«Це не гра з нульовою сумою. Домовлятися доведеться всім» – Олексій Гарань про те, чому Зеленський пішов на діалог з опозицією

Зустріч президента Володимира Зеленського з його давнім політичним опонентом Петром Порошенком у публічному просторі навіть назвали «карколомним політичним кульбітом». Глава держави також провів переговори з керівниками парламентських фракцій та груп, зокрема з колишнім спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим. Чи свідчить це про початок реального діалогу між владою та опозицією, що спонукало президента змінити підхід та чи здатне це вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в країні – про це в етері «Говорить Київ» розповів  Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

На думку науковця, у цій зустрічі не було нічого «карколомного». Насправді президент нарешті почав робити те, що в умовах війни мало б бути рутиною – регулярно спілкуватися з парламентом та ключовими політичними силами.

«Я думаю, що це цілком зрозуміло, бо остання така зустріч була фактично 22 лютого 2022 року. До речі, довгий час не було навіть зустрічей Зеленського з власною фракцією. Тому можна сказати, що зараз президент намагається трохи розширити коло спілкування – і з керівниками парламенту, і з керівниками інших фракцій і груп. Насправді це мало б бути рутиною, але так не відбувалося», – зазначив Олексій Гарань.

За його словами, одна з причин полягає в надмірній концентрації влади в Офісі президента. Така модель певною мірою була притаманна й попереднім українським президентам, однак за Володимира Зеленського вплив Банкової набув особливої ваги. Політолог нагадав, що за попередніх президентів керівники адміністрацій або взагалі «не вип’ячувалися», як за Петра Порошенка, або залишалися «сірими кардиналами», як за Віктора Януковича, або ж втрачали посади, якщо «намагалися заміщати собою президента», як це було за Леоніда Кучми та Віктора Ющенка. Натомість за останні роки Офіс президента фактично перебрав на себе частину функцій уряду та парламенту.

«Я думаю, що такої концентрації повноважень – те, що зробив Єрмак, – не було… Ми бачили гіпертрофовану роль Офісу президента, який фактично підміняв і Кабмін, і парламент», – зауважив професор політології.

Іншою причиною Олексій Гарань називає особистий стиль управління Зеленського.

«Те, що мало б відбуватися в рутинному порядку, не відбувалося. Зеленський усе це ігнорував», – констатував він.

На думку науковця, до зміни підходу президента підштовхнула сукупність чинників. Це і складна ситуація на фронті, і необхідність співпраці з парламентом, а також наслідки корупційних скандалів, які вдарили по позиціях влади.

«Зеленський опинився в складній ситуації після скандалу з “Мідасом”. Це дійсно тривожно для нього. До речі, це погано і для країни. Падіння авторитету президента, його складна внутрішньополітична ситуація – це погано для країни. Але хто ж у цьому винний? Часто складається враження, що винними намагаються зробити тих, хто викриває корупцію, а не тих, хто краде. Насправді це не працює – ні всередині країни, ні для наших західних партнерів. Очевидно, що в цій ситуації Зеленський мусить маневрувати, от він і пішов на ці зустрічі», – припустив Олексій Гарань.

Він також наголошує, що сам факт початку діалогу між владою та опозицією варто оцінювати позитивно, хоча робити остаточні висновки поки що зарано.

«Я хочу, щоб ми обережно до цього ставилися. Я хочу вірити, що з цього будуть зроблені серйозні висновки. Але щоб сподіватися на щось дуже добре, треба лишатися оптимістом. Адже треба розуміти, що може відбутися просто маневрування, певна зміна позиціонування без зміни реальної суті. Тому будемо дивитися, як усе розвиватиметься далі», – застеріг науковець.

За словами Олексія Гараня, нинішня ситуація вимагає не політичного протистояння, а пошуку компромісів між основними політичними силами.

Професор політології зазначив, що впродовж останніх років неодноразово публічно радив Володимиру Зеленському «виходити на ширші контакти» з іншими політичними силами, а також чіткіше висловитися щодо ролі Андрія Єрмака в системі влади.

«Я давав пораду Зеленському: треба сказати щось з приводу Єрмака. Тоді ми цього не почули. Зеленський вдавав, що нічого не відбувається, а у відповідь лунали лише заяви про те, що хтось намагається розхитати ситуацію… Зеленський мав би тоді вийти і сказати: ідею боротьби з корупцією, роботу антикорупційних органів я всіляко підтримую. Ніхто не залишиться поза увагою, якщо людина вчинила якийсь злочин. І водночас потрібно було говорити про те, що нас об'єднує, та працювати разом», – нагадав він.

Олексій Гарань зазначає, що зараз президент частково змінив підхід. Після зміни керівництва Офісу президента комунікація стала «легшою». Нинішній очільник ОП Кирило Буданов, на відміну від Єрмака, більше налаштований слухати інших і вести діалог, що, на думку політолога, впливає і на стиль роботи президента. Втім, залишається незрозумілим, чи переростуть ці зміни в ширший діалог та пошук компромісів.

«Після скандалу з МІДАСом я навіть написав статтю на тему "не треба добивати Зеленського". Головна ідея була в тому, що в цій екзистенційній ситуації нам усе одно треба домовлятися. Це не гра з нульовою сумою. Так чи інакше доведеться домовлятися всім», – переконаний Олексій Гарань.

Він нагадав, що подібні приклади можна знайти як в українській, так і у світовій історії, коли політичні сили відкладали взаємні претензії заради досягнення стратегічної мети.

«Головне не те, як це назвати – спільна національна коаліція чи ще якось. Головне, щоб це працювало. Згадаймо 22 лютого. Фактично на початку повномасштабної війни всі діяли спільно і відповідально. Така можливість є і зараз», – наголосив науковець.

Коментуючи зустріч Зеленського з Петром Порошенком, Олексій Гарань припускає, що вона була вигідною для обох сторін, однак справжнім показником стане подальша поведінка влади.

«Очевидно, що це можливість хорошої картинки для президента. Але й для Порошенка також, тому що він завжди говорив про необхідність діалогу. Інше питання – чи будуть за цією картинкою реальні кроки», – зауважив він.

На думку професора політології, одним із таких кроків могло б стати згортання багаторічного політичного протистояння між владою та п’ятим президентом.

«По-хорошому треба було б якось з'їхати з цих санкцій і судових переслідувань. Зеленський, звісно, не скаже: "Я помилився". Але знайти вихід із цієї ситуації можна. Питання лише в тому, чи захоче він це зробити», – зазначив науковець.

Підсумовуючи, Олексій Гарань назвав початок діалогу між владою та опозицією позитивним сигналом, однак наголосив, що його успіх визначатиметься не зустрічами як такими, а готовністю сторін до подальшої співпраці.

«Це дуже позитивно, і ми маємо це відзначати. Але поки що якихось ґрунтовних, радикальних змін немає. Тому важливо, щоб цей процес продовжувався і перетворювався на реальну співпрацю», – резюмував Олексій Гарань.