Ядерний чинник в російсько-українській війні – опитування експертів

Опитування
20 листопада 2025

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 16 вересня по 24 жовтня 2025 року провів опитування експертів щодо ядерного чинника в російсько-українській війні. Метою опитування було з’ясувати думки експертів щодо потенційного застосування Кремлем ядерної зброї. На запитання анкети відповіли 25 експертів із зовнішньої політики.

Ядерний чинник у російсько-українській війні:
 геополітичні та безпекові аспекти

  • 20 опитаних експертів вважають малоймовірним чи категорично неможливим застосування Росією ядерної зброї проти України, лише 5 учасників дослідження вважають такий сценарій імовірним.
  • 23 експерти оцінюють імовірність застосування Росією ядерної зброї проти країн Європи як низьку, тоді як лише двоє вважають такий сценарій цілком ймовірним.
  • Експерти одностайні в оцінці застосування росіянами ядерної зброї проти США, вважаючи це малоймовірним (при цьому 15 із 25 експертів,  відповіли «однозначно ні»).
  • 23 експерти вважають малоймовірною атаку росіян на американські військові об’єкти за межами США.
  • Однак щодо ймовірності ядерного удару Кремля по нейтральних територіях думки експертів дещо розходяться. 16 експертів оцінюють такий сценарій як малоймовірний, тоді як  9 респондентів вважають схожу атаку цілком можливою.
  • 22 експерти вважають ядерний арсенал Москви основним чинником, що стримує країни Заходу від посилення військової допомоги Україні у боротьбі проти агресора, і лише 3 експерти не погоджуються з цим.
  • 18 опитаних експертів вважають, що періодична ескалація Москвою бойових дій поблизу Запорізької АЕС є свідомим відпрацюванням сценарію спричинення ядерної катастрофи та досягнення такого самого політичного/психологічного ефекту, як і від застосування тактичної ядерної зброї. Ще 6 експертів зазначають, що такі дії росіян переслідують інші цілі. І лише один експерт вважає ці дії несвідомими.
  • 21 експерт вважає за доцільне, щоб Україна продовжувала операції зі знищення компонентів ядерної тріади РФ, тоді як 4 респонденти утрималися від відповіді на це запитання.

          Ядерний арсенал Кремля: між пропагандою та реальністю

  • На думку 10 експертів, декларовані масштаби ядерного арсеналу Росії є близькими до реальної кількості, 7 експертів вважають, що фактичний розмір ядерного арсеналу Росії далекий від заявленого Кремлем, а 8 експертів зазначили, що на це запитання важко відповісти.

Ядерний статус України: історичні та політичні міфи

  • 13 опитаних експертів вважають, що наявність в Україні ядерного арсеналу не стримала б Росію від нападу. Протилежної думки дотримуються 10 експертів.
  • 10 опитаних експертів вважають неможливим набуття Україною статусу ядерної держави, оскільки це послабить нашу країну в питаннях комунікації з країнами Заходу та може спровокувати ядерний удар з боку Кремля. Натомість 7 експертів висловились позитивно щодо такої перспективи у разі, якщо інших реальних гарантій безпеки для України не залишиться. Для 8 експертів на це запитання було важко відповісти.
  • Періодичні натяки в світових медіа про можливі плани України відновити свій ядерний  потенціал ніяк не впливають на перебіг війни – так вважає 11 опитаних експертів.  На думку 8 респондентів, такі натяки скоріше посилюють увагу до потреби України в гарантіях безпеки. Натомість 5 учасників дослідження вважають, що це шкодить Україні, створюючи додаткову напругу у відносинах зі світовим співтовариством.

Ядерний шантаж і баланс сил в сучасних геополітичних
 та безпекових реаліях

  • Майже порівну розділилась думка експертів щодо можливості ядерних країн Європи (Великої Британії та Франції) стати альтернативною ядерною «парасолькою» для Європейського Союзу в протистоянні ядерному шантажу Кремля. Ствердно відповіло 13 респондентів, натомість 12 експертів скептично оцінюють таку можливість.

Геополітичні аспекти ядерної стратегії США:
 чи страшний Вашингтону ядерний шантаж?

  • 20 експертів погодились з думкою, що чинна адміністрація у Білому Домі є вкрай вразливою до ядерного шантажу авторитарних режимів (Росія, Іран, КНДР). Лише 5 опитаних фахівців так не вважають.

Ядерний шантаж Кремля:
 дезінформаційні та  пропагандистські кампанії

  • Щодо питання, чи потрібно серйозно ставитися до періодичних ядерних погроз Москви під час російсько-української війни, думки експертів розділились майже порівну: 13 опитаних експертів відповіли ствердно, тоді як 12 респондентів вважають, що на такі погрози з боку Росії не варто зважати, оскільки така риторика є свідченням мілітарної слабкості Москви у конвенційній війні проти України.
  • 18 опитаних експертів згодні, що періодичний ядерний шантаж Кремля стримує країни Заходу від вагомої допомоги Україні, тоді як 6 учасників дослідження вважають, що періодичний ядерний шантаж РФ поступово «притупляє» страх країн Заходу та сприяє їхній рішучості допомагати Україні.

    Презентація результатів опитування (графіки)