Українці переважно підтримують карантинні обмеження, але вакцинуватись не поспішають – експертне обговорення

13 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося обговорення «МОЗковий штурм напередодні Дельта-хвилі. Що вимагають і чого очікують українці від охорони здоров’я в умовах епідемії корупції та коронавірусу». Захід відбувся за участі т.в.о. голови Національної служби здоров’я України Дмитра Самофалова.

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціавтиви» Петро Бурковський поінформував про результати опитування населення України, що стосувалося змін у сфері охорони здоров’я, з якими українці стикнулися з літа минулого року та дотепер.

 За його словами, стан системи охорони здоров’я українці оцінюють доволі скептично. 63,5% опитаних вказали на дефіцит ліків та потрібного обладнання у медзакладах. Майже 40% українців нарікають на корупцію в закладах охорони здоров’я і трохи менше 20% вважають, що неможливо вакцинуватися від коронавірусу без хабарів або знайомств там. Лише 31% респондентів вірить у те, що отримають повну та якісну медичну допомогу в державній чи комунальній лікарні у разі захворювання. 28% – взагалі в це не вірять, а 33% скоріше не впевнені.

Частка тих, хто відзначив зменшення часу на отримання невідкладної допомоги, зросла. У 2019 р. вона становила 8%, у 2020 р. зменшилася до 5%, а у 2021 р. досягнула показника 7%. З позитивних змін громадяни відмітили, зокрема, можливість обрати сімейного лікаря за бажанням чи змінити його.

Петро Бурковський також поінформував, що українці витрачають сьогодні на лікування у середньому до 500 гривень на місяць.

«Наше опитування показує, що в середньому люди витрачають від 200 до 500 гривень. Щоправда, тут є певні відмінності за регіонами та за віком. Якщо ми подивимось уважно, то побачимо, що більше у нас витрачають центральні та східні області. Але ще більш разючі відмінності, якщо ми подивимось на віковий розподіл», – сказав  аналітик.

Він зазначив, що найбільшу суму на ліки та лікування витрачають особи віком понад 60 років.

Крім того, згідно із дослідженням, близько двох третин українців (63%) називали зменшення вартості ліків першочерговим заходом реформування системи охорони здоров’я. Найбільше цю проблему бажають вирішити громадяни віком 60 років і старші (73%).

Близько третини українців зазначають, що в першу чергу потрібно вирішувати такі проблеми, як забезпечення лікарень та поліклінік якісним, новітнім обладнанням для лікування і діагностики; встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування; збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів.

Про свіже дослідження , проведене 14–24 серпня 2021 р., розповів політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина. Воно  стосувалося питань вакцинації населення проти коронавірусної хвороби та труднощів, які виникли у його процесі. За словами доповідача, коли мова йде про проблеми, які є найбільш актуальними на фоні пандемії, зазвичай це стандартні ситуації: дефіцит ліків та необхідного обладнання, недостатня кількість місць під час спалаху захворюваності тощо.

«Уявлення громадськості про проблеми в медичній сфері не означає, що такі проблеми дійсно існують, тобто громадська думка не завжди відображає реальність. У багатьох аспектах люди висловлюють свою думку щодо певних речей, яка може кардинально відрізнятися від того, що насправді відбувається в країні. Але якщо про певну проблему часто говорять, це означає, що вона дійсно важлива та не варто її ігнорувати», — зауважив він.

Андрій Сухарина зазначив, що результати досліджень збігаються із висновками, які робить Центр громадського здоров’я, — в Україні близько 40% населення мають антитіла проти COVID-19. Приблизно така ж частка опитуваних зазначила, що хворіли на коронавірусну хворобу та робили відповідний тест; хворіли і не зверталися до лікаря; вважають, що хворіли, так як мали певні ознаки захворювання.

Аналітик повідомив, що  56% дорослого населення України не планує вакцинуватися проти COVID-19 в найближчій перспективі. За його словами, дані опитування показують частку вакцинованих від COVID-19, майже ідентичну з офіційною статистикою, що становить близько 18% дорослого населення країни, яке постійно проживає в Україні.

«Однак низькі темпи вакцинації найближчим часом можуть ще більш пригальмувати, якщо зважати на те, що понад 56% дорослого населення країни не планує робити щеплення в найближчій перспективі. Ці показники одні з найвищих у світі та порівняно з сусідніми державами, де наявні дані таких опитувань», – прокоментував цифри аналітик.

Як так сталося, можна лише дискутувати, каже він. Як одну з причин не можна виключати  антивакцинаторську інформаційну кампанію Росії, припускає він. Самі ж люди серед чинників, чому вони не хочуть вакцинуватися, називають недостатню перевіреність вакцин і страх від побічних ефектів вакцинації.

Оскільки найближчим часом  добровольців вакцинуватися  вже не буде, відповідальним особам потрібно буде думати, як до людей достукатися, наголошує Андрій Сухарина.

Скажімо, серед аргументів, які стали вирішальним на користь вакцинації, для щеплених людей стала потреба працювати в разі жорсткого локдауну, наводить результати опитування аналітик.

«Основний аргумент дуже «шкурний» і на ньому   теж можна працювати, коли МОЗ розглядатиме можливі подальші карантинні обмеження внаслідок сплеску захворювання. Очевидність для людей працювати під час карантинних обмежень – це найкращий стимул для вакцинування», – пояснив Андрій Сухарана і додав, що для молоді  ще одним із топ-аргументів є  потреба і можливість виїзду за кордон.

Щодо обов’язкової вакцинації населення, то більшість громадян здебільшого  її не підтримує. Але підтримує вакцинацію єдиної професійної  групи – медиків, а також  схильні скоріше підтримати, ніж ні, обов’язкову вакцинацію працівників освіти.

Аналітик також поінформував, що 43% опитаних вважають, що необхідно ретельно дотримуватися карантинних обмежень, знач­на частка респондентів вважає пандемію загрозливою, та приблизно така ж частка вважає, що влада не справляється із питанням боротьби проти цього захворювання. При цьому оцінки місцевої влади в даній ситуації трішки кращі, аніж центральної.

Виконувач обов’язків голови НСЗУ Дмитро Самофалов прокоментував результати опитування українців, відзначивши, що не усі скарги та нарікання українців обґрунтовані та мають покриватися бюджетом на охорону здоров’я. Він також наголосив на тому, що необхідно провести дослідження питання взаємодії пацієнта та його сімейного лікаря, особливо в період пандемії коронавірусної хвороби, наприклад у питанні призначення лікування.

«Питання в тому, наскільки наші респонденти співпрацюють з сімейним лікарем? От у нас звучить: лікар, лікар, лікар. Сімейний лікар – це адвокат пацієнта у світі медицини! Будь-яке питання, пов’язане зі здоров’ям, треба проговорювати з ним… На даний момент вже 50-60% населення вже вклали декларацію з сімейними лікарями. Питання у тому, наскільки вони з ними співпрацюють», – зазначив Дмитро Самофалов.

Щодо інших виявлених опитуванням проблем чиновник відзначив, що питання доступності окремих груп життєво необхідних ліків буде вирішуватися у найближчі роки.

Він нагадав, що НСЗУ адмініструє програму «Доступні ліки», за якою пацієнт може отримати певний перелік ліків безоплатно чи з незначною доплатою. З 1 жовтня в програму будуть включені препарати інсуліну та ліки для лікування розладів психіки та епілепсії, а наступного року в планах НСЗУ включити також лікарські засоби для лікування хронічного обструктивного захворювання легень.

«Надалі ця програма буде розширюватися. Ми маємо чіткий план від Всесвітньої організації охорони здоров’я, які лікарські засоби є найбільш необхідними для пацієнта поза межами лікарні, тобто для амбулаторного лікування. Це питання часу, коли всі ці препарати будуть включені до програми «Доступні ліки», — зауважив очільник НСЗУ та додав, що наразі понад 3 млн українців користуються цією програмою. Зокрема, більше ніж 2,5 млн пацієнтів — у містах, 626 тис.  — у селах та селищах міського типу.

Відносно роботи екстреної медичної допомоги під час пандемії COVID-19 Дмитро Самофалов зазначив, що навантаження на екстрену допомогу було високим й іноді приїзду швидкої доводилося очікувати годинами, тому українцям необхідно бути свідомими з цього питання. Також доповідач нагадав, що відбувся запуск електронного лікарняного. Наразі все ще триває перехідний період, а тому отримати цей документ можна як в електронному, так і в паперовому вигляді. Однак з 1 жовтня має відбутися 100% перехід винятково на електронний формат документа.

Щодо корупції в медицині, очільник НСЗУ порадив соціологам, досліджуючи цю тему,  з'ясувати, зокрема, такі питання: на якій ланці відбувалися порушення – первинній чи вторинній; скільки пацієнт заплатив лікареві за ту чи іншу процедуру чи результати аналізів; чи мають такі заклади укладені договори з НСЗУ; чи зверталися пацієнти, які змушені були здійснювати такі неформальні платежі із власної кишені, до НСЗУ; які ліки купували пацієнти.

І насамкінець очільник НСЗУ   закликав українців вакцинуватися, щоб не вишикувалося черг із “швидких” біля приймальних відділень лікарень.

Лілія Олефір продовжила тему недовіри українців до вакцинації проти COVID-19. Як вже було наголошено, однією з причин, чому українці не бажають вакцинуватися, є недостатня вивченість вакцини проти цього захворювання. У країнах Європейського Союзу це твердження також є досить поширеним, але порівняно з Україною показник недовіри знач­но нижчий.

«Ми розуміємо, що для того, щоб бути в безпеці, потрібно щоб принаймні 80%, а, можливо, навіть і 95% населення було вакциновано. Водночас 56% не готові вакцинуватися взагалі», — наголосила доповідач та додала, що питання вакцинації — це питання національної безпеки країни, тому роль держави в даній ситуації велика.

Як зазначила Л. Олефір, МОЗ як відповідальний орган центральної влади за вакцинацію має докладати максимум зусиль задля боротьби з різного роду фейками щодо вакцини та в цілому з антивакцинальними настроями населення, які, на жаль, продовжують зростати.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо електронного лікарняного, Д. Самофалов зазначив, що заклади охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ та тривалий час працюють з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), проблем із видачею документа не мають. Навпаки, певні проблеми мають заклади, що ніколи не працювали з ЕСОЗ, та приватні заклади, які не мають договору з НСЗУ. Однак проблеми зазвичай стосуються вміння медичних працівників правильно заповнювати необхідні документи.

За матеріалами  «Щотижневика АПТЕКА», Українського кризового медіацентру та «Демініціатив»

Фото Українського кризового медіацентру