«Стіна дронів» і «стіна страху» – Марія Золкіна про нерішучість Європи та НАТО перед російською загрозою
Європейські політики визнають, що світ увійшов у епоху війни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив: «Ми не перебуваємо в стані війни, але ми вже і не перебуваємо в стані миру». Прем’єр Польщі Дональд Туск висловився ще радикальніше: «Післявоєнна епоха закінчилась. Ми вже живемо у час війни». Про те, чому європейці досі не готові реагувати на загрози та провокації Росії, якою є нова стратегія агресора та що не так із ініціативою «стіни дронів», в інтерв’ю телеканалу «Київ 24» розповіла Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук.
На її думку, сьогодні в Європі існує глибокий розрив у сприйнятті безпекової ситуації. Країни східного флангу НАТО чудово розуміють, що війна вже триває. Але Західна Європа – Німеччина, Італія, навіть Франція – все ще перебувають в ілюзії миру, хоча повітряний простір Європи вже не раз порушувався російськими дронами.
«Різниця у сприйнятті особливо проявилася під час обговорення ініціативи створення «стіни дронів». На зустрічі в Копенгагені саме Німеччина та Італія висловили сумніви щодо її доцільності. Натомість країни Східного флангу НАТО – Польща, країни Балтії та Румунія – вважають цю ініціативу абсолютно необхідною й наголошують, що саме тут Європейський Союз і держави – члени НАТО мають об’єднувати зусилля та спільно реалізовувати цей проєкт», – роз’яснила Марія Золкіна.
Європа, каже аналітикиня, фактично не готова до масованих атак дронами.
«Проблема в тому, що вони просто не можуть їх збити. Системи протиповітряної оборони налаштовані на перехоплення крилатих балістичних ракет, але не орієнтовані на перехоплення дронів. І навіть виявлення їх радарами не завжди надійне. Коли в повітряний простір Польщі нещодавно залетіло двадцять дронів, для їхнього знищення були підняті протиповітряні сили оборони Польщі, була застосована партнерська авіація, зокрема голландські винищувачі», – нагадала експертка.
Це показало, каже Марія Золкіна, що Росія вже веде війну новими, неконвенційними методами. Натомість відповідь, яку готове дати НАТО, хоч і передбачає надсучасне озброєння, високоякісний повітряний флот і новітні винищувачі, орієнтована на відбиття загроз іншого типу.
«І саме це Москва сприймає як слабке місце Заходу. Адже можна мати найкращі F-35, але коли в повітря одночасно злітають тисячі дронів, жоден найсучасніший літак, навіть на озброєнні Німеччини, Данії, Нідерландів чи Польщі, не здатен ефективно протидіяти тому, що не є ракетами», – вважає вона.
Путін, за словами дослідниці, тестує реакцію Альянсу і намагається зіграти на страхах Європи, на її внутрішніх сумнівах.
«Бо, з одного боку, звучать гучні заяви, зокрема риторика Макрона, але з іншого – Європа досі не знає, як саме реагувати», – коментує вона.
За словами аналітикині, Путін вже воює не класичними методами. Його мета – не вторгнення танками, а дезорганізація і дезорієнтація: ті самі дрони, кібератаки, шатдауни, блокування залізничного транспорту, аеропортів, параліч морської навігації у Балтійському морі.
Щодо проєкту «Стіна дронів», який зараз обговорюють у Євросоюзі, – ідея хороша, але затягнута в часі, вважає Марія Золкіна.
«Стіна дронів» — це лише частина ширшої ініціативи, яка входить до так званої оборонної дорожньої карти, ініційованої Європейською комісією. Ця стратегія передбачає розроблення чотирьох основних напрямів, або підпроєктів, одним із яких і є ідея створення «стіни дронів». Координатором виступає Європейський Союз, а фінансування здійснюватиметься з коштів спільного європейського бюджету. Втім, головний тягар реалізації цієї ініціативи, як і раніше, ляже на плечі окремих країн-членів ЄС», – розповідає експертка.
Така модель, на думку аналітикині, не гарантує швидкої чи ефективної реакції.
«Пісторіус (міністр оборони Німеччини – ред.) на копенгагенській зустрічі говорить, що вони планують завершити проєкт за 3–4 роки. Але ми маємо абсурдну ситуацію: з одного боку, плани НАТО передбачають підвищення оборонних витрат до 5% лише протягом наступних 10 років до 2035 року, а з іншого — у тих самих документах закладено сценарій, що Росія нападе на одну з країн-членів НАТО вже до 2030-го. А елементарний захист проти повітряних атак дронами планується ввести лише в 2027-му», – висловила занепокоєння Марія Золкіна.
Ще одним свідченням розгубленості Альянсу є слабка реакція НАТО на провокації в Естонії чи Польщі, каже експертка. Генсек Альянсу публічно заявив, що «не може скликати засідання після кожного порушення повітряного простору».
«Це пояснюється просто. Головним політичним лідером НАТО завжди були Сполучені Штати. Але нині Дональд Трамп демонструє бажання дистанціюватися від ототожнення США з Альянсом. Водночас керівництво НАТО не керує національними урядами чи політиками — це радше координаційний центр, якщо говорити спрощено. І якщо Сполучені Штати не проявляють лідерства у протидії російській агресії, то й Генсек НАТО, відверто кажучи, змушений реагувати обережніше, навіть пригальмовуючи темп реакції», – підсумувала Марія Золкіна.
