Виборці хочуть дебатів - експерти пояснили, яких

Так чи потрібні людям передвиборчі дебати і для чого? Ще до президентських виборів вони чітко дали зрозуміти, що потрібні. Загалом понад 70% українців відповіли, що дебати потрібні «дуже» або «скоріше потрібні». А серед проблем, на які вони хотіли б дістати відповіді під час таких прямих розмов із кандидатами – це і те, як досягти  миру на Донбасі, як подолати корупцію в країні, домогтися зростання економіки, а також як потенційні керманичі та політичні сили вирішуватимуть їх.

Про це під час дискусії «Перші виборчі дебати: хто, про що, навіщо?», яка відбулася з липня в Кризовому медіа-центрі, сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Вона зазначила, що передвиборчі дебати потрібні для того, щоб виборці чітко розуміли, що пропонує партія у тих питаннях,  які є важливими для них в першу чергу.

«А українці назвали п’ять пріоритетних реформ, які  влада повинна провести в країні насамперед – антикорупційна реформа, якої вимагають 63% респондентів, охорони здоров’я – відповідно, 57%, пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту – 52%, реформа органів правопорядку – судів, прокуратури, поліції – 37% та люстрація чиновників – 33%», – розповіла Ірина Бекешкіна,  презентуючи результати загальнонаціонального опитування і уточнила, що в основному ці 5 реформ є головними для виборців тих 5 політичних сил, які, на думку соціологів, пройдуть до Верховної Ради.

Найбільш чітко визначені позиції мають прихильники «Голосу», «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи – За життя». Понад 80% респондентів, які збираються підтримувати «Голос» або «Європейську солідарність»,  вважають, що Україна має у майбутньому вступати до ЄС.  Натомість, виборці партії «Опозиційна платформа – За життя» віддають перевагу або приєднанню до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (39%) або неприєднанню  ані до Європейського, ані до Євразійського союзів (44%), ЄС – лише 12%.

Погляди виборців, які збираються підтримувати «Батьківщину» або «Слугу народу», з цього питання діляться в основному так, як ділиться населення України загалом. «За приєднання до ЄС виступають 62% електорату «Слуги народу». 5% – за Євразійський союз, 25% не визначилися. Тобто, більшість за євроінтеграцію, хоча більшість невизначених і 5% за Євразійський союз – це теж майже 30%», – зазначив Олексій Гарань, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, представник громадського об’єднання «Виборча Рада UA».

Схожа картина з позиціями щодо вступу України в НАТО. 80% прихильників «Європейської солідарності»,75% «Голосу» вважають, що найкращою гарантією безпеки для України був би вступ до НАТО. Думки прихильників «Слуги народу» та «Батьківщини» розділилися – підтримують вступ по 47%. 50% прихильників «Опозиційної платформи – За життя» – за позаблоковий статус, 25% – за військовий союз з Росією та іншими країнами СНД.

«Є питання, яке чітко ділить Україну навпіл – чи підтримують проведення прямих переговорів з керівниками так званих «ДНР»-«ЛНР». 41% вважають, що це прийнятно, 41% – що неприйнятно, 18% – «важко сказати», – зазначає Ірина Бекешкіна.

Для переважної більшості респондентів, які на виборах підтримуватимуть «Європейську солідарність» або «Голос» це неприйнятно; «За життя» – прийнятно, думки прихильників «Батьківщини» й «Слуги народу» розділилися: серед перших, «за» такі переговори – 46%, проти – 38%; серед виборців партії «Слуга народу» 44% вважають такі переговори прийнятними, 39% – неприйнятними.

Введення на окуповані території Донбасу міжнародних миротворчих сил підтримують 72% виборців «Голосу», 71% «Європейської солідарності», 59% «Батьківщини», 54% виборців «Слуги народу». Серед виборців, які збираються підтримати «Опозиційну платформа – За життя», 50% – проти  цієї пропозиції.

«Якщо говорити про схожість і відмінність поглядів виборців різних політичних сил, серед тих, хто найімовірніше пройде до ради, серед інших чітко відрізняються виборці опозиційної платформи «За життя». Коли доводиться інколи чути від лідерів цієї партії, що вони готові об’єднуватися у коаліцію зі «Слугою народу» – їхні виборці мають зовсім відмінні позиції. Дуже схожі виборці партій «Європейська солідарність» і «Голос», у тому числі й за віком. Причому якщо раніше вважалося, що виборці партії «Голос» переважно молодь, то це не зовсім відповідає дійсності.  І, як це не дивно, за поглядами дуже збігаються виборці  «Батьківщини» й «Слуги народу», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Учасники громадського об’єднання «Виборча Рада UA» проінформували, що разом із Реанімаційним Пакетом Реформ проводять серію дебатів,  для того, щоб люди краще розуміли, наскільки відповідає дійсності їхнє власне уявлення про певну політичну силу.

На відміну від президентської виборчої кампанії, цього разу учасники перегонів відгукнулися на пропозицію дебатів з експертним середовищем, зазначив науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, представник громадського об’єднання  «Виборча Рада UA».

«Вже відбувся перший блок – щодо реформи державного устрою, конституційних питань і судової реформи. У ньому взяли участь представники партій «Голос», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Сила і честь» та «Українська стратегія». Партія «Слуга народу» першими погодилися на участь, але не прийшли. Представники «За життя» не з’явилися. Дебати з економічних питань відбудуться 4 червня. Наступні блоки – безпека зовнішня політика і гуманітарна сфера», – розповів Олексій Гарань.

За його словами, відбулася достатньо фахова розмова, але складалося враження, що представники партій висловлювали свою, а не погоджену партією позицію з конкретного питання.

«Дуже важливо, щоб була саме офіційна позиція партії і щоб партії наперед проговорили  всі питання, – зауважує професор політології. –  Бо наприклад, якщо подивитися програму «Батьківщини», то  блок запитань, які ми обговорювали під час перших дебатів – про реформування уряду, форми правління і так далі, –  там взагалі відсутній. І коли постало питання про це на дискусії, ми почули, що всі відповіді є  в  «Новому курсі України». Незрозуміло те, як «Новий курс», який  підготовлений партією ще рік тому, співвідноситься з новими тенденціями. Тому дуже хотілося б, щоб ця дискусія була більш фаховою».

В ідеалі політичні дебати в будь-якому суспільстві зменшують напругу, коли політики можуть випустити  пар під час словесних баталій, а водночас дисциплінують політиків, змушують  їх до відповідальності за свої слова, зазначив Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ», який є беззаперечним прихильником виборчих дебатів, бо вважає їх інструментом,  який, з одного боку, формує демократію в країні,   а з іншого  –  показує рівень і якість демократичного розвитку країни.

На його думку, словесний двобій між політичними силами  є корисною вправою для політичних сил, тому що дозволяють уточнити позиції і краще підготуватися до подальшої роботи.

«Але це залежить від рівня політичної та інституційної зрілості політичної сили. Це велика проблема на сьогоднішній день для українських партій», – додав Ігор Бураковський.

Друге завдання, яке виконують дебати, це інформування виборців. Проте в Україні,  на жаль, дебати на багатьох каналах, це боротьба за мікрофон: хто перший, хто взяв і  хто голосніший, з усіма відповідними наслідками, каже експерт.

«Це подобається публіці. Будь-які дебати – це елемент, так би мовити, стадіонного шоу. У даному випадку не кажу про наш стадіон, «стадіонне шоу» – термін із політології, який прийшов із заходу», – сказав Бураковський. –  У  90% випадків так звані дебати, які відбуваються на різних каналах, це фактично не дебати, а шоу, розмови між собою, для «обплювати свого противника», за великим рахунком використовуючи при цьому будь-які аргументи».

Формат публічних дебатів, запропонований експертною спільнотою, є певним інструментом  вирівнювання  умов політичної боротьби для різних політичних партій.

«На відміну від багатьох країн, у нас основна частина засобів масової інформації контролюється відомо ким, тому дуже часто складно потрапити на телебачення.  Політичні дебати в даному випадку дозволяють вирівняти ці можливості», – каже Ігор Бураковський.

Він також звернув увагу на те, що «ніхто на сьогоднішній день із політиків не говорить про те, що було зроблено, і де, можливо, не треба сьогодні втручатися».

«Якщо ми кожен рік будемо перезапускати судову реформу, медичну реформу, будь-яку іншу реформу, у нас буде хаос і всі ті проблеми, які нам бажає відомий політичний діяч сучасності Володимир Володимирович Путін», – підсумував експерт.

Такі дебати потрібні для того, щоб люди бачили палітру майбутніх кроків усіх політичних партій, які вирішуватимуть долю країні. Адже на сьогодні в українському телепросторі існує   проблема «інформаційних бульбашок» – коли люди дивляться ті самі канали, слухають тих самих спікерів, не задумуючись над аргументами, чому так говорять  ці чи інші партії, які мотиви за цим криються  і як  це виконуватиметься.

На цьому під час дискусії наголосив Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». І ще  одна проблема, пов’язана з цим,  – сконструйований імідж лідерів партій, за якими часто стоїть інше наповнення.

«Єдиний рецепт подолати це – запрошувати лідерів і ставити їм прямі запитання про конкретні проблеми. Коли люди занурюються у проблематику, чують відповіді, і це досить предметно, це не перетягування ковдри з одного на іншого, тоді виявляється, що, можливо, та картинка, яка в голові була до цього намальована,  зовсім не відповідає дійсності і варто змінити свою думку», – зазначив Вадим Міський. 

Він також зазначив, що в громадянського суспільства єдине бачення –  перед будь-якими виборами такі дебати повинні стати  усталеним інститутом.

«Таких дискусій, які можуть відкривати нам потаємні сторони кандидатів у списку партій і допомагати виборцям робити свідомий вибір, має бути якомога більше.  Тому, по-перше,  потрібно збільшувати такі формати,  які допомагають виборцю усвідомлено голосувати, а по-друге, з точки зору підтримки самого Суспільного мовлення, щоб воно могло це робити, потрібно передбачуване фінансування», – вважає експерт.

Вадим Мінський поінформував, що РПР розробив нову модель фінансування для Суспільного телебачення, яка   позбавить його можливості політичного впливу і передбачає створення окремого спецфонду в державному бюджеті.

 Щоб зробити свідомий  вибір, потрібно хоч трохи розбиратися у тому, що пропонується, переконаний Євген Бистрицький, голова громадського об’єднання «Виборча Рада UA». Він нагадав, що за  даними соцопитувань,  мотиви, які ведуть людей голосувати за ті чи інші партії – це бажання нових обличь. І хоч поки що це бажання віртуальне, але у владі вони хочуть бачити обличчя некорумповані. Громадянське суспільство, за словами голови Виборчої Ради UA,  приділяє сьогодні  велику увагу аналізу списків, щоб з'ясувати хто за ким стоїть. Ще один мотив, який рухає виборцями – психологічна втома від усього, і зокрема неефективної роботи парламенту, відсутності динаміки реформ. Виборці більше висловлюють  потребу в реформуванні соціальної сфери,  але менше звертають уваги на ті важливі реформи, без яких соціальна сфера не функціонуватиме, підмічає Євген Бистрицький.

«Саме тому потрібні дебати, головне в яких не сенсаційна інформація  і створення  ток-шоу, а те, щоб зорієнтувати виборців, які реформи тепер найбільш актуальні і як  втілюватимуться програмні пріоритети партій, щоб громадяни чули чіткі їхні відповіді і робили зважений та усвідомлений вибір», – підсумував Євген Бистрицький.

___________________

Публічна дискусія «Перші виборчі дебати: хто, про що, навіщо?» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.