Володимир Зеленський перед дилемою. «Найскладніший момент з часу обрання президентом»
Фото: Офіс Президента України
Оригінал інтерв'ю – Onet.pl
Відомий український політолог, професор Києво-Могилянської академії та науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань в інтерв’ю Onet розказав, як корупційні скандали в Україні вплинули на довіру до Зеленського і чим може закінчитися політична криза в країні.
– Наразі багато експертів називають процеси в Україні політичною кризою. Чи згодні ви з цим?
– Чесно кажучи, я не впевнений, чи правильно називати це політичною кризою з формальної точки зору. Адже уряд продовжує функціонувати, монобільшість у парламенті формально існує, хоча ми й розуміємо, що вона достатніх голосів не має.
Але очевидно, що серйозні проблеми виникли. Фактично це найскладніший момент з часу обрання Зеленського. Навіть не початок війни, бо зараз на додачу до агресії Росії і тиску США він був змушений відправити у відставку свого найближчого конфідента – фактично людину №2 в країні. І зробив це через антикорупційний скандал. Тож реально – ми стикаємося з політичною кризою, навіть якщо не називаємо її так формально.
– А до чого це може призвести?
– На відміну від частини опозиціонерів я не кажу, що Зеленський має відправляти уряд у відставку. Формально він взагалі не має на це права – це робить парламент. А в парламенті, я не певен, що назбирається 226 голосів, які потрібні, щоб це зробити відповідно до Конституції. Тим більше, що фракції зараз існують згідно з результататами виборів 2019 року. Але потрібне переформатування уряду і більшості, аби відновити довіру до уряду.
– А чи може система працювати у тій конфігурації, що є зараз?
– Критики кажуть, що не може, що рано чи пізно все посиплеться. І я, до речі, також сказав в одному інтерв’ю, що система почала сипатися. Адже рішення, які ухвалює Зеленський, тепер не є обов’язковими вказівками для всіх депутатів. Але, можливо, це навіть добре, бо відновлює їх суб’єктність. Очевидно, що зараз – найскладніший момент для існування цієї структури влади, яка формально спирається на монобільшість. Адже раніше Зеленський був фігурою номер один для Парламенту.
Чи може структура влади існувати далі у модифікованому вигляді? Я думаю, так. Уряд може бути частково змінений. Це такий середній варіант. Так, частина депутатів зараз у стані фронди. Та, можливо, вона задовольниться відставкою Єрмака, а можливо – вимагатиме більше. Але Зеленський частково вже збив хвилю невдоволення тим, що таки відправив його у відставку.
Але на мою думку, найкращий – і найважчий – варіант: переформатувати стосунки в трикутнику «президент–уряд–парламент» відповідно до Конституції.
– Але вибори ж неможливо провести. Як це зробити без виборів?
– Можна і без виборів. Зеленський має повернутися до конституційної моделі й спробувати формувати уряд єдності, стійкості. Це може бути уряд без політичних квот, технократичний, але такий, що спирається на весь парламент.
Головне – щоб у Зеленського було усвідомлення необхідності діалогу і деескалації конфлікту всередині країни. Він міг би сказати: «Добре, хлопці, давайте далі працювати разом». Припинити переслідування опонентів, припинити тиск на НАБУ і САП. І тоді опозиція також могла б сказати: «Добре, давайте працювати разом». Йому зараз треба не переслідувати опонентів, а зберігати державу, яка перебуває під тиском Росії та США. Ініціювати діалог. Але чи піде він на це? Адже його ментальність інша. Вона концентрується на його особі, месіанстві. Поки що він пожертвував Єрмаком. Але залишається відкрите питання, чи зробить він наступний крок. Адже перед ним стоїть питання і особистого майбутнього.
– Відставка Єрмака – це винятково відповідь на корупційний скандал чи були й інші причини?
– Насамперед відповідь на скандал. Про те, що Єрмак дуже неоднозначна фігура, яка діє скоріше в мінус, ніж в плюс, ми говоримо з моменту його призначення у 2020 році. Майже одразу почалася концентрація влади в його руках. Експерти критикують Єрмака з кінця 2020-го – це не новина. Але остання крапля – це розслідування НАБУ і САП. Зеленський не хотів його відправляти, опирався до останнього, але в нього не залишилося іншого виходу. Це спроба Зеленського знизити градус напруги.
– Хто може зайняти його місце?
– Проблема не в імені, а у функціоналі. Зеленський хоче зберегти структуру, яка «прогинає» уряд і парламент? Чи повернеться ОП до нормальної апаратної, координуючої роботи, без монополізації влади? Будь-яка людина після Єрмака не матиме такої безмежної підтримки від Зеленського і не буде так нахабно монополізувати владу. Але головне – чи усвідомить Зеленський, що так працювати далі не можна.
– А як щодо підтримки Зеленського суспільством? Наскільки сильні в нього позиції після скандалів?
– Дані опитувань поки що закриті. Думаю, що падіння довіри буде. Питання яке. Наприклад, після літніх протестів падіння довіри не було – адже Зеленський швидко відреагував. Все залежить від того, як він поведе себе зараз. Якщо він вийде і скаже: «Ми починаємо очищення влади, працюємо разом» – він може перехопити ініціативу. А якщо займе позицію «всі винні» і звинуватить усіх у дестабілізації – ефект буде гірший.
Українці розуміють необхідність уникати дестабілізації – це показували всі опитування. Тому так: удар по популярності Президента буде, але це не призведе до вимог зняття Зеленського. Люди розуміють, що зараз це неможливо, і юридично неможливо – вибори провести не можна.
Тож іти треба на політичний діалог. Це не має бути гра з «нульовою сумою».
