Гарантії безпеки для України: чому замороження війни без реальних зобов’язань партнерів небезпечне – Олексій Гарань

Президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність зупинити бойові дії по нинішній лінії фронту, однак Кремль не демонструє готовності до реальних поступок. На тлі переговорів в Осло та тригодинної зустрічі спецпосланця президента США Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для України. Без дієвих зобов’язань партнерів припинення вогню може стати лише паузою перед новим російським вторгненням.
Про перспективи переговорів, можливі формати гарантій безпеки для України та  вибори у США, які можуть змінити розрахунки Трампа щодо України – в інтерв’ю 5 каналу розповів науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології Києво-Могилянської академії  Олексій Гарань.

На думку Олексія Гараня, готовність України зупинити бойові дії по нинішній лінії фронту не є новою поступкою: Київ погоджується на такий варіант уже тривалий час. Водночас це вимушений компроміс, адже на окупованих територіях українці й надалі зазнаватимуть репресій, а Росія продовжуватиме політику деукраїнізації.

«Але це найкраще з гіршого, на що ми можемо розраховувати. Гарантії безпеки вимагають, щоб були реальні якісь гарантії безпеки», – пояснив він.

Як вважає професор політології, принципове значення має не лише припинення бойових дій, а й те, що відбуватиметься після нього. Україна не може погодитися на умови, які залишать її відкритою для нового нападу Росії.

Олексій Гарань вважає, що говорити про територіальні поступки можна було б лише за наявності справді надійних механізмів захисту України. Серед можливих варіантів він називає гарантії безпеки, співмірні з тими, які передбачає членство в НАТО, військову допомогу та розміщення іноземних військ в Україні.

«Гіпотетично, якби ми отримали гарантії безпеки на рівні членства України в НАТО, гарантії безпекової допомоги, розміщення тут військ, тоді можна було б про щось говорити. Але ж ніхто про це не говорить. Натомість нам кажуть: виведіть війська з Донбасу – ми вам дамо гарантії. А фортифікації ми ж залишаємо? І Україна далі буде повністю відкрита для подальшого російського вторгнення. Хто нам це гарантує? Хто може вірити Путіну? Хіба що Трамп, який каже: “Кім – мій, він мене поважає і тому ядерку не застосує!”  Класна логіка. Тому для нас це дійсно дуже небезпечно, що нас штовхають до такого рішення. Мені важко уявити, як наші війська звідти відходять. І знову ж таки, п’ятий рік Путін не може взяти Донбас, а Трамп готовий це віддати. Путін не може, зуби обламав, а Трамп каже: “Віддавайте, я вам щось гарантую”. Тому ситуація зараз для нас дуже складна», – розмірковує науковець.

Погоджуватися на подібний сценарій без чітких і дієвих зобов’язань партнерів було б надто ризиковано,  переконаний науковець. Коментуючи переговори в Осло та зустріч Віткоффа з Путіним у Санкт-Петербурзі, Олексій Гарань зауважує, що наразі немає підстав стверджувати, ніби Росія змінила свою позицію. Сам факт інтенсивних дипломатичних контактів ще не означає наближення до завершення війни.

«Я не думаю, що американці, що росіяни змінили свою позицію. Для того, щоб вони змінили свою позицію, потрібно, щоб був тиск з боку Сполучених Штатів. Його немає», – наголосив він.

На думку науковця, Москва затягує переговорний процес, очікуючи на зміни в американській політиці та намагаючись домогтися поступок і від Вашингтона, і від Києва. Заяви про готовність продовжити переговори після 10 листопада він пропонує розглядати саме в цьому контексті.

«Власне, росіяни відкладають продовження переговорів до завершення виборів, щоб зрозуміти, якою буде ситуація. Схоже, Трамп і республіканці можуть втратити більшість у Палаті представників Конгресу. А для ухвалення законів у США потрібна згода обох палат, причому вони мають проголосувати за однакові тексти законопроєктів і поправок. Відтак демократи зможуть блокувати певні рішення. Водночас президент Трамп усе одно зберігатиме значні повноваження», – акцентував науковець.

Водночас, на думку професора політології, навіть ймовірне послаблення позицій Трампа не означає, що американська політика щодо України неодмінно зміниться на краще.

«Україні доведеться мати справу з Трампом і надалі. Тому навіть за гострих розбіжностей із Вашингтоном українській владі важливо зберігати стриманість у публічній комунікації», – підсумував Олексій Гарань.