Коментарі
Перегляди: 533
15 липня 2020

Українці найбільше довіряють Збройним силам, церкві, ЗМІ та громадським організаціям

 

Про це  свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, які на пресконференції «Пів року в умовах пандемії: що змінилося в настроях та електоральних уподобаннях українців» представив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Водночас результати соціологічного дослідження продемонстрували зниження довіри громадян до силових структур і антикорупційних органів, а також інших державних інституцій. Якщо наприкінці 2019 року недовіру до Кабміну висловлювали 51,5% респондентів, то зараз не довіряють 72%.

“У перші місяці після приходу чинного президента Володимира Зеленського до влади ми спостерігали деяке зростання рівня довіри до багатьох соціальних і державних інститутів, але потім відбулося зниження рівня довіри. І врешті станом на початок липня рівень довіри до більшості інститутів повернувся до того стану, яким він був у березні 2019 року…”, - сказав соціолог.

Згідно з результатами опитування, як і у 2019 році, українці найбільше довіряють Збройним силам України - 65% опитаних, церкві - 63%, волонтерським організаціям - 63%, Держслужбі з надзвичайних ситуацій - 53,3%, добровольчим батальйонам - 52,7%, Держприкордонслужбі - 51,7%, засобам масової інформації - 49,6%, Нацгвардії - 49,1% та громадським організаціям - 46,9%.

Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра, додав експерт.

“Помітно знизилася довіра до силових структур і антикорупційних органів - стало більше тих, хто їм не довіряє, у порівнянні з кінцем 2019 року, коли ми проводили аналогічне опитування”, - зазначив Міщенко.

За його словами, наприклад, Нацгвардії наприкінці 2019 року довіряли 61% респондентів, а станом на липень 2020 року - 49%.

Крім того, Міщенко зауважив, що якщо наприкінці 2019 року недовіру до Кабміну висловлювали 51,5% респондентів, то зараз не довіряють 72%; Верховній Раді - 54% та 75% відповідно; Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі - 60% та 70,5%; Вищому антикорупційному суду - 60% та 70%; Нацполіції - 45% та 58%; патрульній поліції - 44% та 54%.

“Позитивні зміни, у порівнянні з початком 2019 року, відбулися лише у рівні довіри до президента. Йому зараз довіряють 44%, тоді як Порошенку в останні місяці  його каденції довіряли лише 23%. Водночас, рівень довіри до Зеленського знизився  порівняно  з кінцем 2019 року  - тоді йому довіряли 63%", - зауважив соціолог.

За його словами, Зеленський продовжує залишатися політиком з найбільш високим рівнем довіри – конкурентів йому немає. Однак частка тих, хто йому не довіряє (49%), перевищила частку тих, хто довіряє (44%). І хоч рівень довіри до президента трохи поркащився порівняно з кінцем червня (40%), але він помітно знизився порівняно  з квітнем, коли йому довіряли 57%.

Михайло Міщенко зауважив, що  в період пандемії  рівень підтримки Зеленського помітно зріс порівняно з попередніми місяцями.

«Такий ефект пандемії спостерігався в багатьох європейських країнах, – пояснив соціолог. – Ми знаємо, що  рівень довіри до Макрона, Джонсона, Меркель також став вищий в період пандемії.  Очевидно, це пов'язано з тим, що пандемія коронавірусу сприймалася як зовнішня загроза, яка потребує громадської солідарності, і внаслідок цього ставав вищий рівень довіри до тих осіб,  які цю солідарність  покликані уособлювати",  –  припустив  Михайло Міщенко.

Щодо електорального рейтингу чинног президента,  то він  зріс на 2,4% - до 37% порівняно з червневим соцопитуванням, співголови фракції "Опозиційна платформа - За життя" у Верховній Раді Юрія Бойка — знизився на 3% -  до 17%, а колишнього Президента Петра Порошенка — знизився на 1,1% -  до 15%, повідомив соціолог.

У липні серед тих, хто взяв би участь у виборах і визначився з кандидатом, в першому турі Зеленському віддали б голоси 37% виборців (у червні — 34,6%), Бойку — 17% (у червні — 20%), Порошенку — 15% (у червні — 16,1%), а лідеру "Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Юлії Тимошенко — 8% (у червні — 7,7%).

Михайло Міщенко зазначив, що порівняно з фактичним першим туром виборів Президента у 2019 році рейтинг Зеленського і Бойка виріс (на 7 і 5% відповідно), а Порошенка і Тимошенко знизився (на 1 і 5 %).

"37% тих, хто визначився, готові голосувати за Зеленського. Це все ще значно більше, ніж за нього проголосували тоді. За нього проголосували на виборах 30% у першому турі. За Бойка готові голосувати 17%, а голосували 12%, за Порошенка — 15% і 16%, за Тимошенко — 8% та 13% відповідно", — сказав він.

Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчим часом, то, за словами соціолога, до парламенту потрапили б 4 партії. Найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія "Слуга народу"   за неї готові віддати свій голос 34% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме.  За "Опозиційну платформу ˗ За життя" готові віддати свій голос 19%, за "Європейську солідарність" – 15%, за ВО "Батьківщина" – 8% із тих, хто візьме участь у виборах і визначився, кого підтримуватиме. Решта партій не долають 5%-й прохідний бар’єр, але партія "Сила і честь" набирає 4% голосів виборців, "Громадянська позиція"    3%. Радикальна партія Олега Ляшка, партії «Голос», «Українська стратегія Гройсмана», ВО «Свобода», Партія Шарія, Опозиційний блок отримують по близько 2% голосів виборців.

Міщенко також повідомив, що у віковому розрізі електорату зберігається тенденція 2019 року: за Зеленського та його партію частіше готові голосувати молодь, а за Бойка і його партію - люди старшого віку.

"Електорат "Опозиційної платформи - За життя" та Бойка дуже нагадує той електорат, який у свій час був у "комуністів". Можливо, навіть, я б сказав, що ті, хто голосують за Бойка — це, можливо діти комуністів не лише в переносному, а й у прямому сенсі слова", — сказав Міщенко.

За матеріалами УНІАН та УН.