Війна зруйнувала тези про «дві» чи «три» України. Україна є, і це одна країна! – Олексій Гарань
Попри втрати територій та економічні руйнування, які Україна переживає внаслідок повномасштабної війни, в країні відбувається дуже інтенсивний культурно-світоглядний процес. За словами професора політології Києво-Могилянської академії, наукового радника Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексія Гараня, війна стала потужним каталізатором переосмислення ідентичності – у культурі, мові та суспільних уявленнях загалом. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Апостроф TV.
«На власному досвіді стосунків з Росією люди побачили, що це таке, який це монстр. І тому почався стихійний процес посиленого переходу на українську мову, розрив з російським минулим і так далі», – вважає Олексій Гарань.
Ці зрушення чітко фіксує соціологія. За даними Фонду «Демократичні ініціативи», 88% громадян України пишаються своїм громадянством. Причому йдеться не лише про Захід країни, де цей показник сягає 92%. У Центрі та на Півдні цей рівень становить 87%, на Сході – 85%.

«Ми бачимо, що якраз у цьому сенсі є стирання між регіонами», – наголошує професор політології НаУКМА.
Динаміка цих настроїв демонструє чітку залежність від ключових історичних подій. З початку 2000-х років – підйом під час Помаранчевої революції, спад за часів Януковича, нове зростання після Євромайдану та початку російської агресії, а під час повномасштабної війни – «шалені цифри», які стабільно зростають.
«Ми відчули, що ми українці, і суспільство в цьому сенсі є об'єднаним», – так Олексій Гарань описує цей переломний момент.
На його думку, усе це свідчить про фактичне завершення формування українців як політичної нації. Водночас він застерігає від спрощень: цей процес не виник раптово у 2022 році.
«Українська політична нація почала формуватися ще під час переходу до незалежності. Бо за незалежність голосували не тільки етнічні українці», – нагадує він.
Подальші етапи лише посилювали цю тенденцію, попри спроби її зламати. Тези про «дві» чи «три України», за його словами, більше не працюють.
«Все, Україна є. Це одна країна!», – наголосив Олексій Гарань.
Важливо й те, що, попри внутрішні конфлікти та гострі суперечки – зокрема в соцмережах, – більшість українців вважають, що країна рухається до більшої єдності.
«Для мене це вражаюче!», – зізнається науковець, наголошуючи, що йдеться про чітку більшість.
Разом із тим він не ідеалізує ситуацію. Проблеми, за його словами, є зараз і будуть, коли Україна перейде до мирної відбудови.
«І соціально-економічні, і ідеологічні проблеми – все це буде. Але загальний підсумок оптимістичний: ми як нація виходимо з цього очищеними. Я кажу про суспільство, а не про Міндічгейт. Бо це питання ще потребує окремої роботи», – зазначає Олексій Гарань.
Окрему увагу він звернув на мовне питання. Дані Центру Разумкова показують істотне зростання використання української мови – і вдома, і в публічному просторі, і серед друзів та колег. Особливо показовими є відповіді на запитання, якою мовою престижніше спілкуватися на роботі: результати, за його словами, «фантастичні», таких показників (76%) раніше не було.
Розмови про «відкат» у мовному питанні Олексій Гарань сприймає обережно.

«Зараз люди кажуть, що пішов відкат назад. Мені важко про це говорити, бо моє середовище цього не показує. Я їжджу в транспорті. Ходжу в звичайні магазини. Сервіс говорить українською мовою. Тобто я цього не бачу», – констатує він.
Водночас він визнає проблему використання російської мови серед дітей і підлітків, а також окремі тривожні сигнали з опитувань.
«Учні кажуть, що на уроках учителі розмовляють російською мовою – і там начеі шалені відсотки. Тут є питання: де це опитування проводилося, з ким проводилося, наскільки точно була підібрана методологія. Те, що це є, – однозначно. Ми це знаємо, на жаль. І діти між собою теж розмовляють російською мовою, це є. Але для мене тут головне, що одна частина переходить на українську мову, а інша в будь-якому разі буде її знати. І коли їм треба перейти на українську мову в спілкуванні, вони легко зможуть це зробити. І таких більшість», – наголосив Олексій Гарань.
Найефективніша стратегія, на його переконання, – особистий приклад.
«Єдине, що ви можете робити, – це всюди спілкуватися українською мовою. Не з’їжджати на російську», – закликав науковець.
Закони ухвалені, проблеми залишаються, але загальна тенденція, за його словами, є однозначно позитивною: Україна прямує з чітким усвідомленням себе як єдиної політичної нації.








