Між стабільністю і напругою, надією і втомою: що показало опитування на Закарпатті – Поліна Бондаренко
Закарпатська область залишається одним із найбільш стабільних, але водночас соціально напружених регіонів України. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення Інституту Центральноєвропейської Стратегії (ICES), які були представлені на 6-му форумі Re:Open Zakarpattia.
Як зазначила під час презентації даних Поліна Бондаренко, соціологиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, серед населення Закарпатської області загалом 48% респондентів основним ризиком називали гостру економічну кризу, 40% – ситуацію на фронті. Разом із тим, понад 60% респондентів на Закарпатті бачать безпекову ситуацію в області стабільною або благополучною, хоча кожен третій опитаний оцінює її як напружену.
«На Закарпатті загалом 60% респондентів позитивно охарактеризували ситуацію. 57% серед нацменшин та 75% відсотків серед ВПО описали ситуацію як благополучну. Питали також про основні ризики, які є у Закарпатській області, два основні – погіршення ситуації на фронт та гостра економічна криза», – зазначила соціологиня.
За її словами, ВПО частіше згадували ворожнечу на міжетнічному, релігійному і на мовному ґрунті. Питання ворожнечі на міжетнічному ґрунті згадувалося як вибіркою із нацменшин, так і вибіркою серед області загалом.
При цьому 54% жителів вважають, що ситуацію в регіоні контролює центральна влада, а стільки ж — місцеві органи самоврядування. Однак близько 22% вказали на вплив кримінальних груп, по 20% — ТЦК та правоохоронні органи.
Майже 40% опитаних назвали корупцію найсерйознішою проблемою області. Найбільш корумпованими сферами жителі вважають сферу загальної військової мобілізації (64%), митницю (57%), судову систему (40%) та правоохоронні органи (36%).
Більшість закарпатців бачать вихід у посиленні кримінальної відповідальності за корупцію (53%) та оновленні кадрів у владі. Водночас понад третина вважає, що варто розвивати цифровізацію та прозорість, щоб запобігти корупційним практикам.
Головною вимогою до центральної влади респонденти назвали створення сприятливих умов для іноземних інвестицій (45%) та розвиток підприємництва. Понад 53% жителів області вважають, що кошти місцевих бюджетів слід спрямовувати на економічне відновлення та створення нових робочих місць.
У структурі регіональної економіки найперспективнішими напрямками мешканці бачать туризм (64%), аграрний сектор та переробку (59%), деревообробку (33%) і транскордонну логістику (32%).
Понад 40% закарпатців повідомили, що останнім часом відчувають надію, хоча третина зізнається у втомі та напруженості. Близько 17% визнають, що переживають гнів або роздратування, а менше 5% оцінюють свій психологічний стан як «дуже поганий».
Як зазначила Поліна Бондаренко, дані відрізняються за різними вибірками.
«Ми спитали, які емоції в них превалюють на даний момент, на момент опитування. І бачимо, що по загальнонаціональній вибірці, вибірці з національних машин, переважна більшість – це 43-47% – сказали, що це почуття надії. Ми теж так само ставили респондентам схоже запитання: які емоції у вас виникають, коли ви думаєте про своє майбутнє, про майбутнє України? І там надія і тривога в топах», – зазначила Поліна Бондаренко.
Однак, як наголосила соціологиня, винятком тут є ВПО.
«Ми бачимо, що серед них найбільша частина респондентів часто обирала емоції, які можна назвати негативними. Це втома – 54%, роздратування 41%, безсилля 38% і 32% розчарування»,– додала Поліна Бондаренко.
Дослідження окремо аналізує думки представників угорської, ромської, румунської та словацької громад. За даними дослідження, 41% меншин підтримують ідею подвійного громадянства, 23% — виступають за розширення повноважень місцевих рад, а 13,8% вважають, що Закарпаття має отримати статус автономного округу.
Водночас 31,6% представників меншин визначають себе передусім як громадяни України, а 21,8% — як представники свого етносу.
У дослідження порушувалася проблема ставлення до ВПО. Дані дослідження фіксують і соціальну напругу у ставленні до переселенців. 41% місцевих жителів ставляться до ВПО гірше, ніж до місцевих, переважно через економічну конкуренцію та нерівність у добробуті.
21% респондентів вважають політику Угорщини щодо підтримки угорської меншини дружньою допомогою, ще 38% — позитивною за умови координації з Києвом. Водночас 15% переконані, що така політика послаблює українську ідентичність, а 5% — що може бути підготовкою до анексії.
Це соціологічне дослідження було проведено в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
В межах дослідження опитали 1002 респондента методом face-to-face: 502 респондента віком від 18 років у 7 містах та 27 селах області та 500 респондентів з числа національних меншин (з них 300 угорців та 200 представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання у Закарпатській області.
За матеріалами: Uzhgorod.net.ua, Закарпаття онлайн, Zaholovok.com.ua
Фото: Валерій Рубаняк, Едуард Крижанівський
