Якщо Крим не повернеться до України, це виглядатиме як винагорода Росії за її агресію – Петро Бурковський

Чому на Заході бояться деокупації Криму і як "переламати" погляд деяких західних політиків, яких непокоїть, що звільнення Кримського півострова  може підштовхнути Росію до ще більшої ескалації  – про це в інтерв’ю Радіо НВ розповів виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро БУРКОВСЬКИЙ.

Він нагадав, що коли росія  в 2014 році напала на Україну, ввівши свої війська у Крим та почавши агресію на інших українських територіях, її метою було розділити Українську державу на декілька частин. У  2021 році помічник президента росії Владислав Сурков  відкрито заявив  Financial Times,  що мінські домовленості  були першим поділом України, легімітизованим Заходом.  І в цьому плані питання Криму з 2014 року  справді не порушувалося, союзники України не готові були давати жодної вагомої політичної, економічної, військово-технічної підтримки, щоб Україна змогла зберегти свій суверенітет, в тому числі і над Кримом  та окремими районами Донецької та Луганської областей.

Петро Бурковський зазначив, що ще з 90-х років росія та її керівництво за  допомогою своїх агентів впливу активно просувала на Заході тезу про те, що Україна є штучною державою і дуже швидко зникне з карти Європи.

«Цю тезу росіяни просували на переговорах з американцями, і ця теза  була однією з головних, якою росіяни обґрунтовували необхідність якомога швидше забрати в України ядерну зброю, щоб у разі зникнення  чи розпаду України чи якогось націоналістичного заколоту (а вони лякали американців українськими націоналістами з початку 90-х років) ядерна зброя не потрапила в чиїсь зовсім ненадійні руки», – каже аналітик.

За його словами, той самий наратив про Україну як про неспроможну державу, яка  ось-ось розпадається, у 2014-му році дуже успішно просувався у Сполучених Штатах. У це тоді повірила адміністрація Обами,  його найближчі радники, деякі з яких і досі працюють в офісі президента.   

«Цей наратив тоді і не дозволив Україні підняти питання Криму на порядок денний, – зауважив Петро Бурковський. – Дуже довго питання Криму вважалося закритим, в тому числі і на Заході».

Мало того, подібні голоси лунали й з України, каже аналітик, коли в 2016 році напередодні президентських виборів український бізнесмен Віктор Пінчук закликав Україну відмовитися від Криму заради миру, намагаючись зіграти на почуттях частини американського істеблішменту, яка продовжувала вважати, що росія має залишитися гарантом безпеки в Європі. Такі самі думки поділялися і в Німеччині, і у Франції, і в багатьох інших державах.

В тому, що питання Криму нині знову стало на порядку денному – велика заслуга українських Збройних сил, переконаний аналітик.

«Наші збройні сили показали, що можуть розбивати російську армію, що російська держава не є великою державою ні в політичному, ні в  економічному, ні у військовому сенсах, що це – держава-ізгой. А якщо це держава-ізгой,  чому вона повинна отримувати винагороду за свою агресію?».

Отже, якщо Крим не повернеться до України, це виглядатиме,  як винагорода росії за її агресію, акцентував Петро Бурковський.

Якщо Крим залишиться росії – це й небезпека гіпотетичного розміщення на півострові ядерної зброї, й ризик нових нападів на Україну,  й загроза для морської торгівлі – експорту українського зерна й імпорту важливих товарів в Україну.

 «Відновлення мирного судноплавства можливе лише в тому разі, якщо Крим буде український. Тобто з усіх точок зору – військової, економічної – Україна має повернути собі Крим, а росія має понести покарання за свою агресію», – каже аналітик.

Петро Бурковський наголосив, що не вірить  у  повернення Криму  дипломатичними засобами, бо росія добровільно не піде на поступки у поверненні півострова  Україні.

«Тут треба позбутися ілюзій. Контроль над цими територіями має  стратегічне значення як для України, так і для росії. Тому в   переговорах такі території не повертаються. Єдиний варіант, який можливий, – це якщо всередині росії змінюється режим і новий демократичний режим відповідно скасовує всі рішення путінського режиму. Але на даний момент ознак того, що росія наближається до революційної ситуації, немає і, відповідно, немає надій на те, що війну можна закінчити дипломатичними засобами», – резюмував Петро Бурковський.