Удари по «Дружбі» б’ють не лише по Росії, а й позбавляють Орбана важливого інструменту тиску на ЄС – Тарас Жовтенко

Упродовж останніх тижнів українські військові успішно вражають російську нафтову інфраструктуру, тим самим послаблюючи економіку країни-агресорки. Однак такі удари неприємні не лише рф, а й Угорщині. Після серії атак на нафтопровід «Дружба» Будапешт «наїхав» на Київ, а угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан пригрозив наслідками. Видання The Page розповіло, що собою являє нафтопровід «Дружба», чому Угорщині боляче через удари по нафтовій інфраструктурі рф, а експерти прокоментували, у що можуть вилитись  погрози Орбана (повний текст статті  – на сайті The Page).

Зокрема, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначив виданню, що заяви та дії Угорщини цілком вкладаються в бізнес-логіку самого Орбана та його оточення. Він зауважив, що від самого початку ці бізнес-інтереси були орієнтовані на росію як на джерело дешевої нафти. Тарас Жовтенко звернув увагу на те, що амбіціями Орбана є:

•    зберегти за Угорщиною монополію на постачання дешевої російської нафти до ЄС;
•    використовувати це монопольне становище для продовження політики шантажу Брюселя.

«Сам шантаж полягає у вимаганні виділення Будапешту додаткових фінансових ресурсів Євросоюзу, натомість сам Будапешт при цьому відмовляється виконувати будь-які рекомендації чи директиви ЄС. Аналогічним чином, антиукраїнська риторика уряду Орбана теж є інструментом шантажу: за помʼякшення антиукраїнської/проросійської позиції Угорщини Орбан теж намагається отримати доступ до більших фінансових ресурсів ЄС», – сказав Тарас Жовтенко.

Тому, за словами експерта, удари по нафтопроводу «Дружба» не лише допомагають обмежити надходження до російського бюджету за торгівлю енергоресурсами, а й позбавляють уряд Орбана вагомого інструменту тиску на Євросоюз. Аналітик також підкреслив, що зі словацьким урядом Роберта Фіцо історія майже аналогічна, тільки у випадку зі Словаччиною йдеться про російський газ, а не про нафту.

«І Орбан, і Фіцо наприкінці 2024 року дуже переживали з приводу офіційного продовження транзиту російських нафти і газу територією України. А міністр закордонних справ Угорщини Сіярто оббивав пороги російських урядових нафтових та газових компаній на численних заходах на території рф  (включно з т.зв. ПМЕФ – Петербурзьким міжнародним економічним форумом. – The Page), намагаючись перехопити «козир» у словацького колеги», — каже Тарас Жовтенко.

Коментуючи запитання, чим Угорщина може погрожувати Україні, експерти зазначають, що теоретично Угорщина може припинити експорт чи транзит електроенергії в Україну або обмежити постачання нафтопродуктів, однак на практиці такий сценарій малоймовірний. Натомість більш імовірними є політичні дії – блокування чергового пакета санкцій проти росії чи гальмування євроінтеграційного процесу України. Подібна реакція вписується у відому тактику Будапешта в ЄС, коли енергетичні аргументи використовуються для досягнення політичних цілей.

Проте, як зазначив  Тарас Жовтенко,  ЄС вже втомився від постійного шантажу з боку Будапешта. Тому Брюссель навряд чи піддасться на чергові погрози Орбана, воліючи покарати угорського премʼєра руками Києва.

«Однак це не знімає проблеми системного шантажу ЄС з боку Угорщини і Словаччини, тож без додаткового тиску на Будапешт з метою відмови від продовження покупки російської нафти (апелюючи до кейсу Індії, наприклад) це питання лишиться невирішеним і загрожуватиме блокуванням інших, зокрема й стратегічних безпекових, рішень Європейського Союзу», – пояснив  Тарас Жовтенко.