Події
Перегляди: 1966
10 квітня 2008

Світовий рух за демократію

Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з громадською організацією Моніторинг прав людини (Нігерія) в рамках п’ятої Асамблеї “Світового руху за демократію” провів тематичний семінар "Стратегії громадянського суспільства для вільних і чесних виборів” (Київ, 6 - 9 квітня 2008).

У семінарі взяли участь представники громадських організацій з усього світу, зокрема – Майна Краї, (Національний комітет з прав людини, Кенія), Майкл МакФаул, (Center for Development,Demokracy And Rule of Law,Університет Стенфорда , США), Кінгслі Родріго (Кампанія за вільні і чесні вибори – Шрі- Ланка), Ріндаї Чіпфунде – Вава (Мережа з підтримки виборів Зімбабве), Євген Бистрицький (Міжнародний фонд “Відродження”, Україна), Григорій Мєсєжніков (Інститут Мeseznikov, Institute for Public Affairs, Словаччина), Євген Побережний (Комітет виборців України).


Як заявив директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів, 10-річний досвід проведення екзит-полів в Україні засвідчив необхідність проводити їх місцевими фахівцями, але за участю міжнародного аудиту й використання міжнародних методик та стандартів. На думку, І. Кучеріва, успішність результатів екзит-полу залежить від багатьох чинників, але найголовніший – професійні навички самих соціологів. Дослідники громадської думку мають дотримуватись етичного кодексу соціологів. Однак не менш важливою є й вміння журналістів працювати з даними опитування громадської думки. Задля цього Фонд «Демократичні ініціативи» проводить навчання журналістів щодо правильного використання даних громадської думки. Тема екзит-полу була підтримана й іншими учасниками дискусії. Так представники країн Азії та Африки вказували на тиск влади при проведенні паралельного підрахунку голосів. В тамтешніх країнах правлячі партії не хочуть змиритися з поразками на виборах і тому замовляють свої власні екзит-поли, при цьому не допускаючи міжнародних спостерігачів.

Євген Бистрицький, керівник Міжнародного фонду “Відродження” (Україна) вважає, що громадські організації відіграли дуже важливу роль під час Помаранчевої революції 2004 року. Координацію міжнародних донорів і місцевих громадських організацій на основі демократичних цінностей він вважає найголовнішим українським досвідом.

На важливості спостереження на виборах та навчанні акцентував Євген Побережний (Комітет виборців України). КВУ допомагав уряду в навчанні членів виборчих комісій, розміщував рекламу на телебаченні та радіо із роз’ясненнями, як голосувати, куди скаржитися. Водночас, стверджує Побережний, виборча система в Україні і досі недосконала через проблеми зі списками виборців, непрозорі партійні списки, через упереджену пресу.

Про недемократичний принцип формування виборчих комісій в Зімбабве розповів Ріндаї Чіпфунд. За його словами, місцевим громадським організаціям нелегко, адже виборчі комісії підзвітні Міністерству внутрішніх справ, що перешкоджає проведенню вільних виборів. Нині у Зімбабве, твердить Чіпфунд, колишні офіцери стають членами виборчих комісій, що мілітаризує вибори. І тому активісти недержавних громадських організацій борються за незалежність виборчих комісій від влади, а також дбають про технології – контроль за бюлетенями, їхньою кількістю. Ріндаї Чіпфунд повідомив, що його організація розробила методику спостереження й розказує громадськості, що опозицію також треба обирати.

А от в іншій африканській країні – Кенії, розповів Майна Краї, основний акцент на виборах громадські організації робиться на моніторингу, зокрема, використання державних коштів. «Ми відстежуємо, скільки негативних виступів було проти інших кандидатів, скільки коштувала реклама і запитували, а звідки ці гроші, може, виручка від торгівлі наркотиками? Ми намагаємося впливати на погані звички політиків», – пояснив Майна Край.

Про досвід роботи громадських організацій в посткомуністичних країнах розповів Григорій Мєсєжніков (Словаччина). Наша громадська організація – Інститут громадських справ (IVO) – проводила законодавчу роботу, утворивши демократичний альянс. До нього увійшли громадські організації, церква, демократичні партії. Завдяки нашим зусиллям та тиску ми застерегли уряд від фальсифікацій. Чесні вибори стали гаслом кампанії, люди стали стежити за прозорістю проведення виборів. Звісно, ми працювали не на порожньому місці – були команди, план дій, сміливі лідери, акумуляція досвіду.

На засадничих питаннях проведення виборчих кампаній, зокрема, екзит-полів, зупинився Майкл МакФаул (США). Важливо, щоб були стандарти проведення виборчих процесів. Насамперед це – надання громадськості інформації про паралельний підрахунок голосів (спонсорів, методолог), розробка зобов’язань та відповідальності тих, хто проводить екзит-поли, певних санкцій до тих, хто проводить псевдоекзит-поли, координація між внутрішніми і зовнішніми учасниками екзит-полів тощо. «Україна в цьому сенсі – героїчний приклад. І треба всім думати – як захистити вибори і їхній результат», - заявив американський експерт.

Підсумував дискусію співголовуючий Фестут Окоє (Нігерія). За його спостереженнями, найголовніше для проведення демократичних виборчих кампаній це, зокрема, – проведення екзит-полів, місцевих моніторингів, підвищення освіти громадян, а також досягнення максимальної мобілізації та координації громадських та міжнародний організацій, використання єдиних стандартів і методик.

Останні новини з категорії Події

Відбулася презентація результатів дослідження впровадження НУШ у 5–6-х класах

Експерти обговорили результати дослідження “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”
15 березня 2024

Посол Великої Британії Мартін Гарріс вручив професорові Олексієві Гараню Медаль Британської імперії

5 березня 2024 р.відбулася офіційна церемонія нагородження професора Олексія Гараня державною нагородою Великої Британії – Медаллю Британсь...
6 березня 2024

Інформаційні виклики та оборонні тренди: до чого варто бути готовими у 2024 році – експертне обговорення

Актуальні питання безпекової політики в Україні обговорили експерти
3 березня 2024

Олексій Гарань став лавреатом Премії імені Петра Могили

25 січня 2024 року Вчена рада НаУКМА присудила професору політології НаУКМА Олексію ГАРАНЮ Премію імені Петра Могили 2023 року
6 лютого 2024