Корупційний скандал «Мідас» – Олексій Гарань про те, як змінювалось суспільне сприйняття влади та які висновки має зробити Зеленський

Корупційний скандал, що вибухнув після оприлюднення розслідувань НАБУ та САП,  професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань  назвав  в етері Radio NV «справжньою бомбою», порівнявши суспільний ефект від оприлюднення деталей операції «Мідас»  із «касетним скандалом» часів Кучми. За його словами, українці давно знали про корупцію на найвищому рівні, однак пряма причетність людей, наближених до президента, надала скандалу іншого масштабу.

«Сказати, що ми не знали про корупцію – то знали, що не знали про корупцію на найвищому рівні – то знали. Ну, а що, ми не знали, що Кучма отак от поводиться, як лунало на записах в його кабінеті. Та знали все це, але коли ми почули  це на власні вуха – це справило інший ефект. Так само й зараз: ми реально бачимо, що Міндіч тікає за кордон, найближчий бізнес-партнер Зеленського, у чиїй квартирі, здається, святкували день народження Зеленського. Ну, це, безумовно, бомба», – висловив своє обурення  Олексій Гарань.

На думку науковця, реакція Європейського Союзу поки що стримана й обережна  – партнери не хочуть «розхитувати човен» під час війни і хочуть продовжувати допомогу Україні.

«У ЄС свідомі того, що відбувається в Україні з  корупцією, але не прагнуть драматизувати ситуацію. Вони говорять про небезпеки, про необхідність продовження антикорупційної боротьби, але з політичного погляду не хочуть нагнітати напругу. Але це зовсім не означає індульгенцію для влади», – зазначив він.

У США ситуація інша. Тема корупції в Україні знову виринатиме, зокрема  в контексті внутрішньополітичної боротьби – чи треба допомога Україні, чи ні, і  це, за словами Олексія Гараня, «точно не добре Україні».

Попри те, що офіційні результати соціології ще не оприлюднені, науковець очікує зростання недовіри до влади. Але при цьому наголошує, що  у воєнний час рівень довіри до президента нерідко вищий, ніж реальна оцінка – адже працює «фактор відповідальності».

«Після історії із законом про повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП я думав, що це позначиться на рейтингах довіри й недовіри до президента. Але, за даними опитувань, проведених КМІС, показники залишилися на тому самому рівні. За ці кілька місяців рівень довіри тримається на позначці близько 60%. Це дуже багато. У цьому разі йдеться насамперед про президента як про верховного головнокомандувача. Сказати, що я не довіряю президенту й верховному головнокомандувачу, для багатьох громадян означало б втратити власну опору», – пояснює Олексій Гарань.  

Однак навіть попередні опитування свідчать про інше симптоматичне явище: половина українців уже зараз вважає, що Зеленському після війни варто піти з політики або навіть має настати юридична відповідальність за його дії.

«У жовтні опитування КМІС поставило цікаве запитання: як ви бачите майбутню діяльність Володимира Зеленського після закінчення війни? 36% респондентів вважають, що він повинен піти з політики, а ще 14% вважають, що він повинен постати перед кримінальним судом. Разом це становить 50%. Ті, хто хоче, щоб він залишився на найвищій посаді, становлять 25%, а ще 16% хочуть, щоб він просто залишився в політиці. Тобто 50% проти 40%, які хочуть, щоб він пішов з політики... Це саме наслідки всіх скандалів, які ми маємо», – сказав науковець.

Олексій Гарань нагадав, що це далеко не перший резонансний випадок, пов’язаний із людьми з найближчого оточення президента. Раніше були історії з Андрієм Смирновим, Ростиславом Шурмою та іншими впливовими фігурами. Але нинішній епізод критичніший, бо зачіпає буквально «внутрішнє коло» президента.

«Коли Зеленський каже, що має 5–7 менеджерів, яким беззастережно довіряє –  то питання, кому саме він довіряє, стає дуже серйозним», –  наголошує він.

На думку професора політології, ключовий виклик полягає у тому, які висновки  з цього скандалу зробить президент і чи вплине цей скандал на ставлення глави держави до головного радника і друга Андрія Єрмака, який фактично формує всю вертикаль управління й має безпрецедентний вплив.

За оцінкою Олексія Гараня, нинішня ситуація створила для президента «унікальний момент»  можливостей.

«Зараз у Зеленського унікальний момент, коли він може показати свою нову якість, очищення в команді,  розв’язати руки НАБУ та САП. Але чи піде він на це?», –  запитує науковець.

Позитивні сигнали є, адже антикорупційна інфраструктура справді працює, і операція «Мідас» –  доказ того, що система здатна діставати «велику рибу». Але питання в тому, чи не буде розслідування загальмоване структурами, які контролюються президентом, –  СБУ та ДБР.

Олексій Гарань також вважає, що оновлення уряду –  чи в бік технократичного формату, чи часткового залучення фахівців з опозиції –  могло б стати сигналом боротися за довіру суспільства.

Адже цей корупційний скандал, за словами фахівця,  вдарить не лише по рейтингах, а й по моральному стану армії й суспільства.

«Військові запитують – де справедливість? Ми тут воюємо,   а в тилу таке відбувається», –  наголошує він.

І саме тому реакція президента, на думку науковця, сьогодні є питанням не політичного піару, а виживання країни під час війни.

«Я думаю, що це питання про справедливість.  І це просто стратегічна необхідність, це  екзистенційна необхідність. Треба показати – так, буде справедливість. І треба, щоб це зробив Зеленський. Якщо він це зробить, якщо він зробить належні висновки, тоді у нас є можливість отримати нову якість... Але я не готовий тут  дати напевну позитивну відповідь», – підсумував Олексій Гарань.