Тарас Жовтенко

В.о. виконавчого директора, безпековий аналітик


Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 846
27 серпня 2025

Удари по «Дружбі» б’ють не лише по Росії, а й позбавляють Орбана важливого інструменту тиску на ЄС – Тарас Жовтенко

Упродовж останніх тижнів українські військові успішно вражають російську нафтову інфраструктуру, тим самим послаблюючи економіку країни-агресорки. Однак такі удари неприємні не лише рф, а й Угорщині. Після серії атак на нафтопровід «Дружба» Будапешт «наїхав» на Київ, а угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан пригрозив наслідками. Видання The Page розповіло, що собою являє нафтопровід «Дружба», чому Угорщині боляче через удари по нафтовій інфраструктурі рф, а експерти прокоментували, у що можуть вилитись  погрози Орбана (повний текст статті  – на сайті The Page).

Зокрема, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначив виданню, що заяви та дії Угорщини цілком вкладаються в бізнес-логіку самого Орбана та його оточення. Він зауважив, що від самого початку ці бізнес-інтереси були орієнтовані на росію як на джерело дешевої нафти. Тарас Жовтенко звернув увагу на те, що амбіціями Орбана є:

•    зберегти за Угорщиною монополію на постачання дешевої російської нафти до ЄС;
•    використовувати це монопольне становище для продовження політики шантажу Брюселя.

«Сам шантаж полягає у вимаганні виділення Будапешту додаткових фінансових ресурсів Євросоюзу, натомість сам Будапешт при цьому відмовляється виконувати будь-які рекомендації чи директиви ЄС. Аналогічним чином, антиукраїнська риторика уряду Орбана теж є інструментом шантажу: за помʼякшення антиукраїнської/проросійської позиції Угорщини Орбан теж намагається отримати доступ до більших фінансових ресурсів ЄС»,  сказав Тарас Жовтенко.

Тому, за словами експерта, удари по нафтопроводу «Дружба» не лише допомагають обмежити надходження до російського бюджету за торгівлю енергоресурсами, а й позбавляють уряд Орбана вагомого інструменту тиску на Євросоюз. Аналітик також підкреслив, що зі словацьким урядом Роберта Фіцо історія майже аналогічна, тільки у випадку зі Словаччиною йдеться про російський газ, а не про нафту.

«І Орбан, і Фіцо наприкінці 2024 року дуже переживали з приводу офіційного продовження транзиту російських нафти і газу територією України. А міністр закордонних справ Угорщини Сіярто оббивав пороги російських урядових нафтових та газових компаній на численних заходах на території рф  (включно з т.зв. ПМЕФ  Петербурзьким міжнародним економічним форумом.  The Page), намагаючись перехопити «козир» у словацького колеги», — каже Тарас Жовтенко.

Коментуючи запитання, чим Угорщина може погрожувати Україні, експерти зазначають, що теоретично Угорщина може припинити експорт чи транзит електроенергії в Україну або обмежити постачання нафтопродуктів, однак на практиці такий сценарій малоймовірний. Натомість більш імовірними є політичні дії  блокування чергового пакета санкцій проти росії чи гальмування євроінтеграційного процесу України. Подібна реакція вписується у відому тактику Будапешта в ЄС, коли енергетичні аргументи використовуються для досягнення політичних цілей.

Проте, як зазначив  Тарас Жовтенко,  ЄС вже втомився від постійного шантажу з боку Будапешта. Тому Брюссель навряд чи піддасться на чергові погрози Орбана, воліючи покарати угорського премʼєра руками Києва.

«Однак це не знімає проблеми системного шантажу ЄС з боку Угорщини і Словаччини, тож без додаткового тиску на Будапешт з метою відмови від продовження покупки російської нафти (апелюючи до кейсу Індії, наприклад) це питання лишиться невирішеним і загрожуватиме блокуванням інших, зокрема й стратегічних безпекових, рішень Європейського Союзу»,  пояснив  Тарас Жовтенко.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Лоскуткова ковдра переформатування уряду. Що приховує виворіт Марія Золкіна

Марія Золкіна аналізує політичні мотиви та можливі приховані причини переформатування уряду
15 липня 2026

UA Велика перестановка у владі – Олексій Гарань про звільнення Свириденко

Олексій Гарань аналізує причини раптової відставки Кабінету Міністрів та можливі наслідки для політичної стабільності України
15 липня 2026

Зможемо отримувати більше зброї – Тарас Жовтенко про роботу антибалістичної коаліції

Тарас Жовтенко пояснив перспективи антибалістиної коаліції
15 липня 2026

Коли високий рівень суспільної довіри грає не на користь і чому важливо хоча б формально дотримуватися Конституції – Олексій Гарань про ймовірні кадрові зміни в уряді

Олексій Гарань проаналізував можливі кадрові зміни в уряді, логіку їх ухвалення та політичні чинники, що можуть впливати на вибір кандидатів...
14 липня 2026