Українці виявляють високу довіру європейським інституціям, проте більшість громадян все ще не відчуває себе європейцями – експертне обговорення даних соцопитування

53% українців все ще не відчувають себе європейцями або це відчуття притаманне їм незначною мірою. Такі дані загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, презентувала  аналітикиня «Демініціатив» Маріанна Присяжнюк  в Укрінформі.

Вона відзначила, що водночас 40% українців таки ідентифікують себе тією чи іншою мірою як європейці.

«Найбільшою мірою  відчувають себе європейцями та європейками й ідентифікують себе з європейською культурою та цінностями  молоді люди віком від 18 до 29 років», – зазначила аналітикиня. 

Маріанна Присяжнюк звернула увагу на те,  що сприйняття  себе європейцями серед українців збільшується зі  зростанням рівня освіти та фінансового становища. У регіональному розрізі найвища європейська самоідентифікація притаманна  жителям Західного регіону. Більшу приналежність до європейської родини  виявляють і ті хто, спілкується у родині українською мовою.

Той результат, що понад 50% громадян України досі не відчувають себе європейцями, став несподіваними для експертів – учасників обговорення даних опитування, оскільки українці останніми роками демонструють свої проєвропейські настрої, які в умовах повномасштабної війни мали б лише посилитися.

Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий пояснює, що такі настрої українців є не так негативним ставленням до Європи, як самокритичністю щодо неготовності бути європейцями.

«Очевидно, російсько-українська війна мала б стимулювати більшу самоідентифікацію українців як європейців і частини західної цивілізації. Але, як бачимо, громадські настрої є дещо складніші. Гадаю, тут не йдеться про негативне ставлення до європейського світосприйняття, а радше – про самокритику, яка завжди була властива українцям. Мовляв, європейськість – це свого роду вищий рівень цивілізованості, до якого українцям треба ще підтягнутися. Тобто тут є значна частка самокритики. І ми не відчуваємо в цьому негативного сприйняття Європи», – зазначив Сергій Солодкий.

Аналітик також  зазначив, що навіть ті українці, які не ідентифікують себе європейцями, здебільшого підтримують євроінтеграцію.

«Дуже важливо розуміти, що не відчуття себе європейцем не означає, що людина проти ЄС. Це дуже цікавий момент і, звісно, це опитування, на жаль, не дає нам розуміння, чому так відбувається», – сказав він.

Прихильне ставлення українців до Європи підтверджують і дані соцопитування: Євросоюз для більшості асоціюється з тими позитивними аспектами, які через війну є менш досяжними на території України: свобода подорожей, навчання та робота будь-де в межах ЄС (49%), якість життя для майбутніх поколінь (44%), економічне процвітання (39%), соціальна захищеність (35%), демократія (34%), мир (33%).

Водночас у цих відповідях криються очікування українців на європейський добробут, що не дає більшості з них асоціювати себе з європейцями, надто в умовах війни – вважає заступниця керівника Офісу віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дарія Гайдай.

«Європеєць – це людина з певним рівнем достатку. І українцям з меншим рівнем достатку важко сприймати себе як європейців. Для людей з вищим рівнем достатку й освіти Євросоюз – це цінності та історична, культурна приналежність. Україна в умовах повномасштабної війни має обмеження щодо економічного розвитку під постійними обстрілами й руйнування інфраструктури. Водночас важливо, щоб зміцнювалося усвідомлення ціннісної й культурної приналежності до Євросоюзу, розуміння, що йдеться не лише про рівень зарплати чи соціальної захищеності. Європа базується на цінностях», – наголосила Дарія Гайдай.

Маріанна Присяжнюк також додала, що українці мають позитивне ставлення до європейських інституцій, вбачаючи в інтеграції до ЄС переваги, такі як економічне процвітання, соціальна захищеність, мир і демократія.  Найвищий рівень  довіри громадяни виявляють Європейському Союзу  – 60%. Такі європейські інституції, як Європейський парламент (47%), Європейська комісія (42%) та Європейська рада (40%) також мають високий рівень довіри. Про ці інституції чула абсолютна більшість українців.

Водночас,  як зазначила аналітикиня, чимала частина населення не готова поступатися національним суверенітетом у питаннях зовнішньої та оборонної політики на користь органів влади ЄС.

Такий рівень довіри до європейських інститутів  фактично підтверджує ті дані опитування, які показують, що 84% українців хочуть бути в ЄС, відзначила Олександра  Булана, аналітикиня Українського центру європейської політики.

«Ми повинні шукати способи, як грамотно комунікувати з українцями,  про те, чому ми прямуємо до ЄС в плані нашого наративу, розповідати, що ми є частиною Європи, розповідати про нашу європейську історію, що в нас є дуже багато спільного з європейцями. Така комунікація потрібна, щоб підтримувати цей високий рівень довіри до ЄС», – підсумувала  аналітикиня.

За матеріалами Укрінформу та «Демініціатив».