Стратегічно підтримка України зберігатиметься, але вона не відбуватиметься за замовчуванням. Потрібна комунікація – Тарас Жовтенко

Спікер  Палати представників США Кевін Маккарті пішов у відставку, а США занурюються в  глибоку політичну кризу. Як можуть розвиватися події далі,  що може статися за цей час  і як це  вплине на допомогу Україні – «5 каналу» прокоментував Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

«Відставка Маккарті була прогнозованою, – каже Тарас Жовтенко,  –  оскільки  його обрали в першу чергу завдяки нечисленним голосам ультраправого трампістського крила Республіканської партії, тому було зрозуміло, що він у них перебував на гачку. Він  був заручником ситуації і, зрештою,  свою функцію виконав».

Ухвалення  тимчасового сорокап'ятиденного бюджету, щоб уникнути шатдауну, але без фінансування України на цей період –  це фактично те, чого хотіло трампістське крило  Республіканської партії. За словами аналітика,  республіканці-радикали, очевидно,  і далі продовжуватимуть своє шоу, дотримуючись стратегії виголошення своїх гасел,   отримавши ще один додатковий майданчик – процес обрання нового спікера Конгресу.

Однак більш вірогідним сценарієм, на думку Тараса Жовтенка, є те, що демократи і республіканці домовляться між собою таким чином, що республіканське трампістське крило матиме менше впливу на майбутнього спікера і на процедуру обрання спікера.

«Всі побачили, до чого це призводить. І як мінімум слабкий Конгрес напередодні старту передвиборчої президентської кампанії  –  це  не дуже хороша річ  і для демократичних інститутів США загалом і для  політичного процесу зокрема», – зауважив аналітик.

Поза тим, Конгрес США має 45 днів, щоб саморганізуватисяй ухвалити наступний бюджет щонайменше на три місяці. Він має бути більш серйозним і включати питання фінансування України. Що стосується сьогоднішніх потреб у фінансуванні, то особливих проблем з цим немає, пояснює Тарас Жовтенко:

«Пентагон ще влітку, після перерахунку вартості тієї  військової допомоги, яку нам надавали, виявив, що є зекономлених майже 6 млрд дол. Буквально днями Міноборони оголосило, що з цих коштів у нього залишилося   5,2 млрд дол. Тобто на цей період  наші потреби будуть перекриватися. Але, звичайно,  ми  вболіваємо за те, щоб Конгрес  уже за нормальними процедурами, без особливих колізій і критичного впливу трампістів,  обрав наступного спікера, або принаймні  організував процедуру ухвалення наступного бюджету  з урахуванням продовження фінансування військових потреб України», – констатував безпековий аналітик.

Він переконаний, що стратегічно подальша підтримка України триватиме,  але українській стороні  не варто забувати, що вона не відбуватиметься за замовчуванням. Тому  необхідно активно комунікувати не тільки з демократами, а й з представниками Республіканської партії. Адже при тому,  що вони чудово усвідомлюють загрозу з боку Російської федерації, свою роль у підтримці союзників по НАТО та потребу збереження лідерства  серед країн західного світу,  все ж виступають за інші підходи, як має бути організоване  надання невійськової допомоги Україні.  Серед їхніх вимог –   чіткіший контроль  за переданою допомогою з боку США,   активізація боротьби з корупцією в Україні, доведення до фіналу ключових реформ. Такі самі вимоги  до України має  Європейський Союз,  вимоги щодо виконання невійськових стандартів висуває і НАТО.

«Фактично нам  треба правильно налагодити комунікацію з представниками Республіканської партії, продемонструвати їм, що ми готові запускати механізми взаємного контролю,   готові продовжувати  ті кроки всередині країни  і надавати нашим партнерам у Вашингтоні будь-яку інформацію, яка їх цікавить, щоб вони були переконані, що наша держава рухається в правильному напрямку і, зрештою, той ресурс,  який надається США, використовується  максимально коректно», – зазначив Тарас Жовтенко.

Він  додає, що комунікація та знаходження спільних точок дотику  залишаються пріоритетом для налагодження широкої співпраці загалом. На його думку,   важливо  не тільки  доносити наші потреби до  США,  але й вислухати бачення внутрішніх  американських  проблем,  щоб розуміти, чи не перетинаються наші потреби, які ми транслюємо, з внутрішніми американськими проблемами, чи не може бути десь суперечності. Цей зворотній зв'язок  критично важливий, каже аналітик і наводить приклад:   

 «Чому трампісти  такі популярні? Вони  популярні не тому, що  люблять Владіміра Путіна і кажуть про те, що закінчать війну  за добу чи, як сказав Дональд Трамп, за три дні. Вони популярні тому, що в першу чергу апелюють до  дуже важливих актуальних внутрішніх проблем американців. І  на тлі  невирішеності цих внутрішніх проблем підхоплюють тему  виділення додаткових ресурсів  Україні і кажуть,  чому не спрямувати ці ресурси  всередину країни».  

Тарас Жовтенко впевнений, що  зчитування цих внутрішніх проблем  американського суспільства й комунікація  того, що насправді допомога Україні не погіршить внутрішню ситуацію в США, а навпаки, допоможе вирішити багато проблем, в тому числі завдяки зовнішньому, більш сприятливому середовищу для американської політики, – мають обов’язково відбуватися з  врахуванням зворотного зв’язку.