Технологічна доктрина має ввійти в статути ЗСУ та алгоритми Генштабу – Володимир Лакомов про перехід до системної інституційної оборони
Володимир Лакомов,
експерт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,
Надзвичайний і Повноважний Посол України (захищав інтереси України як Посол у Анголі (2004-2007), Бразилії (2007-2010 та Пакистані (2012-2020)
Оригінал статті – LIGA.net
Україні час перейти від «технологічного дива» й ролі окремих ентузіастів до створення жорсткої інституційної системи
Зміна урядової команди в Україні — це не пауза і не ризик ревізії курсу, а момент істини. Постає питання: чи здатна держава перетворити персональні досягнення лідерів та окремі технологічні успіхи на інституційний код перемоги? Адже у ХХІ столітті виживає не той, хто володіє більшим ресурсом, а той, чия державна машина здатна випереджати час та масштабувати технології.
Від персонального драйву до інституційної сталі
На старті реформ завжди потрібні пасіонарії, але тривала війна на виснаження не може спиратися на ручне управління. Технологічна доктрина має бути інтегрована в статути ЗСУ, закладена в оборонні закупівлі та алгоритми Генштабу.
Така стандартизація є критично важливою і для наших західних партнерів, які інвестують мільярди у спільні програми. Їм потрібна залізна впевненість: зміна персоналій у міністерських кріслах не змінює системних алгоритмів співпраці. Наш технологічний вектор має бути константою.
Три важелі «інституційного коду»
Щоб побудувати цю систему, уряду та військовому керівництву потрібно впровадити три конкретні управлінські рішення, які можна ухвалити вже найближчими місяцями:
- Статутна фіксація технологічного циклу. Бойові статути мають описувати не статичний перелік озброєнь, а гнучкий цикл: «випробування — сертифікація — серійне впровадження — оновлення». Кожен новий клас засобів (від FPV-дронів до РЕБ) повинен мати прописаний у статуті термін обов’язкової ревізії — щоквартально, а не раз на кілька років.
- Багаторічні рамкові контракти. Модель Brave1 довела свою ефективність, але досі залежить від щорічного бюджету. Статус постійного інституту з горизонтом фінансування на 3–5 років дасть виробникам фінансову підставу інвестувати в R&D, а не боротися за виживання від траншу до траншу.
- Постійний підрозділ упровадження в Генштабі. Технологічна адаптація не може триматися лише на особистій ініціативі окремих офіцерів. Необхідна постійна структура з повноваженнями масштабувати рішення від «працює в одній бригаді» до стандарту для всіх Сил оборони без бюрократичних погоджень.
На порозі «Дня Y»
Поки на фронті триває виснажлива війна технологій кінця ХХ століття, у світі розгортається невидима квантова гонка. Поява першого повноцінного військового квантового комп'ютера («День Y») у реалістичному горизонті 2030–2035 років повністю змінить безпекову архітектуру світу:
- Дезактивація ядерного шантажу. Квантові обчислення здатні миттєво зламувати класичні шифри, що повністю знецінить ядерну загрозу Кремля.
- Абсолютна невидимість. Зв’язок на основі заплутаних фотонів унеможливить будь-яке перехоплення даних чи придушення засобами РЕБ.
- Штучний інтелект надшвидкої дії. Квантові алгоритми дадуть змогу прораховувати мільйони бойових сценаріїв одночасно, вивівши планування операцій на недосяжний для класичних штабів рівень.
Через санкційну ізоляцію від передової оптики та кріогенного обладнання Росія вже перебуває у квантовому глухому куті. Питання лише в тому, чи встигне українська інституційна машина дозріти до моменту, коли цей розрив стане вирішальним.
Постквантовий щит для України
Україна вже діє як найбільший у світі оборонний R&D-майданчик, де в реальних боях випробовуються найновіші ШІ-алгоритми та прототипи захищеного зв'язку. Щоб перетворити цей унікальний досвід на стратегічну перевагу, ми маємо виконати два завдання:
- Утримати стійкість сьогодні, щоб синхронізувати свій переможний крок із майбутнім квантовим стрибком союзників.
- Побудувати постквантовий щит уже зараз. Україна має стати першою державою, яка на практиці інтегрує алгоритми постквантової криптографії у цивільну інфраструктуру, державні реєстри, фінансову систему та військові канали зв’язку. Це наш вхідний квиток до клубу держав квантової безпеки.
Перехід від «персоналізованого дива» до системної інституційної оборони — це єдиний спосіб зробити український щит цивілізації абсолютно нездоланним.
