують себе громадянами України, а 18% мешканцями свого регіону чи області.

37. Ким Ви себе в першу чергу вважаєте? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Жителем свого міста (села)

22.9

7.2

Мешканцем регіону (області чи кількох областей), де Ви живете

22.5

18.2

Громадянином України

38.4

23.4

Представником свого етносу, нації

6.6

41.5

Громадянином Росії

0.0

0.0

Громадянином Європи

5.0

6.2

Громадянином світу

2.2

2.0

ВАЖКО СКАЗАТИ

2.4

1.4

Мешканці Закарпаття переважно бачать пріоритети економіки, які пов’язані з традиційним розвитком краю. Це передовсім аграрний сектор (55%), зелений масовий туризм (49%), лікувальний туризм (33%), деревообробна промисловість (33%) та гастрономічний туризм (27%). Натомість більш технологічні та складні сфери промисловості не розглядаються значною частиною мешканців регіону як драйвери економічного зростання.

39. А на підприємствах (у компаніях) яких галузей Ви хотіли б працювати у разі можливості вибору? (Відмітьте не більше 3-х варіантів відповідей, що найбільше підходять)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Аграрний сектор (овочівництво, виноградарство, вівчарство) і переробка (сироваріння, виноробство, консервація, тютюнові вироби)

31.7

16.4

Відновлювальна енергетика (сонця, вітру, гідроенергетика)

13.6

0.8

Деревообробна промисловість (виробництво меблів)

14.2

1.6

Легка промисловість (пошиття одягу, взуття)

11.8

3.0

Машинобудування

4.8

0.4

Приладобудування і електроніка

3.2

0.2

Будівельна промисловість

8.2

16.6

Зелений масовий туризм

16.2

5.8

Елітний туризм

7.0

2.0

Гастрономічний туризм

7.4

1.2

Лікувально-оздоровчий туризм

8.4

3.8

Культурні індустрії (музейна справа, народні ремесла, організація фестивалів, кіновиробництво)

4.4

1.8

Транскордонна логістика (переміщення товарів і послуг між Україною та сусідніми країнами)

5.0

2.8

Роздрібна торгівля

5.6

9.2

Телекомунікації

1.0

0.4

Робототехніка

0.8

0.2

Біотехнології

0.2

0.6

Інше

2.0

8.6

Важко відповісти

19.4

45.6

Основна мотивація отримання закордонного паспорту для мешканців Закарпаття полягає у можливості отримати працевлаштування за кордоном, а також для постійного проживання в іншій країні. Серед національних меншин ця мотивація ще більш помітна, де про можливість працевлаштування стверджували 9 з 10 опитаних.

Більшість мешканців Закарпаття виступають проти ідеї подвійного громадянства - 53%. Водночас достатньо велика частка підтримує таке ймовірне рішення – 34%. Інша картина спостерігається серед представників національних меншин: понад половина опитаних підтримує ймовірне подвійне громадянство, а проти лише 12%.

Споживання інформації

Телебачення залишається основним джерелом інформації для більшості мешканців Закарпаття. Його – як звичне джерело отримання інформації вказали 77% респондентів. Інформацію з українських сайтів черпає 41% опитаних, з Facebook – 36%. Популярними також є іноземні телеканали – 23% (серед національних меншин – 57%). Варто відзначити, що представники національних меншин частіше черпають інформацію з російського телебачення та інтернету.

Мешканці Закарпаття найчастіше дивляться новини на телеканалах 1+1 та Інтер. Наступними, однак зі значно меншою популярністю йдуть СТБ, ICTV та місцевий телеканал М-Студіо. Тривожним є той факт, що серед національних меншин Закарпаття значно вищий рівень споживання інформації спостерігається з інформаційних телеканалів, асоційованих з проросійським політиком Віктором Медведчуком. Так, перегляди телеканалу ZIK, 112 каналу та NewsOne є значно частішими, аніж серед мешканців Закарпаття загалом. Цікавим також є той факт, що серед національних меншин є відносно популярним регіональний суспільний мовник.

Більшість респондентів воліє, щоб їхні діти окрім рідної мови передовсім вивчали основну мову міжнародного спілкування – англійську (47%). Також, популярною є німецька мова – 14% та угорська – 11%. В середовищі національних меншин також домінує англійська мова – 51%, а також 14% респондентів говорять про потребу вивчати українську для своїх дітей.

Серед населення Закарпаття загалом спостерігається високий рівень толерантності до представників різних національностей. Так, серед оцінок відносно велика кількість негативних оцінок є тільки стосовно росіян (що можна пояснити війною) та ромів. Однак, і стосовно цих етнічних груп кількість неприязні не перевищує 13%.

Дещо гіршою є ситуація з толерантністю серед представників національних меншин Закарпаття. Так, відносно високі показники несприйняття фіксуються стосовно ромів (24%) та арабів (19%). Трохи гірше сприйняття і стосовно росіян і американців (11% і 8% відповідно).

59. Що таке патріотизм? (Відмітьте ті варіанти відповідей, що підходять)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Любов до своєї країни

71.7

89.8

Готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю

31.3

25.2

Виховання у дітей любові та поваги до своєї країни

47.6

35.0

Дотримання усіх законів країни

13.7

5.8

Знання історії своєї країни, її культури

28.3

19.6

Участь у виборах

12.9

18.0

Чесне виконання своїх обов’язків

19.9

11.8

Спілкування державною мовою

14.7

6.6

Сплата належних податків

3.6

4.6

Участь у громадському житті

4.8

2.0

Повага до влади

1.6

0.6

Участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі

9.2

1.0

 

Серйозну тривогу викликає поширення міфів стосовно пандемії COVID-19. Так, лише 39% (і 25% серед національних меншин) вважають, що пандемія коронавірусу є спалахом небезпечного інфекційного захворювання, подібним до епідемій, які раніше переживало людство. Водночас, 25% вважають це звичайним різновидом грипу, а майже 14% вбачають коронавірус змовою для контролю над світом. Більше того, 7% респондентів (і 16% серед представників національних меншин) вважають, що ніякого коронавірусу взагалі не існує, а епідемія це вигадка і обман.

 

60. Чим, на Вашу думку, є пандемія коронавірусу? (Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Спалахом небезпечного інфекційного захворювання, подібним до епідемій, які раніше переживало людство

38.6

24.6

Звичайним різновидом грипу, вірусної інфекції

24.7

17.6

Штучно створеною хворобою для контролю над світом

13.5

9.0

Карою за гріхи людства

4.8

0.6

Ніякого коронавірусу насправді не існує, це вигадка і обман

7.0

16.2

Інше

1.2

0.2

Важко сказати

10.2

31.8

 

61. Наразі Україна перебуває у стані адаптивного карантину. Коли мине пандемія, яким засобом пересування Ви хотіли б скористатися у разі потреби відвідати інші регіони України? (Відмітьте ті варіанти відповідей, що підходять)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Власним автомобілем

28.5

12.0

Автобусом

22.0

25.6

Залізницею

21.6

22.2

Літаком

5.6

0.4

Не маю такої потреби

33.9

28.2

Важко сказати

15.8

34.8

Підтримка напрямку до ЄС та гіпотетичного вступу великою мірою пов’язана з очікуваннями того, що членство в ЄС забезпечить підвищення життєвого рівня людей (53%), сприятиме боротьбі з корупцією (34%) та забезпечить вільне пересування за кордон (31%).

Ставлення до ситуації на Донбасі
 

Абсолютна більшість мешканців Закарпаття вважають, що зараз триває війна між Україною та Росією – 84%. Серед представників національних меншин цей показник нижчий – 58%.

63. Як Ви вважаєте, чи триває зараз війна між Україною та Росією(Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Так

84.4

57.5

Ні

2.6

14.0

Важко сказати

13.0

28.5

Ставлення до можливих компромісів заради вирішення конфлікту на Донбасі принципово не відрізняється від загальних думок по країні. Більшість опитаних вважають, що заради миру потрібно йти на компроміси, однак повинні бути межі таких домовленостей. Погоджуватись на будь-що заради миру готові тільки 12% закарпатців.

Відносна більшість опитаних також підтримує позицію, що ОРДЛО мають повернутись до складу України на тих самих умовах що й раніше (45%). Ще 28% опитаних готові до надання «особливого статусу» цим територіям – тобто більше самостійності від центрального уряду. За відділення цих територій в тому чи іншому форматі виступають менше 5%. Стосовно опитування національних меншин, то принципових розбіжностей немає, за винятком більшої кількості респондентів, які не змогли відповісти на це запитання.

65. Якщо говорити про політичне майбутнє непідконтрольних Україні територій Донбасу (ОРДЛО), який варіант Ви вважаєте найбільш прийнятним(Одна відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Щоб ОРДЛО повернулися до складу України на тих самих умовах, що й до війни

44.6

30.6

Щоб ОРДЛО повернулися до складу України на умовах отримання «особливого статусу», маючи більше незалежності від центрального уряду

27.9

19.4

Щоб ОРДЛО стали незалежними державами

2.4

2.4

Щоб ОРДЛО увійшли до складу Росії

2.4

1.6

Інше

1.6

1.8

Важко сказати

21.1

44.2

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

 

 

D1. Ваша стать:

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Чоловік

44.8

46.2

Жінка

55.2

53.8

D2. Ваш вік:

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Молодь < 30

23.7

19.8

Середній вік 30-50

46.2

48.0

Старший вік > 54

30.1

32.2

D3. Ваш рівень освіти:

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Незакінчена середня

3.6

18.0

Загальна середня

33.1

39.6

Середня спеціальна

40.3

25.6

Вища або незакінчена вища

23.0

16.8

D4. Яке в цілому матеріальне становище Вашої сім'ї? (Виберіть одну найбільш прийнятну відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти

14.8

3.4

Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей

37.3

55.6

У цілому на життя вистачає, але придбання  речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі

37.7

36.4

Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)

7.4

4.4

Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо

1.4

0.0

Важко відповісти/Відмова відповідати

1.4

0.2

D5. Ваш рід занять (зараз): (Виберіть одну найбільш прийнятну відповідь)

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Керівник підприємства, установи

1.4

1.2

Керівник підрозділу підприємства

1.4

1.2

Підприємець

11.2

2.2

Спеціаліст технічного профілю

6.4

3.4

Спеціаліст з природничих наук

3.0

1.4

Спеціаліст гуманітарного профілю (в т. ч. економісти, юристи, фахівці в галузі освіти, мистецтва, охорони здоров’я тощо)

9.2

8.8

Військовослужбовець, службовець СБУ, МВС

1.6

2.4

Кваліфікований робітник

10.8

14.0

Службовець 

4.2

3.4

Некваліфікований робітник

2.8

3.0

Робітник сільського господарства, КСП

4.2

5.6

Фермер, орендар

1.4

0.8

Учень, студент

3.4

2.4

Домогосподарка

9.2

11.0

Пенсіонер

21.5

25.4

Непрацездатний (в тому числі інваліди)

2.8

1.0

Непрацюючий (але не зареєстрований як безробітний)

4.2

9.4

Офіційно зареєстрований безробітний

1.0

0.6

Інше

0.6

2.6

Важко відповісти

0.0

0.2

D6. Ваша національність: ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Українець

86.1

0.0

Росіянин

1.4

0.0

Угорець

8.0

60.0

Румун

3.6

20.0

Ром (циган)

0.2

14.0

Словак

0.4

6.0

Інша

0.4

0.0

Важко відповісти

0.0

0.0

D7. Якою мовою Ви переважно розмовляєте вдома? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Українською

84.9

12.4

Російською

5.0

10.8

Угорською

6.0

58.8

Румунською

3.6

10.6

Ромською

 

3.6

Словацькою

0.2

3.0

Іншою

0.0

0.0

Важко відповісти

0.4

0.8

D8. Яку мову Ви вважаєте рідною? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

Закарпаття загалом

Національні меншини

Українську

86.1

7.8

Російську

3.4

10.4

Угорську

6.0

59.6

Румунську

3.6

12.0

Ромську

0.2

5.8

Словацьку

0.6

4.2

Іншу

0.0

0.0

Важко відповісти

0.2

0.2