Опитування
Перегляди: 1550
19 серпня 2008

Сучасна політична криза: причини і шляхи подолання

 

Фонд „Демократичні ініціативи” провів у червні – липні опитування експертів – політологів та соціологів – стосовно сучасної політичної кризи в Україні – її причин на можливих шляхів подолання. Усього було отримано 31 відповідь.

• Позиції експертів щодо оцінки нинішньої кризи поділилися навпіл: одні оцінюють кризу як суспільно-політичну, інші вважають, що правомірно говорити лише про політичну кризу, але не про суспільну.
• Основними причинами нинішніх кризових явищ експерти вважають боротьбу фінансово-промислових груп за доступ до економічних ресурсів та економічні преференції, недолугу політичну реформу 2004 року та початок виборчої кампанії президентських виборів.
• Головними винуватцями нинішній кризових явищ в українському політикуму експерти визначили Президента Віктора Ющенка, бізнес-групи, що борються за доступ до економічних ресурсів та Віктора Балогу й секретаріат Президента.
• На думку більшості експертів, коаліція більшості у Верховній Раді формально існує, а реально – ні.
• Думки експертів щодо того, чим закінчиться нинішня політична криза, поділилися: одні вважають, що криза нічим не закінчиться, так і буде тягтися і тягтися, на думку інших експертів, криза призведе до відставки Юлії Тимошенко та переформатування більшості у Верховній Раді.
• Більшість експертів певні, що дострокові вибори Верховної Ради відбудуться. Щодо термінів проведення дострокових виборів, більшість експертів вказують на першу половину 2009 року.
• Ще більша переконаність експертів у тому, що відбудеться дострокова відставка Юлії Тимошенко, яку відносять на осінь чи на кінець 2008 року.
• Найбільш успішними політиками першої половини 2008 року експерти назвали Юлію Тимошенко, Віктора Балогу, Арсенія Яценюка та Леоніда Черновецького, які отримали майже рівну кількість голосів. .
• Найбільш неуспішним політиком першої половини 2008 року був визнаний Віктор Ющенко.

 

Результати експертного опитування

(дані подані у кількості голосів експертів)

 

1.            Як Ви вважаєте, чи правомірно казати про нинішню ситуацію у суспільстві, як про кризову?

1 – Так, наявна суспільно-політична криза.................................................................. 14

2 – Наявна лише політична криза, але не суспільна.................................................... 13

3 – Кризи немає, є загострення хронічних хвороб української політики................... 4

4 – Інше............................................................................................................................... 0

5 – Важко сказати.............................................................................................................. 0

 

2.            Як Ви вважаєте, що є головними причинами нинішніх кризових явищ у політичному житті України? (зазначте не більше трьох варіантів)

1 –Особисті неприязні стосунки Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко ................... 6

2 – Недолуга політична реформа 2004 року................................................................. 16

3 – Боротьба фінансово-промислових груп за доступ до економічних ресурсів та
бізнесові преференції .............................................................................................. 21

4 – Практично початок виборчої кампанії президентських виборів-………………………..12

5 – Невдала діяльність уряду та погіршення економічної ситуації ............................ 2

5 – Небажання на невміння Партії регіонів працювати в опозиції, прагнення будь-що повернутися до влади .......................................................................................... 1

6 – Інтриги секретаріату Президента............................................................................... 6

7 – Хронічна продажність значної частини депутатського корпусу........................... 3

8 – Вибори за суто партійними списками та спосіб формування цих списків........... 9

9 – Інше (що?)- 8

 

Серед інших причин кризових явищ були названі:

1).Низька політична культура.......................................................................................... 2

2). Слабкість громадянського суспільства впливати на політичні процеси............... 1

3). Діяльність сучасної влади........................................................................................... 4

4). „Духовна, моральна, культурна деградація суспільства, його ціннісно-смислових систем, свідоме й узаконене застосування маніпулятивних технологій,
спрямованих на розчленування суспільства з метою “Розділяй і владарюй!”. Наприклад, визначення кращих українців за допомогою Шустера: хто дав більше Україні : Лобановський чи Тарас Шевченко. Дикунство в законі!”........ 1

 

3.            Як Ви вважаєте, хто найбільше винний у нинішніх кризових явищах в українському політикумі? (зазначте не більше 3-х варіантів)

1 – Президент Віктор Ющенко....................................................................................... 22

2 – Віктор Балога та секретаріат Президента............................................................... 13

3 – Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.......................................................................... 10

4 – Блок Юлії Тимошенко................................................................................................ 2

5 – Блок “Наша Україна – Народна самооборона”......................................................... 1

6 – Партія регіонів............................................................................................................. 2

7 – Блок Литвина............................................................................................................... 0

8 – КПУ............................................................................................................................... 0

9 – “Перебіжчики”, які вийшли з коаліції....................................................................... 1

10 – Бізнес-групи, що борються за доступ до економічних ресурсів........................ 17

11 – Інші (хто?)................................................................................................................... 7

 

Серед інших «винуватців» кризових явищ були названі:

1). Вся політична еліта ..................................................................................................... 2

2). Лідер опозиції Віктор Янукович................................................................................ 1

3). Групи еліт, що виникли як сплав бізнес-політичних інтересів, які борються за

приватизацію держави ..................................................................................................... 1

4). Домінування принципу політичної доцільності в діяльності політиків .............. 1

5). Переважаюча модель розуміння вищих життєвих цінностей – влада, гроші, слава............................................................................................................................. 1

6). Персональні амбіції та логіка “римських легіонерів”............................................. 1

 

4.            Як Ви вважаєте, чи існує у Верховній Раді коаліція більшості?

1 – Так, існує, і формально, і реально ............................................................................ 0

2 – Формально існує, а реально – ні ............................................................................. 21

3 – Не існує, ні формально, ні реально............................................................................ 7

4 – Інший варіант (який?)................................................................................................. 2

5 – Важко сказати.............................................................................................................. 1

 

5.            Чим, на Вашу думку, закінчиться нинішня політична криза? Зазначте усі ймовірні варіанти.

1 – Поверненням депутатів, що вийшли з коаліції, назад до коаліції ........................ 0

2 – Переформатуванням коаліції більшості у Верховній Раді.................................... 13

3 – Відставкою Юлії Тимошенко................................................................................... 13

4 – Відставкою Віктора Балоги........................................................................................ 3

5 – Достроковими виборами Верховної Ради............................................................... 11

6 – Достроковими виборами Президента........................................................................ 2

7 – Ухваленням нової Конституції чи внесенням істотних змін до Конституції...... 7

8 – Новим Майданом......................................................................................................... 0

9 – Нічим не закінчиться, так і буде тягтися й тягтися............................................... 14

10 – Інше (що?)................................................................................................................... 5

 

Серед інших варіантів були названі:

1) «Тягтися до президентських виборів”......................................................................... 3

2) Зміною влади................................................................................................................. 4

3) „Нинішню кризу слід розглядати не як самостійне явище. Це продовження кризи, що

триває не один рік. Тому її умовне закінчення буде означати початок умовно нової кризи”........................................................................................................................... 1

 

6.            Чи відбудуться, на Вашу думку, дострокові вибори Верховної Ради?

1 – Так............................................................................................................................... 17

2 – Ні.................................................................................................................................... 9

3 – Важко сказати.............................................................................................................. 5

 

7.            Якщо Ви вважаєте, що дострокові вибори відбудуться, то коли саме?

1 – Відбудуться, вже наприкінці цього, 2008, року....................................................... 2

2 – Відбудуться у першій половині 2009 року.............................................................. 10

3 – Відбудуться у другій половині 2009 року................................................................. 1

4 – Відбудуться одночасно з президентськими виборами............................................ 3

5 – Відбудуться у 2010–2011 рр........................................................................................ 1

6 – Важко сказати.............................................................................................................. 5

 

8.     Як Ви думаєте, чи відбудеться відставка Юлії Тимошенко?

 

1 –Ні, Юлія Тимошенко працюватиме на посаді прем’єр-міністра увесь час існування нинішньої Верховної Ради....................................................................... 3

2 – Так, дострокова відставка відбудеться.................................................................... 22

3 – Важко сказати.............................................................................................................. 6

 

9.    Якщо Ви вважаєте, що відбудеться дострокова відставка Юлії Тимошенко, то коли саме?

1 – Вже восени чи наприкінці 2008 року...................................................................... 16

2 – У першій половині 2009 року..................................................................................... 7

3 – У другій половині 2009 року...................................................................................... 0

4 – Після президентських виборів.................................................................................... 1

6 – Важко сказати –1

 

11.  Кого Ви вважаєте найбільш успішними політиками першої половини 2008 року? Назвіть не більше 3-х.

1). Тимошенко.................................................................................................................. 12

2). Балога........................................................................................................................... 11

3). Яценюк........................................................................................................................ 10

4). Чернівецький.............................................................................................................. 10

5). Литвин........................................................................................................................... 6

6). Гриценко....................................................................................................................... 2

7). Богатирьова…………………………………………………………………………………...2

8). Табачник

9). Луценко

10). Гаврик…………………….................................. …………………………………………………………………1

11).Кириленко

12).Симоненко

13).Добкін

14).Немиря

15).Таких немає.................................................................................................................. 4

 

12.   Кого Ви вважаєте найбільш неуспішними політиками першої половини
2008 року? Назвіть не більше 3-х.

1).  Ющенко...................................................................................................................... 19

2).  Янукович..................................................................................................................... 9

3).  Тимошенко

4).  Яценюк ........................................................................................................................ 6

5).  Луценко

6.)  Жванія........................................................................................................................... 4

7).  Турчинов....................................................................................................................... 2

8). Катеринчук……………………………………………………………………………………2

9). Кличко…………………………………………………………………………………………2

10).  Симоненко

11).  Рудьковський

12). Литвин

13). ВР 6-го скликання         ............................................................................................. 1

14). Кириленко

15). Миримський

 

Список опитаних експертів:

 

 

1). Березовець Тарас, політтехнолог, медійник, директор PR-групи Polittech.

2). Биченко Андрій, керівник соціологічної служби Центру Разумкова.

3). Бухалов Олександр, директор Фонду «Громадська думка- Украина».

 

4). Видрін Дмитро, політолог.

 

5). Вишняк Олександр, керівник фірми „Юкрейніан соціолоджі сервіс”, доктор соціологічних наук.

 

6). Гарань Олексій, директор Школи політичної аналітики, професор університету „Києво-Могилянська академія”, доктор історичних наук.

 

7). Гонюкова Лілія, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат історичних наук

 

8). Горбач Володимир, політичний аналітик Інституту Евро-Атлантичного співробітництва.

 

9). Дергачов Олександр, провідний науковий співробітник інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, кандидат історичних наук.

 

10). Жданов Ігор, президент Аналітичного центру "Відкрита політика"..

 

11). Захаров Євген, співголова Харківської правозахисної групи.

 

12). Кисельов Сергій, керівник магістерської програми „Політологія” Національного університету „Києво-Могилянська академія”, кандидат філософських наук, доцент.

 

13). Когут Ігор, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

 

14). Конончук Світлана, керівник політичних програм Українських незалежних політичних досліджень.

 

15). Ляшенко Олексій, аналітик «Research & Branding Group».

 

16). Макаров Гліб, кандидат політичних наук, незалежний експерт.

 

17). Макєєв Сергій, завідувач відділу Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук, професор.

 

18). Медведєв Олег, Віце-президент ВГО „Українська ліга зі зв’язків із громадськістю”

 

19). Міщенко Михайло, заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, кандидат соціологічних наук.

 

20). Полторак, директор Центру соціологічних і політичних досліджень і технологій „СОЦІОПОЛІС”, доктор філософських наук, професор.

 

21). Полуйко Василь, президент Західноукраїнського ресурсного центру.

 

22).Рибаченко Віктор, віце-президент Асоціації політичних психологів України .

 

23). Саєнко Юрій, завідувач відділу Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор.

 

24). Слюсаревський Микола, член-кореспондент АПН України, кандидат психологічних наук, директор Інституту соціальної та політичної психології.

 

25). Стегній Олександр, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук.

 

26). Стоякін Василь, директор Центру політичного маркетингу, м. Дніпропетровськ.

 

 27).Татенко Віталій, член - кореспондент АПН України, співробітник Інституту соціальної та політичної психології .

 

28).Тищенко Юлія, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програми розвитку громадянського суспільства.

 

29). Фесенко Володимир, голова правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента”.

 

30). Якушик Валентин, професор Національного університету „Києво-Могилянська академія”, доктор політичних наук.

 

31). Ясеновська Марія , директор Харківської обласної фундації „Громадська Альтернатива”.

 

 

Повністю результати експертного опитування будуть оприлюднені на Круглому столі “Політична криза в Україні: причини та шляхи подолання”, який ми плануємо провести у 20-х  числах серпня. Зараз ми ознайомимо  своїх читачів з відповідями  на поставлене експертам відкрите їм запитання “Який би Ви особисто дали “рецепт”  для подолання нинішніх кризових явищ в українській політиці?”


Отже, які ж “рецепти” прописують нашому політикуму провідні експерти?   

 

1). Березовець Тарас,політтехнолог, медійник, директор PR-групи Polittech. Здійснити Конституційну реформу, віддавши основну владу Верховній Раді. Завершити судову реформу, бо без незалежної судової гілки нормально не працюватиме ні виконавча влада, ні законодавча. В жодному разі не проводити дострокових виборів до ВР, бо розв'язання кризи від цього не буде, станеться лише погіршення. Переглянути чинну виборчу систему, зробивши партійні списки відкритими та збільшити бар'єр для партій до 4%, а для блоків – до 6%.

2). Бухалов Олександр, директор Фонду «Громадська думка- Україна»

1. Отказаться от пропорциональной системы выборов и перейти к смешанной системе.

2. Провести новые досрочные выборы в Верховную Раду и местные Советы, основанные на смешанной системе.

3. Ввести обязательную ротацию части народных депутатов через каждые два года.

4. Законодательно ограничить пребывание депутата в Верховной Раде не более двух созывов подряд.

3). Видрін Дмитро, політолог. Не вірте, коли кажуть, що в Україні є криза економічна, криза фінансова, навіть криза політична. В Україні є лише одна криза - кадрова. Тому «рецепт» простий: ретельний пошук, кваліфікована підготовка та оптимальне призначення професійних кадрів. І усі кризи як вітром віднесе куди подалі.

4). Вишняк Олександр, керівник фірми „Юкрейніан соціолоджі сервіс”, доктор соціологічних наук. Рецептів нема. Вихід один — дострокові вибори Верховної Ради і прийняття новою Радою Нової Конституції з різким обмеженням повноважень Президента.

5). Гонюкова Лілія, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат історичних наук. Суперечності необхідно вирішувати у правовому полі. Потрібно визначити статус Президента, а потім вносити зміни до Конституції України. Змінити виборчу систему на пропорційну з відкритими регіональними списками. Законодавчо унормувати діяльність опозиції та більшості у Верховній Раді. Ліквідувати паралельну уряду і місцевому самоврядуванню вертикаль обласних та районних держадміністрацій у теперішньому вигляді. Президент має опиратись на політичну силу (партію, або коаліцію партій) при здобутті влади і її здійсненні, а не на владні структури, що породжує протистояння у трикутнику президент – виконавча гілка влади – законодавча гілка влади. Посилити заходи покарання щодо невиконання Законів України.

6). Горбач Володимир, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. Необхідно за 2-3 роки провести конституційну реформу через реалізацію установчої влади народу шляхом скликання спеціального виборного органу конституційної юрисдикції – Конституційної асамблеї. Делегати Конституційної асамблеї позбавляються права займати посади в органах державної влади протягом 10 років. Текст нової Конституції має бути затверджений всеукраїнським референдумом.

Фактично йдеться про новий формат державності й специфіку демократичного режиму. Авторитет Конституції має надати судовій гілці влади реальну незалежність та пріоритет у розв’язанні політичних конфліктів. Система представництва має будуватися за пропорційним принципом, але вибори - за відкритими регіональними списками. Партії мають отримати державне фінансування, а прокуратура жорстко контролюватиме політичну корупцію.

Для більшої ймовірності проведення таких радикальних політичних реформ можна використати зовнішню рамку – інтеграційний процес з ЄС та НАТО, перед якими взяти на себе відповідні зобов’язання.

7). Дергачов Олександр, провідний науковий співробітник інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, кандидат історичних наук. Подолання гострої фази кризи можливе лише шляхом нових виборів за якісно нових умов. Для підготовки таких парламентських виборів мінімально необхідним є ухвалення нового Закону про вибори. Президентські вибори можуть дати позитивний результат тільки за умов внесення змін до Конституції.

Остаточне подолання кризи передбачає консолідацію демократичного ладу. Це пов’язане із оновленням еліти, підвищенням політичної і правової культури. Загалом це справа тривалих системних реформ, які сьогоднішня еліта здійснити не здатна. За її панування кризові явища є (і будуть) нормою для нашої держави.

8). Жданов Ігор, президент Аналітичного центру "Відкрита політика".. Рецепт для подолання нинішніх кризових явищ у політиці можливо розділити на дві частини: умовно реалістичну та ідеалістичну.
Умовно реалістична частина «рецепту» полягає в прийнятті змін до Конституції, які б остаточно перетворили Україну на парламентсько-президентську республіку, чітко б розмежували повноваження і компетенцію президента як глави держави та уряду як вищого органу у виконавчій владі.
Також необхідно зменшити загалом «ціну» президентської посади, щоб зменшити напругу президентських виборів 2009 року (як варіант запровадити обрання президента парламентом із значно зменшенними повноваженнями глави держави).
Потребує негайної зміни виборча система. Необхідно запровадити обрання до ВР за відкритими регіональними списками, що зміцнить зв’язок партій з виборцями та збільшить вплив громадян на склад депутатського корпусу.
Іделістична частина «рецепту» полягає в необхідності докорінної зміни нинішньої політичної еліти, або як компроміс підвищення правової та політичної культури нинішніх політиків.
Україні потрібні політики, які в своїй діяльності керується національними, а не приватними чи корпоративними інтересами.

9). Захаров Євген, співголова Харківської правозахисної групи. 1. Ухвалити зміни до Конституції, які приберуть причини системного політичного протистояння, або скасували реформу Конституції 2004 року

2. Припинити порушувати Конституцію, закони і принципи верховенства права

3. Забезпечити справжню незалежність судової системи і виконання судових рішень, зокрема, виключити можливість звільнення з посади суддів Конституційного суду тими, хто їх призначив

4. Ухвалити новий Закон про вибори до парламенту з відкритими партійними списками, повернутися до змішаної системи виборів органи місцевого самоврядування

10). Кисельов Сергій, керівник магістерської програми „Політологія” Національного університету „Києво-Могилянська академія”, кандидат філософських наук, доцент. Насамперед, це зміна формату виборів, і тому числі й до ВР України. Закриті партійні списки – це засіб зміцнення партійної номенклатури та порушення конституційних прав громадян України. За умов можливого послаблення президентської влади, існуючий формат призведе до встановлення олігархічної парламентської республіки.

По-друге, чітке конституційне закріплення повноважень усіх гілок влади. Криза сьогодення – це криза суспільства, в якому «правила гри» змінюються по ходу самої гри. Позачергові вибори до ВР та до Київської міської ради – яскраві приклади того, що владні інтереси можуть стояти над законом. Не можна, як це сьогодні роблять деякі українські політологи, розрізняти дух закону та його літеру, так саме як його зміст та сутність.

По-третє, необхідне законодавче закріплення ротації суб’єктів державної влади. Це принципово стосується перехідних суспільств, до яких належіть й Україна. Якщо для політики цілком нормально, що групові інтереси підмінюють державні, то відсутність перетину групових та державних інтересів – явище, що руйнує саму державу. Групові інтереси не можуть задовольнятися виключно за рахунок державних інтересів. Необхідно створити умови можливості такого задоволення. Фактична відсутність ротації сприяє збоченому ставленню до державних інтересів виключно як до засобів задоволення групових інтересів, незалежно від їхньої природи: кланових, партійних і т. ін.

По-четверте, гілки влади, включаючи й президентську, мають бути дійсно незалежними одна від одної, отже це потребує зміни самого процесу формування цих гілок влади.

11). Когут Ігор, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Ухвалення закону про конституційну асамблею, ухвалення Конституційною асамблеєю Конституційї України, зміна виборчої системи, відміна інмперативного мандату.
Адміністративно-територіальна реформа – ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ!!!

12). Конончук Світлана, керівник політичних програм Українських незалежних політичних досліджень.. Я б не стала класифікувати політичний процес в Україні як кризовий. Конфлікт лежить у сфері відносин політичних еліт і суспільства. Іншими словами, активна боротьба за владу є найголовнішим політичним ризиком для суспільства і країни загалом.

Крім того має місце, з одного боку, криза еліт, і з іншого боку – недостатність демократії як можливості для суспільства проводити свої інтереси, змінювати владу і впливати на ухвалення рішень.

Криза еліт пов’язана зі способом їх діяльності, що є наслідком природи цих еліт – способом набуття крупної власності переважно через приватизацію державного майна, а не через створення послуг. Характер приватизації державного майна тягне за собою схильність і звичку до приватизації, крім державного майна, ще й держави та її органів – судів, правоохоронних структур тощо. Тобто нинішні еліти розглядають державу загалом як вотчинну власність і ресурс отримання прибутку, що приводить до слабкості держави. На фоні «оснащеності» і спрямованості діяльності еліт суспільство володіє меншим ресурсом і є слабшим – воно вражене у можливостях впливу (зокрема тому, що спосіб рекрутації еліт замкнений на них самих). Очевидно, що наявні еліти не зацікавлені у зміні правил гри, а якраз це і потрібно змінювати.

На сьогодні реальним чинником, який може вплинути на позицію еліт, є зовнішній, що випливає із вимог тих міжнародних організацій, членство в яких є в України або набуття членства в яких вона задекларувала, -- СОТ, Ради Європи, ЄС і НАТО.

Також роль каталізатора у процесі демократизації України на принципах цих міжнародних спільнот вповні здатні зіграти ті окремі політики, котрі не інтегровані в систему бізнес-обміну, здобули своє політичне ім’я в суспільних рухах, володіють перспективним символічним капіталом, який не обміняють на фінансовий зиск. Вони будуть провідниками нової професійної політики, заснованої на інтересах соціально активних груп суспільства та держави як суб’кта міжнародної полтики.

13). ЛяшенкоОлексій, аналитик «Research & Branding Group». «Рецепти» можуть бути різними. Але обов’язковим «інгидієнтом» у будь-якому з них має стати першорядність державного, національного інтересу. І, відповідно, другорядність політичної доцільності. Це стосується як розробки, наприклад, нової редакції Конституції, так і щоденних «політичних буднів».

14). Макєєв Сергій, завідувач відділу Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук, професор.. Криза не з політикою, а з політиками. А на політиків рецептів немає: вони такі, які є. Я особисто плекав сподівання, що вони після дострокових виборів стануть помірковано безчесними та помірковано безсоромними, або ж намагатимуться виглядати так. Проте поміркованість в цьому плані не належить до їхніх якостей: вони вміють працювати тільки на себе та хибно зрозумілі колективні забобони. Мало надії на те, що вони добровільно сядуть у літак і відбудуть назавжди у невідомому напрямі. А матроса Железняка на них немає. Рецепт пишеться ними: громадяни перестануть ходити на вибори, залишивши нинішніх політиків на своєму по життєвому утриманні.

15). Міщенко Михайло, заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, кандидат соціологічних наук. Вважаю, що причина нинішніх кризових явищ в українській політиці є проявом того, що, з одного боку, наше суспільство орієнтоване за зміни, реформування суспільної системи, з іншого боку, у нього не вистачає ресурсів (соціально-політичних, соціально-психологічних, ментальних) для реалізації цього прагнення. Це зумовлює те, що неможливим є подолання політичної кризи як «авторитарним» шляхом (так, як свого часу вирішував політичні проблеми Л. Кучма), так і демократичним шляхом, тобто шляхом пошуку зрозумілого і прийнятного для суспільства консенсусу між політичними силами. І до того часу, поки в суспільстві (і, як результат, в політикумі) не відбудуться глибинні зміни, не буде накопичений певний ментальний потенціал для вирішення політичних суперечностей демократичним шляхом, не можна сподіватися, що криза буде подолана. Варіант же розв’язання кризи «авторитарним» шляхом мені видається малоймовірним. Отже, зараз говорити про якісь «рецепти» (якщо розуміти їх як комплекс дій політиків, які відносно швидко допоможуть вийти із кризи), на мою думку, недоречно, тобто таких рецептів бути не може взагалі. Вони можуть з’явитися тоді, коли в суспільстві виникнуть необхідні передумови. Адже нинішня політична криза − це адекватне відображення загального стану нашого суспільства.

16). Полторак Володимир, директор Центру соціологічних і політичних досліджень і технологій „СОЦІОПОЛІС”, доктор філософських наук, професор.

1. Повернення до змішаної системи виборів у ВР, за якою тим чи іншим чином можна було вирішити гострі питання, прийняти закони.

2. Якнайшвидшу зміну політичних еліт, причому через пошук каналів їх поповнення не тільки із «традиційних» політичних сил.

17).Рибаченко Віктор, віце-президент Асоціації політичних психологів України . Завершити приватизацію, провести Конституційну реформу, змінити виборче законодавство, набратися терпіння, поки одна політична сила не заволодіє одночасно більшістю у Верховній Раді, посадами Президента, Прем’єра (обов’язково),спікера(бажано).

18). Саєнко Юрій, завідувач відділу Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор.Найефективніший вихід — прихід до влади «українського де Голя». І такі люди в України є — це колишній міністр оборони А.Гриценко. Він здатен згуртувати навколо себе ново якісну еліту. Думаю, був би вельми продуктивним тандем А.Гриценко—АЯценюк. Але, на жаль, цей варіант неймовірний. Відтак без зміни еліти бічиться довга стагнація. Правда, як запасний варіант: європейські лідери мають допомогти Україні вийти із ступора, як це було зроблено в кінці 2004 року. Але як подолати спротиви нинішніх алігархо-політкланів?

19). Слюсаревський Микола, член-кореспондент АПН України, кандидат психологічних наук, директор Інституту соціальної та політичної психології. Припинити блокування діяльності уряду, дати йому змогу самостійно діяти в межах визначених повноважень бодай протягом 3-4-х місяців. Позбавити Секретаріат Президента ролі самостійного політичного гравця.

20). Стегній Олександр, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук. Заміна трьох головних політичних гравців на тих, хто матиме пріоритет ДЕРЖАВНИХ, а не власних інтересів, спрямованих на отримання власних політичних дивідендів у вигляді крісла на політичному Олімпі. Нові лідери коаліції та опозиції зобов’язані керуватись у своїх діях ВИКЛЮЧНО ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИМИ інтересами і насамперед пошуком оптимальної моделі розвитку економіки країни в умовах погіршення макроекономічних показників і неминучого зростання вартості енергоносіїв. Іншого виходу просто не існує!

21). Стоякін Василь, директор Центру політичного маркетингу, м. Дніпропетровськ.. Криза може бути подолана за рахунок перемоги однієї з двох основних політичних сил, очолюваних президентом, та прем’єром (Партія регіонів самостійної ролі зараз не грає), або появи третьої сили, яка знищить дві існуючі. Наслідком цього буде встановлення політичної стабільності на авторитарній, чи тоталітарній основі.

Суспільство до цього вже готове, але воно не бажає брати в цьому активну участь. Жодна частина політику му не має суттєвої переваги над іншими силами без фактору Майдану.

Інший можливий «рецепт» - встановлення міжнародного протекторату над територією України внаслідок остаточної втрати державою легітимності.

22).Татенко Віталій, член кореспондент АПН України, співробітник Інституту соціальної та політичної психології . Коаліції І ФРАКЦІЇ не потрібні. Коаліції і фракції створюють ринок в парламенті, РІЖУТЬ законодавчу владу України як цілого живого організму на протидіючі частини. Відтак, не потрібний буде імперативний мандат. Вибори тільки мажоритарні і депутати – незалежні ні від кого, крім виборців і своєї совісті. Партії не пускати в парламент. Ідея деідеологізації парламенту, влади в цілому. Спільний лише загальний ідейний прапор – демократія, гуманізм, Україна понад усе! Головний критерій вибору – культура, духовність, моральність, компетентність.

23).Тищеко Юлія, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програми розвитку громадянського суспільства. Створення умов для досягнення політичного консенсусу: визначення змісту політичної реформи, реформування виборчої системи (відкриті списки), повернення елементів мажоритарних виборів до місцевих рад. Проведення адміністративної реформи, протидія корупції (реформування законодавства та припинення практики його вибіркового застосування). Еволюційна зміна політичних еліт, розвиток малого та середнього бізнесу, усунення корупційних схем в процесі приватизації...

24). Фесенко Володимир, голова правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента”. По-перше, необхідно внести зміни до Регламенту ВР, які б унеможливили блокування пленарних засідань ВР і голосування чужими картками (шляхом застосування жорстких санкцій до окремих депутатів і фракцій в цілому). Сам Регламент ВР треба нарешті ухвалити у статусі закону. Без подолання „вірусу” постійних блокувань роботи парламенту не можна нормалізувати його діяльність.

По-друге, потрібні конституційні зміни, які б подолали дуалізм виконавчої влади (шляхом формування Уряду тільки через парламент), зменшили вагу президентських виборів (шляхом обмеження повноважень Президента, але із збереженням його впливу на зовнішню політику), збалансували розподіл повноважень між вищими інститутами державної влади, між місцевими державними органами і місцевим самоврядуванням. Одночасно всі провідні політичні сили мають домовитись при дотримання „спільних правил”.

По-третє, слід модернізувати виборчу систему, забезпечивши голосування на виборах до ВР одночасно і за партійні списки і за окремих кандидатів (відкриті регіональні списки), на виборах до обласних і міських рад – застосування змішаної виборчої системи, до районних і сільрад – мажоритарної виборчої системи. Одночасно, тим політичним силам, які вважають себе демократичними, варто демократизувати систему відбору кандидатів у депутати.

Нарешті, якщо нинішні політичні сили не здатні до подолання кризових явищ в українській політиці, до самооновлення і демократичної політики, тоді треба голосувати за інші, нові політичні сили, які ще треба створити.

25). Якушик Валентин, професор Національного університету „Києво-Могилянська академія”, доктор політичних наук.“Рецепт” для подолання нинішніх кризових явищ в українській політиці:

- створення потужньої «третьої» (точніше за українських реалій – «четвертої» політичної сили – за недавнім зразком лівоцентристів у Словаччині);

- реальна демократизація і нормалізація процедур і механізмів виборчого процесу (зокрема, створення реєстру виборців і відпрацювання механізмів реальної протидії фальсифікаціям) та проведення дострокових парламентських та президентських виборів;

- досягнення компромісу в культурно-цивілізаційних питаннях та його юридичне закріплення на базі результатів референдуму і відповідних конституційних змін;

- розробка і запровадження дієвих демократичних механізмів громадського (загальнонаціонального) обговорення ключових питань культурного, соціально-економічного та політичного розвитку;

- нормалізація механізмів взаємодії вищих органів виконавчої влади (можливо за рахунок радикального обмеження повноважень Президента) через відповідні зміни в Конституції та органічних законах;

- деконцентрація та децентралізація влади;

- встановлення реальних механізмів незалежного і справедливого конституційного контролю;

- демократизація і нормалізація судової влади.

Top