Тарас Жовтенко

В.о. виконавчого директора, безпековий аналітик


Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1648
25 травня 2026

«Не означає, що не хочуть цього зробити». Чому Росія вдарила «Орєшніком» не по Києву, а по Білій Церкві – Тарас Жовтенко назвав дві причини

Експерт із міжнародної безпеки Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в ефірі Radio NV пояснив, чому Росія вдарила «Орєшніком» по Білій Церкві, а не по Києву:

— Мені здається, що тут насамперед є політичний момент.

Тобто все-таки гуртожиток у Старобільську (Україна завдала удару напередодні - Ред.) — це не та причина, яка дозволила б бункеру (диктатору Володимиру Путіну — Ред.) прийняти рішення про удар такою зброєю по самому Києві, тим більше по центру Києва.

От зрив параду і пряма загроза життю і здоров’ю російського фюрера — теоретично воно би тягнуло на такий [удар «Орєшніком»].

І другий момент с це суто технологічне. Специфіка цього «Орєшніка» — це зброя дуже ненадійна. І там радіус розльоту цих боєголовок з РГЧ (роздільної головної частини — Ред.), хоч це просто чавунні гирі, але все одно він високий. І в умовах, особливо такої щільної міської забудови, говорити про якусь точність зброї взагалі не має сенсу.

Навіть в оригіналі цей «Рубеж», як міжконтинентальна балістична ракета, він же теж не проєктувався як суперточна зброя. Тому що, по-перше, в цій роздільній головній частині було до півтора десятка боєголовок, і вони всі були ядерними. Там не треба було попадати метр в метр, щоб точно в ціль йшла кожна боєголовка.

Навіть якщо розліт був би кілька сотень метрів, то все одно ефект руйнування був би той, який треба. Тому що кілька десятків ядерних боєголовок. Хай не великої потужності, там в середньому по 130 кг кожна із цих боєголовок в цій РГЧ стоїть, тому що вантажопід'ємність не така велика цієї ракети, як можна собі уявляти.

Але в ядерному виконанні був би сенс. А якщо просто стріляти залізними болванками, то це треба робити, якщо мінімізувати політичні ризики, десь в негустонаселеному районі. Для того, щоб політично поставити собі галочку, що «от ми вдарили Орєшніком», але при цьому не наразитися на додаткову критику, на додаткові проблеми в відносинах з тією самою американською адміністрацією, через те, що так невибірково і такою, м’яко кажучи, неточною зброєю, знаючи, що буде величезна кількість жертв серед цивільного населення, бити десь по району міста.

Це поки що путінський режим, принаймні в форматі такої причини, собі не може дозволити. Це не значить, що вони не хочуть цього зробити. Вони хочуть і вони мріють це зробити. Тут просто питання в тому, що політично бункер хоче це обіграти так, щоб потім ще була можливість продовжувати політичні діалоги з [президентом США] Дональдом Трампом, і, можливо, з кимось з європейців.

Останні новини з категорії Коментарі

Амбіції Трампа і внутрішня боротьба у США: як Україні зберегти підтримку обох партій – Олексій Гарань

Олексій Гарань проаналізував особливості зовнішньої політики Дональда Трампа
16 листопада 2026

Членство в НАТО в обмін на вихід України з територій Донбасу: що не так із пропозицією США і як перевірити серйозність цієї ідеї – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала історію та реалістичність пропозицій щодо вступу України до НАТО в обмін на територіальні поступки
16 листопада 2026

Повернення НАТО до ліній 1997 року – Тарас Жовтенко розкрив плани Росії в Абу-Дабі

Тарас Жовтенко проаналізував перебіг консультацій в Абу-Дабі
12 листопада 2026

Роль Європи в Абу-Дабі: За столом переговорів чи в меню?

Марія Золкіна проаналізувала, як переговори в Абу-Дабі впливають на безпеку Європи, гарантії для України та роль Європи в переговорах
11 листопада 2026