Українці готові захищати свою країну, а влада замість «хотєлок» має зміцнювати обороноздатність

43% українців виступають проти будь-яких поступок Росії у разі загострення воєнного конфлікту,  навіть за умови обіцянок з боку РФ припинити агресію проти України – про це свідчать результати українського загальнонаціонального  репрезентативного опитування, яке було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–12 лютого 2022 р.  Пропонуємо головні тези з пресконфернції в Укрінформі.  

Проти поступок Росії виступає більшість респондентів у всіх вікових групах. До того ж серед респондентів віком до 30 років майже вдвічі менше тих, хто готовий відмовитися від вступу України до НАТО, порівняно з респондентами віком за 54 роки. 

Як на Заході (55%), так і на Півдні (40%), Сході (29%) та Центрі (45%) більшість місцевого населення не готові підтримати українську владу, якщо та вирішить задля досягнення миру піти на поступки російській владі. Винятком є Донбас, де більшість (52%) вважає, що український уряд має відмовитися від вступу України до НАТО, оскільки це, на їх думку, може зупинити агресію з боку Росії.

Більшість українців (36%) вважає потенційний наступ на Україну з території Білорусі малоймовірним. Чверть оцінює рівень загрози як середній і лише 12% вважає такий сценарій дуже ймовірним.

Порівняно з груднем 2021 року, на 5% зросла кількість охочих доєднатися до добровольчих сил для протидії військовій агресії РФ у разі нового вторгнення до України.

Станом на лютий 2022 року загалом таких 14% українців. Ще 8% готові боронити Україну у лавах Збройних Сил. 25% надаватимуть посильну невійськову допомогу.

Таким чином, майже половина (48%) громадян України будуть або воювати, або надавати допомогу армії. 18% лише намагатимуться вижити, 3% – виїхати за кордон. Одночасно з тим, за менше ніж три місяці на 9% скоротилася частка українців (до 14%), які взагалі не вірять у нове вторгнення РФ.

Чоловіки наразі активніше за жінок готові йти воювати як у складі ЗСУ (+13% порівняно з жінками), так і у складі добровольчих батальйонів (+16%), тоді як жінки більше надають перевагу  невійськовій допомозі (+15% порівняно з чоловіками). Однак,  як свідчать результати опитування, близько 10% українських жінок готові зі зброєю в руках боротися проти військової агресії РФ.

Йти воювати найактивніше готова молодь: серед респондентів до 30 років 31% повідомили, що готові вступити до ЗСУ чи добровольчих сил. Серед громадян  старших 54 років, порівняно з іншими віковими категоріями, частіше (різниця 18% з групою "молодше 30") поширена позиція, що у разі нового вторгнення РФ вони будуть намагатися просто вижити.

Однак серед молоді більше охочих виїхати з країни – 6%, що означає, що у разі нового військового вторгнення Україну чекає відчутний відтік молодих кадрів.

Загрози з боку Росії не бачать лише 7% українців, – Олексій Гарань

Майже 40% населення України вважає, що нині загроза повномасштабної агресії з боку РФ є або дуже імовірною, або неминучою. 

«За даними першої декади лютого, майже 40% українців – якщо точно, то 39% – вважали, що загроза повномасштабної агресії з боку Росії є або дуже імовірною, або неминучою. Ще 33% опитаних схиляються до того, що загроза не є дуже великою, однак є можливою. У відсутність взагалі будь-якої загрози вірить лише 7% українців. Очевидно, що якби ми проводили опитування зараз, то ситуація би виглядала дещо інакше», – сказав  науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

Він зазначив, що абсолютна більшість українців – 61% – покладає відповідальність за зростання загрози війни на керівництво Росії. І лише на підконтрольних Україні частинах Луганської та Донецької областей 53% респондентів вважають, що провина лежить на керівництві України.

«Тобто у всіх інших регіонах більшість населення каже, що відповідальність – на керівництві Росії. Причому, що дуже цікаво, якщо ми подивимося на електорат основних партій, то побачимо, що ця думка домінує. Найбільші електорати вважають, що за це відповідає саме Росія: партії «Слуга народу» – 72%, «Європейської солідарності» – 84%, «Батьківщини» – 68%. Отже, ми бачимо, що всі регіони, крім Донбасу, покладають відповідальність на Росію», – підсумував Гарань.

Щодо аналізу ставлення серед україномовних і російськомовних українців до того, хто несе відповідальність, він зазначив, що серед україномовних майже 70% вважають відповідальним керівництво Росії, серед російськомовних ця цифра менша – 44%, тобто майже половина, але теж це відносна більшість.

«Тобто ми бачимо, що дійсно є відмінність між позицією російськомовних українців і україномовних, але все одно це свідчить, що більшість російськомовних українців вважають, що Росія несе основну відповідальність за зростання загрози війни. І це спростовує те, про що говорять нам Путін і проросійські структури», – наголосив Гарань.

Україна має вимагати від західних союзників більш жорсткої реакції і санкцій проти Росії, – Марія Золкіна

Україні слід штовхати західних союзників до більш жорсткої реакції на дії Росії й запровадження більш жорстких санкцій проти країни-агресора. Таку думку висловила політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна.

“Україні зараз треба не боятися ставити наших союзників в некомфортне становище, штовхаючи їх до більш жорсткої реакції. Я боюся, що будь-яка ескалація на Донбасі не буде сприйматися більшістю наших союзників як та агресія, якої всі так боялися і про яку попереджали. Тобто, для них це є ескалація на Донбасі, але ще не повномасштабне вторгнення в Україну”, - зазначила Золкіна.

На її переконання, Україна має в жодному разі не допустити такого трактування на міжнародній арені дій країни-агресора й вимагати щодо неї більш жорстких санкцій.

“Наше завдання зараз по-гарячому вимагати на всіх міжнародних майданчиках, щоб такого трактування не було. Бо Росія зараз створила всі умови для відкритої діяльності регулярних військ і наступальної операції на нові території Донбасу. І якщо жорстких санкцій не буде зараз, то ймовірність вторгнення на іншу територію Донбасу лише зросте”, - вважає експерт.

Вона розкритикувала перший пакет санкцій проти РФ з боку США (проти т.зв. ЛДНР- ред.), вважаючи їх такими, що не відповідають рівню вчинених країною-агресором дій.

“Запроваджений американською адміністрацією перший пакет санкцій абсолютно не відповідає вчиненим Росією діям і не має нічого спільного з тим убивчим пакетом санкцій, як то перекриття свіфту (міжнародна платіжна система — ред.), Північного потоку-2, економічних, фінансових потоків чи запровадження персональних санкцій проти всіх членів Радбезу, які відверто і під запис засвідчили свою підтримку зовнішньої агресії Росії”, - наголосила Золкіна.

Те, що Мінські домовленості втратили силу – це автогол Росії, – Андреас Умланд

Андреас Умланд,  аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи Шведського інституту міжнародних відносин  приємно здивований даними  щодо компромісів з Росією та перспектив членства України в НАТО.

«Лише виборці ОПЗЖ відмовляються у своїй більшості від вступу України до НАТО. Це дуже показово й це вагомий аргумент для української позиції для західних оглядачів, які часто вважають, мовляв, українське суспільства розколоте. Це один із російських наративів, які поширюють на Заході. Ці дані дуже важливі для прояснення й зміцнення українських позицій на міжнародній арені», – вважає експерт.

Щодо визнання так званих ЛДНР, Андрес Умланд вважає це помилкою Путіна й російського керівництва.

«Це рішення парадоксальне, бо воно виключає переговорну позицію Росії, зокрема, в Мінському форматі. Адже вони писались в основному Москвою, а Україна погоджувалась під тиском обставин – Іловайською трагедією, Дебальцевським котлом. Те, що Мінські домовленості втратили силу – це автогол Росії», -  вважає експерт.  

Рішення російської влади щодо визнання т.зв. ЛДНР, на думку Умланда, певною мірою  грає на руку Україні, адже закінчуються спекуляції навколо так званої «громадянської війни», «потрібно домовлятись» й т.п.  «Й це допоможе створити спільний фронт з країн Заходу та України», – наголошує аналітик. 

Цифри підтримки воювати за Україну були б вищими, якби наша еліта показала особистий приклад, – Леонід Поляков

Голова експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, перший заступник міністра оборони України (2005–2008) Леонід Поляков  вважає, що обороноздатність країни зміцниться, коли ми будемо розвивати територіальну оборону, проводити інші мобілізаційні заходи. Водночас, й про це мало говорять, вважає експерт, потрібна мобілізація еліти. 

“Риба гниє з голови. Цифри підтримки воювати за Україну були б вищими, якби наша еліта показала особистий приклад. Цього у нас, на жаль, немає й цим користується наш ворог”, – акцентував Поляков.

У дипломатичні сфері, на думку експерта, була б доречною спільна заява України, Німеччини та Франції стосовно дій Росії щодо Мінських домовленостей. В економічній сфері, вважає Поляков, перш за все потрібно подбати про енергетичну складову. Й все залежатиме не так від партнерів, як від української влади. Й насамперед потрібно переглядати державний бюджет.  

“Всі «хотєлки» – президентський університет, ще деякі проєкти,  вони зараз недоречні. А от Байрактари, дрони-кілери – на часі. Щодо переозброєння Збройних сил, ми не робимо багато з того, що можемо робити. Може через Росію, може через корупцію, може через зрадливість еліти. Але обороноздатність потрібно зміцнювати”, – вважає Леонід Поляков.

Довідково: Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–12 лютого 2022 р (до рішення Путіна про визнання ОРДЛО –ред.).

Методом інтерв’ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів соціологи опитали 2001 респондента за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій).

Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

За матеріалами «Демініціатив» та Укрінформу.

Повний запис пресконференції за посиланням: