Візит Олександра Мунтяну до Києва – Маріанна Присяжнюк про «балансування маленької держави» і спільний інтерес України та Румунії до регіональної співпраці

Київ і Кишинів декларують намір прямувати до Європейського Союзу синхронно, зберігаючи партнерську координацію на євроінтеграційному напрямку. На цьому тлі візит прем’єр-міністра Молдови Олександра Мунтяну до України засвідчив поглиблення двостороннього діалогу в умовах спільних безпекових викликів у регіоні та актуалізував як питання конкретних домовленостей, так і роль нового очільника молдовського уряду. Про ключові акценти  і значення цього візиту Маріанна Присяжнюк,  політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та координаторка проєкту «Дельта-24» про регіон Україна–Молдова–Румунія,  розповіла в інтерв’ю Українському радіо.

Говорячи про постать Мунтяну, експертка застерігає від спрощених оцінок його політичної ролі:

«Сприймати його як “нашу людину”, що нібито автоматично діятиме в інтересах України, як це подається з Кишинева, – інфантильно», – наголошує вона.

За словами Маріанни Присяжнюк, нинішній прем’єр Молдови понад 20 років працював в українському бізнес-середовищі, застав усі режими в Україні, зберігає частку в одній із великих охоронних компаній і добре обізнаний із внутрішньою логікою української системи.

«Це людина, яка надто багато знає про вразливості української економіки та інституцій. Думаю, що пан Мунтяну може знати навіть більше, ніж нам би хотілося», – зазначає аналітикиня.

Вона наголошує, що така обізнаність може як полегшувати співпрацю, так і створювати додаткові ризики, адже молдовська сторона насамперед діятиме в інтересах своєї країни, які не завжди повністю збігаються з інтересами України.

«Наприклад, у межах євроінтеграційного пакета Молдова на румунському напрямку принаймні “прощупує” варіанти відокремлення від України. Ми тут нічого не можемо змінити, але це речі, щодо яких маємо бути стратегічно готовими», – застерігає експертка.

Коментуючи зовнішньополітичні орієнтири Кишинева, Маріанна Присяжнюк наголошує, що попри задекларований євроінтеграційний курс, Молдова традиційно діє як «мала держава», балансуючи між двома сусідами – Україною та Румунією.

«Стиль молдовської дипломатії, і не тільки пана Мунтяну, а всіх керівників країни, – це класичне балансування маленької держави. Те, що везуть у Бухарест, може не відповідати або навіть суперечити тому, що везуть до Києва чи озвучують там», – зазначає експертка, додаючи, що це раціональна стратегія для Кишинева, який прагне зберегти простір для маневру.

На її думку, двосторонні відносини України й Молдови варто розглядати в ширшому регіональному форматі – у трикутнику Україна–Молдова–Румунія, однак нині саме регіональний вимір поки що недооцінюється молдовською стороною, попри зацікавленість України та Румунії.

«Мені бракує в  зовнішньополітичних орієнтирах Молдови саме чіткого фокусу на тристоронню співпрацю. Адже принаймні з боку України, а також, наскільки мені відомо з розмов із румунськими експертами, ця ідея отримала позитивний відгук і в Румунії. Йдеться про формат трикутника Молдова–Україна–Румунія, який добре сприймається як у нас, так і в Бухаресті», – прокоментувала Маріанна Присяжнюк.

Щодо змісту візиту, аналітикиня зазначає, що формальні угоди – про працевлаштування членів сімей дипломатів, введення в дію нового пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць» та будівництво мосту через Дністер – супроводжували значно глибші безпекові питання.

Йдеться насамперед про енергетику та ситуацію в Придністров’ї. Україна висловила готовність постачати вугілля для Молдовської ДРЕС на окупованій території, а також відбулися контакти на рівні рад національної безпеки – між секретарем РНБО України Рустемом Умеровим і головою Ради національної безпеки Молдови.

«І, звісно, постає питання: що вони могли обговорювати? Я припускаю, що передусім ішлося про Придністров’я – у контексті російської агресії та енергетичної безпеки», – зазначає аналітикиня.

Вона нагадала, що енергетичні системи України та Молдови історично взаємопов’язані, а ситуація навколо Молдовської ДРЕС і постачання енергоносіїв напряму впливають на українську безпеку.

«Водночас теми енергетичної солідарності, підтримки України та допомоги біженцям є важливими, але вже стали обов’язковим дипломатичним словником. Ключові акценти були дещо іншими – більш безпековими і стратегічними», – констатує експертка.

Стосовно Придністров’я Маріанна Присяжнюк не очікує радикальних сценаріїв:

«Республіка Молдова ніколи не піде на силовий варіант, адже нею було заявлено, що можливий лише дипломатичний шлях вирішення цієї проблеми», – наголошує вона.

Це означає пошук компромісів із де-факто елітами Придністров’я, що вимагатиме врахування позиції України та ЄС.

«Якщо Кишинів здатен домовитися з де-факто керівництвом Тирасполя, він має бути готовий до таких умов, які прийме сам і які не викликатимуть роздратування в Україні, Румунії та ЄС», – підсумувала Маріанна Присяжнюк.