Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Чому Путін не проводитиме свою щорічну пресконференцію? Як зміниться хід війни з цілковитим переведенням росії на «військові рейки»? Чи витягне росія фінансово цю затяжну війну? Чи очікувати змін у ставленні до війни пересічних росіян і які наративи російська пропаганда поширює всередині країни та назовні?
Про це – в інтерв’ю виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Петра Бурковського 5-му каналу.
– Британська розвідка повідомила, що Путін не готовий виходити до населення на традиційну щорічну пресконференцію. На вашу думку, чому?
– Справді, Путін не любить говорити в ситуаціях, коли немає чим похизуватися. Але з іншого боку, зараз в росії достатнього джерел і «голів», які говорять те, що потрібно владі. Мова іде і про Дугіна, і, нещодавно, про Гіркіна, про інших людей, які постійно заявляють, що потрібна мобілізація, що війна триватиме довго і що росія воює з НАТО та інше. Путіна неодноразово всі ці тези підкреслював і обговорював. Але головна причина в тому, що Путін не хоче відповідати на питання, чому росія відступає, чому вона відступила з-під Києва, чому покинула Зміїний, «перегрупувалася», як вони кажуть, на Харківщині, чому залишила Херсон. Можливі й питання, що робити з українськими землями, які вони захопили, і ще одне питання, а що буде, якщо Україна раптом почне відвоювати Крим. Ці незручні питання лежать на поверхні, зокрема серед ультрапатріотів, і я думаю, Путін не хоче на них відповідати.
З іншого боку, не виходячи на цю пресконференцію, він хоче обманути Захід, показати, що нібито російська влада слабка і ця удавана слабкість є гарною нагодою розпочати перемовини. А для цього потрібно натиснути на Україну, яка не хоче зараз іти на переговори. Тобто вони грають в подвійну гру. В себе вдома вони не хочуть відповідати на незручні питання, з іншого боку, вони подають сигнали на Захід, що ми дійсно нібито слабкі, давайте зараз домовлятися, бо потім невідомо що буде.
– Але ж до Держдуми він все-таки виходитиме зі зверненням, де всі присутні, вочевидь, просто киватимуть головами...
– Так, і це тому, що він нічого особливого там не скаже. Під час засідання Держдуми він знову почне хизуватися, що у них є суперзброя, що вони входять у затяжний конфлікт із Заходом і Сполученими Штатами, що головне – зберегти країну. Тобто він знову повторить всі ритуальні тези. Але найголовніше, що під час федеральних зборів він зможе оголосити якісь ініціативи. І тут цікаво буде простежити, що справді на думці у Кремля. Тому що всі офіційні пропагандисти, яким дозволено критикувати владу, останні три місяці після вдалого наступу наших військ говорять про необхідність кардинальних кадрових змін. Можливо, під час звернення до федеральних зборів буде рішення про кадровий поворот, перехід росії на «військові рейки» чи створення нового військового Кабінету з відповідними змінами в уряді.
– А якщо це станеться, чи зможе це кардинально змінити хід війни, враховуючи накладені санкції і наші потужності та підтримку, яку надають міжнародні партнери?
– Це для нас нічого не змінює. Війна подовжиться. Попри те, що росія хоче переконати своїми заявами і нас, і своїх співвітчизників, що нібито вона зараз переходять до стратегічної оборони, війна все одно триватиме. На жаль, їхні плани не змінилися. Їхньою метою залишається знищення України, знищення демократичного ладу в Україні. Тому для нас це нічого не змінює. Це лише змінюватиме ситуацію всередині росії, бо якщо відбуватиметься курс на створення воєнного уряду, введення воєнного стану, то в першу чергу це на собі відчують звичайні росіяни – рівень життя погіршиться, а рівень репресій зростатиме.
– А як ви вважаєте, чи витягне росія фінансово цю затяжну війну?
– Основний тягар війни російська верхівка однаково перекладе на звичайних людей. Навіть при тому, що рівень життя погіршуватиметься і бажаючих воювати ставатиме все менше, суто людський ресурс дозволятиме їм вести цю війну. Щодо фінансового аспекту, то незважаючи на те, що нещодавно було запроваджено обмеження ціни на нафту до 60 доларів, все одно це вдвічі більше, ніж собівартість видобутку нафти. Цього достатньо, щоб на три роки забезпечити витрати на війну. Тому, зважаючи на все, у нас є два завдання. Перше – для наших інформаційних служб – створювати інформаційне тло, доносити звичайним росіянам, що таке війна в Україні, через різні канали показувати, що їх тут чекає лише смерть, а всередині країни їх чекають лише репресії. А друге завдання – для нашої дипломатії – ізолювати росію, відрізати від Туреччини, Індії, Китаю, так щоб повністю занурити цю країну в ізоляцію. І тоді шанси продовжувати війну в росії різку впадуть.
– А ви дійсно вірите в те, що середньостатистичного росіянина, який сидить в російських телеграм-каналах і дивиться російське телебачення, можна переконати в тому, що насправді це ніяка не спецоперація, а війна?
– Вони всі знають, що іде війна і це серйозно. Але їхня влада через різні офіційні та напівофіційні канали доносить головний меседж, що ця війна триватиме до перемоги росії. Нам треба перебити цю тезу. Поки що нашим військам вдається доводити інші факти, що перемога у цій війні з останніх днів лютого й березня не наближається, а віддаляється від них. Вони відступають, їхні втрати зростають. Всі наші сили оборони, у тому числі й у тилу, наближають перемогу України. Ось факти про це, що перемога росії недосяжна, а навпаки, росія, іде до поразки – ці факти суттєво підриватимуть підтримку цієї війни в росії. Тому що якщо є думка, що війну можна виграти, то це один настрій, якщо ти бачиш, що війна програється, а тобі брешуть, що буде перемога, то це вже інша ситуація. Війна спочатку програється в головах, а вже потім – на полі бою. Ми показуємо факти, що ми виграємо на полі бою. Отже, росіяни почнуть зневірюватися у цій війні, і все більше зростатиме опір, нехай пасивний, але він буде.
– А які зараз, на кінець року, наративи поширюються серед російського населення?
– Перший наратив – вони чомусь намагаються прирівняти вторгнення України до Великої Вітчизняної війни 1941-45 років. Хоча тоді було навпаки – на Радянський Союз напала Німеччина. Сьогодні ж росія є агресором і воює на території української держави. Але чомусь вони себе знову зображають визволителями, намагаючись переконати людей, що війна буде обов'язково переможною. Другий наратив про те, що зараз потрібна мобілізація усіх, аби здобути цю перемогу. І третя теза – щоб здобути перемогу, потрібно знищити олігархів й усіх незгодних як на фронті, так і всередині країни. Тобто вони оголошують полювання на відьом, всіх тих, хто сумнівається у перемозі. Громадян готують до репресивного режиму і до того, що їм теж треба брати активну участь в переслідуванні інакодумців всередині росії. Ось ці три тези, які проводить пропаганда, готуючи людей до загвинчування гайок всередині країни. А ще – що більшості із них доведеться пожертвувати всім, можливо, й життям заради їхньої перемоги.
– А якими будуть ці переслідування, як можна покарати того, хто думає не так, як думають за методчиками?
– Залякуваннями, переслідуванням, саджанням у в’язницю. І навіть вбивством, усуненням цих людей, позбаленням їх життя. Такими методами вони звикли боротися багато десятків, а можливо, й сотень років.
– Ті наративи, які поширюється на території російської федерації, і ті, які російська пропаганда розносить в інших країнах, зокрема Європи – вони в кардинально різні чи загалом дотичні?
– Відтоді, як українські Збройні сили здійснили контрнаступ на Харківщині, росія намагається переконати Європу, що вона слабшає, переходить до оборони по всій лінії фронту, дуже запекло захищатиметься і що в України немає жодних шансів здолати цю оборону. До того ж доноситься думка, що оскільки ця війна затягуватиметься, вона буде дуже коштовною для Заходу. А щоб цього не сталося, західним країнам треба, по-перше, переконати і примусити Україну до переговорів, а по-друге, визнати нові факти захоплення росією територій України: лівобережної Херсонщини, більшості Запоріжжя, Донецької та Луганської областей. У такий спосіб росія домагається перепочинку, а інакше, як вони кажуть, Кремль оголосить повну мобілізацію, запровадить воєнний стан, мобілізує мільйони міфічної армії й одразу нападе на Україну. Ще одна теза, якою вони лякають – в разі допомоги Україні, ми застосуємо ядерну зброю, що викличе ланцюгову реакцію. Ці кілька тез росія просуває на Заході, щоб зменшити потік західної фінансової і військової допомоги Україні, а також зламати єдність між Україною і західними державами щодо цілей у війні – завдання цілковитої поразки росії і вигнання російських військ з української території. Ось такі дві мети росія переслідує в Європі, і вони, звісно, не такі, як всередині держави.
