Удар по дипломатії: як має реагувати Україна на обстріл Польського Генконсульства?
Руслан Кермач Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва | 29 березня 2017 року невідомі вночі обстріляли приміщення Генерального консульства Республіки Польща в українському місті Луцьку. За даними правоохоронців обстріл, який призвів до пошкодження даху будівлі консульства, було здійснено з граномета. У зв’язку із інцидентом тимчасово було припинено роботу всіх консульських установ Республіки Польща на території України. Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський при цьому відзначив, що консульства Польщі поновлять свою роботу тоді, коли їм буде забезпечено гарантовану безпеку в Україні. Очільник українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін зі свого боку висловив «обурення провокацією проти Генконсульства Польщі у Луцьку» та пообіцяв зробити все для покарання винних у цій провокації. |
Резонансний інцидент, пов'язаний із атакою на дипломатичне відомство Польщі в Україні, є черговим серйозним викликом не тільки для двосторонніх україно-польських відносин, але й для всієї української правоохоронної системи. Від оперативності та результативності відповіді на цей виклик значною мірою залежатиме міжнародна репутація України як держави, здатної ефективно протидіяти терористичним загрозам чи можливим терактам на своїй території. При цьому умовні ставки в історії із обстріляним польським консульством є достатньо високими, оскільки йдеться не суто про безпеку в самій Україні, але й про національну безпеку іноземної держави, чия дипломатична установа зазнала зухвалої атаки з боку невідомих осіб.
За цих обставин явно недостатніми є традиційні поспішні реляції українських посадових осіб щодо «російського почерку» в інциденті. Адже за цим формулюванням часом може ховатись і спроба виправдати недостатню компетентність роботи власних правоохоронних структур чи їхнє небажання доводити справу до логічного завершення. І хоча певні сигнали щодо можливої наявності російського інтересу в цій історії вже дають про себе знати, українській стороні все-таки важливо продемонструвати максимально холодний і професійний підхід, як і бажання серйозно розглядати всі можливі версії того, хто може стояти за протиправним актом, що відбувся минулого тижня в Луцьку, оперуючи при цьому фактами та міцними доказами. Оперативна робота в цьому напрямі є важливою ще й у світлі запланованого проведення вже наступного місяця міжнародного конкурсу «Євробачення» в Києві.
За вже вжитими на сьогоднішній день заходами польської сторони, спрямованими на тимчасове обмеження роботи власних консульських установ по всій Україні, можна зрозуміти всю серйозність підходу Варшави до нещодавнього інциденту в Луцьку. Києву, зі свого боку, в ситуації що склалась, варто не менш серйозно підійти до розслідування провокації проти дипломатичного відомства іноземної держави. Також бажано максимально долучити до відповідної роботи експертів та правоохоронців з польської сторони з метою уникнення звинувачень в упередженості чи необ’єктивності розслідування цієї справи. Подібний крок не тільки б сприяв якнайшвидшому встановленню істини та винних в інциденті, але й слугував би важливим цілям зміцнення довіри між Україною та Польщею у складний для двосторонніх стосунків період часу.
