«Війна починалася не заради Донецької області!» – Марія Золкіна про те, чому поступки України не зупинять війну, а НАТО – не вступиться за Україну

Прагнення США швидко зафіксувати формальний «мир» за рахунок поступок України не лише не гарантує безпеки, а й створює умови для нового етапу війни, оскільки ні НАТО, ні окремі західні держави не готові реально воювати за Україну, а Росія використає будь-яку «демілітаризацію» без контролю для подальшої окупації. Про це  в інтерв’ю 5 каналу сказала  Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи»  імені Ілька Кучеріва», дослідниця Лондонської школи економіки. 

За її словами, американська переговорна стратегія будується навколо ідеї якнайшвидшого результату, навіть якщо він не усуває причин війни.

«Переговори від імені США координують представники нової адміністрації, і з точки зору Вашингтона Сполучені Штати витратили і так забагато часу на спроби домовитися», – каже експертка.

У цій логіці саме Україна стає об’єктом постійного політичного тиску, тоді як російські вимоги сприймаються як основа для компромісу.

«В картині світу Дональда Трампа Росія занадто велика, занадто впливова… на відміну від України, з якою рахуватися не потрібно», – пояснює Марія Золкіна.

Вона наголосила, що Вашингтон помилково вважає вихід українських військ з підконтрольної частини Донеччини «каменем спотикання», після якого можна оголосити успіх переговорів.

«Війна не закінчиться, навіть якщо українські війська вийдуть з Донецької області, тому що війна розпочиналася не заради Донецької області», – зауважила вона.

 За її словами, росіяни самі чудово це розуміють, однак змогли переконати американських переговірників, що саме цей крок може стати символом успіху.

Аналітикиня  застерігає, що будь-яка псевдодемілітаризація без чітких механізмів контролю неминуче завершиться фактичною окупацією. Вона нагадала  досвід Донбасу після 2014 року, коли російські військові перебували на території України без розпізнавальних знаків, виконуючи функції так званих Спільних центрів координації і контролю.

 «Це можна назвати як завгодно – поліцейські, дружинники, цивільний контроль, але це точно будуть російські силовики і військові», – пояснює Марія  Золкіна, наголошуючи, що саме тому Україна не погоджується на такі пропозиції.

Експертка стверджує, що  демілітаризовані зони працюють лише за умови жорсткої верифікації та міжнародної присутності з реальним мандатом. В іншому разі територія швидко переходить під контроль агресора.

«Якщо цих елементів верифікації, моніторингу немає, то весь досвід кінця ХХ століття говорить про те, що бойові дії відновлюються швидко», – наголосила Марія Золкіна.

Саме тому, на її думку, Україна має наполягати на деталях, показуючи, що формальний «мир» без механізмів контролю обернеться для команди Трампа «повним фіаско», коли Росія просто окупує територію під прикриттям угоди.

У цьому контексті Марія Золкіна також прокоментувала ще один принципово важливий елемент безпеки України – позицію Заходу щодо членства в НАТО.  Вона нагадала, що відмова надати Україні запрошення до  Альянсу була принциповою позицією США ще у 2023 році, і вона не змінилася з приходом нової адміністрації.

«Головне не те, що не дали запрошення, а чому не дали», – наголошує анілітикиня, пояснюючи, що членство України в НАТО розглядається як предмет торгу з Росією з метою уникнення ескалації.

 «Єдиною логічною причиною виглядало те, що американська адміністрація бачить членство України в НАТО таким елементом можливих майбутніх переговорів», – пояснює вона.

Саме тому не варто плекати ілюзій щодо двосторонніх гарантій безпеки, адже якщо Альянс загалом  не готовий брати на себе ризик ескалації з Росією, то «жодна країна, член НАТО… гарантії, аналогічні статті 5, не надасть», адже стаття 5 –  це, за її словами, «воювати разом».

«Стаття 5 НАТО означає “воювати разом”, і навіть серед чинних членів Альянсу дедалі більше сумнівів, що це правило буде безумовно виконане», – підсумувала Марія Золкіна.