ДСНС довіряють 96% українців, судам – лише 27%: Олексій Гарань пояснив, як війна та корупційні скандали впливають на суспільну довіру
За даними вересневого опитування Соціологічної групи Рейтинг, найвищий рівень довіри українців мають Державна служба з надзвичайних ситуацій – 96%, Національна гвардія та Державна прикордонна служба. Натомість судовій владі довіряють лише 27% респондентів, а Офісу Генерального прокурора – 19%. Такі показники загалом відповідають традиційній картині суспільної довіри, зазначає професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань в інтерв'ю YouTube- каналу LVIV MEDIA.
За його словами, найвищі рейтинги зазвичай мають структури, які безпосередньо беруть участь в обороні країни та рятують людей.
«Такі структури, як Нацгвардія, армія, Служба безпеки, прикордонники, ДСНС, завжди були попереду в рейтингах довіри. Армія взагалі має найвищі показниками, хоча цього разу її не включили до переліку. А ДСНС зараз постійно на очах у людей: рятувальники гасять пожежі, витягають людей з-під завалів, самі наражаються на небезпеку. Серед них є загиблі, зокрема внаслідок повторних російських ударів по місцях рятувальних операцій. Тому не дивно, що ця служба на першому місці. Вони справді наші герої», – пояснив він.
Водночас Олексій Гарань звертає увагу на зниження довіри до Національної поліції – на шість відсоткових пунктів. На його думку, це пов'язано з тим, що реформа свого часу торкнулася передусім патрульної служби, тоді як інші підрозділи поліції суттєво не змінилися.
«Коли створили патрульну службу, ми побачили швидке зростання довіри: нова форма, конкурсний відбір, молоді люди, які справляли позитивне враження. Але поза цією вітриною залишилася частина Нацполіції, яка фактично не реформувалася. Ми й досі бачимо її зв'язки з криміналом, кришування кол-центрів та інші проблеми. Тому падіння довіри, на жаль, не є несподіваним», – прокоментував Олексій Гарань.
Натомість позитивну динаміку науковець відзначив щодо Національного антикорупційного бюро України. На його переконання, зростання довіри пов'язане з тим, що антикорупційні органи нарешті демонструють зримі результати своєї роботи – викривають корупцію на найвищому рівні.
«Ми розуміємо, що важко одразу показати результати. Потрібен час, щоб розібратися, щоб наблизитися до “великої риби”. А зараз ми бачимо, що ця “велика риба” є. Хай би як нас шокували викриття у справах і спецопераціях “Мідас”, “Карфаген”, “Форрест Гамп”, “Хімпром”, я вважаю, що це насправді дуже позитивний розвиток подій. Адже хто винний – той, хто краде, чи той, хто викриває крадіїв? Те, що роблять НАБУ і САП, дає нам сподівання на справедливість. А справедливість — це ключовий момент нашої майбутньої перемоги», – наголосив професор політології.
Низькі показники довіри до судів і прокуратури, за словами Олексія Гараня, також не є новими для України. Водночас він вважає, що останні антикорупційні розслідування та передача справ до суду можуть поступово змінювати ситуацію. Науковець звертає увагу на роботу Вищого антикорупційного суду, зокрема на рішення про взяття підозрюваних під варту.
Водночас він застеріг від очікування швидких вироків, адже судовий процес у демократичній державі передбачає змагальність сторін, право на захист і можливість оскарження рішень.
«Розслідувати справу і передати її до суду не означає, що наступного дня корупціонери будуть покарані. Це змагальний процес, у якому є прокурори й адвокати. Треба, щоб усе було зроблено юридично бездоганно, адже підозрювані можуть оскаржувати рішення, зокрема звертатися до Європейського суду з прав людини. Такі процеси можуть тривати роками. Але вже сам факт того, що підозрюваних у масштабній корупції знає вся країна, частину усунуто з посад, а частина перебуває під вартою або вийшла під заставу, – це серйозне попередження для тих, хто захоче красти», – зазначив Олексій Гарань.
Він також звертає увагу на те, що високий рівень довіри до силових структур значною мірою пов'язаний із їхньою безпосередньою участю в обороні країни. Це стосується і Служби безпеки України, довіра до якої, попри нещодавні скандали, поки залишається відносно високою. Політолог пояснює це тим, що суспільство розрізняє бойову роботу СБУ та діяльність її підрозділів, які займаються економічними питаннями.
«Люди все-таки розуміють, що в Службі безпеки зараз є бойова складова, яка дійсно воює і робить свою роботу. І є так звана тилова частина, яка займається економічними злочинами, а її представники просто кришують потоки. Але, принаймні за результатами вересневого опитування, останні скандали ще не позначилися на рівні довіри до СБУ», – зазначив Олексій Гарань.
На його думку, результати опитування підтверджують, що найвищу довіру суспільство віддає тим структурам, чию роботу бачить безпосередньо, особливо коли йдеться про оборону країни, бойові операції та порятунок людей. Натомість інституціям, які не виправдали суспільних очікувань, доведеться повертати довіру конкретними результатами та реальними змінами.








