Аналітика
Перегляди: 1312
16 березня 2023

Війна і ТрО: очікування та реальність

 

 

Артем СОПОВ,
журналіст 

 

 

 

Однією з найяскравіших сторінок історії оборони України від російських загарбників стануть безпрецедентні черги, що вишикувалися в перші ж години війни до військкоматів країни із охочих стати на захист держави.

Загони ТрО почали боронити країну, як то кажуть, з коліс – всі пам’ятають  озброєння добровольців  тероборони Києва, коли за два дні лютого було роздано близько 20 тисяч одиниць зброї, і  добровольці  відразу ж стали на захист столиці.

Але чи все було так гладко зі створенням ТрО, чи було воно вчасно сформовано, чи могло виконувати всі бойові завдання, які вимагав час?

Етапи формування ТрО: плани і реалії

Загони територіальної оборони почали формуватися ще у 2014 році, одразу після подій в Криму та на Донбасі. Діяльність загонів ТрО регулювалася різними нормативно-правовими актами, але остаточне закріплення необхідності формування цих загонів знайшло відображення у Законі України «Про основи національного спротиву», який був ухвалений у липні 2021 року та набув чинності з 1 січня 2022 року.

Верховна Рада розширила можливості територіальної оборони, надавши можливість бійцям ТРО виконувати завдання у районах ведення військових (бойових) дій.Фото: Слово і діло

Так, відповідно до Закону, етапи і порядок створення та розвитку Сил територіальної оборони Збройних Сил України визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України.

За інформацією Ukrainian Military Pages, цей план було затверджено головнокомандувачем ЗС України генералом Валерієм Залужним ще 20 жовтня 2021 року.

Згідно з планом, чисельність тероборони має становити 80 тисяч осіб, з яких  10 тисяч військовослужбовців – за контрактом, решта – резервісти та військовозобов'язані, яких призиватимуть за мобілізацією у разі ескалації. У 2022 році мали бути сформовані Сили територіальної оборони, оснащені озброєнням і технікою, а також облаштовані пункти їх постійної дислокації. Наступний, 2023 рік, присвячувався набуттю спроможностей новим родом сил ЗС України. Саме формування ТрО мало відбутися у три етапи. На першому етапі на базі наявного Командування територіальної оборони Сухопутних військ створювалося окреме Командування Сил територіальної оборони. Штати цих Його штати мали бути затверджені до кінця року 2021 року, а  формування – завершитися до 31 січня 2022 року. Наступним кроком мало стати створення чотирьох регіональних управлінь територіальної оборони. Штати цих органів управління мали бути затверджені до 25 лютого, а сформовані – до 31 березня. Нарешті, до 31 травня 2022 року мали бути сформовані, а точніше переформатовані, 25 бригад територіальної оборони. Штати бригад мали бути розроблені та затверджені до кінця квітня 2022 року. На комплектування цих частин відводився місяць – травень 2022 року.

Але вже 13 грудня з посиланням на власні джерела у Міністерстві оборони України вебпортал Ukrainian Military Pages повідомив, що через загрозу повномасштабного вторгнення Російської Федерації терміни формування частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України можуть бути суттєво скорочені. І якщо раніше затверджений Головнокомандувачем ЗС України Валерієм Залужним план передбачав формування Командування ТрО до кінця січня 2022 року, територіальних управлінь – до кінця березня, а бригад – до кінця травня, то після коригування планів було вирішено, що вже в січні має відбутися  повне формування частин  тероборони.

Сергій Собко, начальник штабу – заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Фото: Радіо Свобода

Інформації, чи існував насправді проєкт нового плану і чи був він змінений, у відкритих джерелах немає. Та й не в цьому суть. Вже зараз зрозуміло, що початковий план був реалістичним до виконання, але не в час загрози російської навали.  Можливо, частково відповідь на питання про укомплектованість  сил ТрО за 5 днів до повномасштабного вторгнення дасть витяг з інтерв’ю начальника штабу Сил тероборони ЗСУ Сергія Собка, яке він дав українській службі Радіо Свобода: «… наразі не є актуальним питання створення цих добровольчих формувань. Чому? Тому що вони будуть мати сенс тільки тоді, коли наші батальйони будуть укомплектовані, відповідно до штатної чисельності, хоча би на 75-80% резервістами. … Саме тому ми акцентуємо увагу на тому, що зараз триває укомплектування до кінця місяця кадрами, військовослужбовцями на дійсну службу. Вона вже майже завершена. У багатьох частинах вже понад 75%. Паралельно йде процес укомплектування резервістами. І тільки після того, коли ми доукомплектуємо наші частини хоча би до 75% резервістами…». Тобто, можна припустити, що станом на 24 лютого командування бригад та батальйонів територіальної оборони не були сформовані на 100% з об’єктивних причин і фактичне їх формування відбувалось в перші дні повномасштабної навали.

Озброєння тероборони на початку повномасштабного вторгнення

Інше питання, чи змогли б сформовані та злагоджені батальйони ТрО самостійно без прямої співпраці з частинами ЗСУ давати відсіч агресору в перші дні повномасштабного вторгнення? Адже південний удар російської армії відбувався саме так – діюча українська армія відступала з лівобережжя Херсонщини і фактично 25 лютого залишила околиці міста Херсон.

Тож відповідь – не змогли б.  Адже згідно з положеннями чиннихна той час нормативно-правових документів для бійця територіальної оборони була передбачена тільки мисливська та індивідуальна штатна зброя (тобто автомати та пістолети), яка безсила проти броньованих колон ворога.

Лише після внесення відповідних змін в нормативно-правові документи з 5 квітня 2022 року бійці ТрО отримали право використовувати: «артилерійське озброєння, ракетні системи (комплекси), керовані (некеровані) ракети та їх складові частини, комплекси (установки) для їх запуску та складові частини до них, засоби керування зброєю (вогнем), системи дистанційного керування ракетами, обладнання для транспортування і обслуговування ракет, гранатомети, вогнемети, міни, гранати». Іншими словами, протидія ворожим колонам бронетехніки  за допомогою стрілецької  зброї мала дуже високий відсоток ризику і була неможлива без спільних дій з регулярними частинами Збройних Сил України.

Індивідуальна стрілецька зброя – війна диктує зміни

Окремої уваги заслуговує той факт, що незважаючи на те, що Закон під час війни двічі (01.04.2022 р. та 03.05.2022 р.) зазнавав змін, питання зберігання індивідуальної стрілецької зброї бійцями ТрО – членами ДФТГ залишилось незмінним. Адже ще до ухвалення Закону вимога щодо її безумовного зберігання виключно у військових частинах сил тероборони піддавалася  чи не найбільшій критиці, на що ініціатори такої версії законопроекту відповідали, що ідея постійного зберігання резервістами зброї вдома була відхилена як така, що створює певні ризики.

З огляду на події, які супроводжували перші дні вторгнення – південний бліцкриг агресора, роздача зброї з «коліс», відсутність зброї за наявності добровольців тощо – ця норма потребує суттєвих змін.

Резюмуючи:

  • Створення та законодавче закріплення формування сил територіальної оборони – вимушений крок, що виправдав свою необхідність у реальних умовах;
  • Станом на початок повномасштабної агресії Росії Сили територіальної оборони України не були сформовані в обсязі, передбаченому положеннями Закону України «Про основи національного спротиву» в мирний час. Несформованість сил ТрО на місцях  мала об’єктивні чинники, зокрема часові проміжки між введенням в дію Закону та датою російської навали – 55 днів;
  • На початку повномасштабної збройної агресії РФ чинне законодавство не дозволяло чинити опір ворогу без координації з  діючими частинами ЗСУ, оскільки бійці ТрО могли використовувати лише стрілецьку зброю. З квітня 2023 року Сили тероборони можуть використовувати і важке озброєння;
  • На сьогодні законодавство не передбачає можливості зберігання індивідуальної стрілецької зброї членів добровільних формувань територіальних громад за місцем їх постійного проживання. Зазначена норма потребує перегляду.

Останні новини з категорії Аналітика

Харківський художній музей: важкий шлях відновлення

Про те, як колектив Харківського художнього музею веде відчайдушну боротьбу за його відновлення – у фоторепортажі Сергія Бобка
26 квітня 2024

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Огляд основних інформаційних загроз для України (січень-березень 2024 року)

Аналіз наративів російської пропаганди в українському інформаційному просторі впродовж першого кварталу 2024 року
23 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024