Суспільно-політичні настрої на Закарпатті

Опитування
Перегляди: 2762
24 січня 2019

Опитування в Закарпатській області було проведене з 30 листопада по 10 грудня 2018 року Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Усього було опитано 500 респондентів  у 6  містах та 15 селах за вибіркою, що репрезентує населення області за такими показниками, як вік, стать, тип поселення та національна визначеність. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 5,0% з вірогідністю 0,954.

 

  • Жителі Закарпаття оцінюють політичну ситуацію на Закарпатті значно краще, ніж в Україні загалом: політичну ситуацію в своїй області 53% закарпатців вважають спокійною і ще 1% – благополучною, тоді як напруженою або критичною цю ситуацію вважали близько 29% респондентів. Такі оцінки кардинально відрізняються від оцінки політичної ситуації в Україні загалом, яку 64% опитаних закарпатців розцінили саме як напружену або й вибухонебезпечну.
     
  • Водночас серед мешканців Закарпаття переважають песимістичні погляди на динаміку соціально-економічної ситуації: 70% вважають, що за останні 5 років вона змінилася або істотно на гірше (25%), або дещо на гірше (45%).
     
  • Водночас протестний потенціал закарпатців видається доволі невисоким: 46% опитаних визнали ймовірність протестних виступів у області як низьку, а 31% – висловили впевненість, що таких протестів не буде. І лише 3% вбачають можливість протестних виступів. Так само більшість опитаних (62%) скоріше за все точно  не готові до участі в таких протестах, якщо вони все ж відбудуться,  готові до таких дій –23%. 
     
  • В середовищі закарпатців переважає позитивне ставлення до розширення повноважень місцевого самоврядування (підтримку таких змін висловили 53% опитаних), проте досить значна частка респондентів (29%) не сформувала чіткої думки, а 19% більшою чи меншою мірою висловлюються проти. Водночас впевненість у здатності місцевої влади правильним чином користуватися новими повноваженнями поширена помітно менше – 41% респондентів більшою чи меншою мірою переконані в такій здатності самоврядування, тоді як 32% не бачать цієї здатності, а 27% не визначилися в цьому питанні.
     
  • Близько половини опитаних закарпатців згодні з тим, що реформа децентралізації дасть національним спільнотам області більше можливостей для розвитку, тоді як не вірять у таку перспективу 22%.
     
  • Найбільша частка мешканців Закарпаття (43%) не відчула якихось змін від збільшення доходів міських бюджетів внаслідок процесів децентралізації. Наявність позитивних змін від цього процесу відзначили 20%, а 14% навіть вважають, що ситуація стала гіршою.
     
  • Переважна більшість опитаних (71%) саме у місцевій владі бачать основну силу, яка контролює ситуацію на Закарпатті. Натомість центральну владу такою силою вважають лише 31% респондентів; 34% до найвпливовіших сил зарахували окремих політиків та бізнесменів.
     
  • Абсолютна більшість респондентів (84%) не бачать можливостей для впливу на рішення місцевої влади з боку простих громадян, тоді як про існування подібного впливу заявили лише 3% опитаних.
     
  • Серед закарпатців переважає поблажливе ставлення до протизаконних дій, пов’язаних із контрабандою. Зокрема, засуджують такі дії лише 39% респондентів, тоді як 20% – скоріше виправдовують, 23% – ставляться до цього байдуже, а 18% – не висловили чіткої думки.
     
  • У закарпатців досить неоднозначні погляди щодо процесів українізації на Закарпатті: лише 20% вважають, що це сприятиме об’єднанню жителів Закарпаття різних національностей, а на думку 31%, це може спричинити гострий міжетнічний конфлікт. А майже половина опитаних – 48% – не мають із цього приводу певної думки. 
     
  • Водночас серед закарпатців переважає орієнтація на навчання дітей тільки або головним чином українською мовою. Зокрема, за перший варіант висловилися 27% опитаних, за другий (тобто використання української мови при навчанні у старших класах та ВНЗ, з можливістю навчання на національних мовах у початкових класах) – 31%. Варіанти з переважним навчанням на національних мовах підтримали лише 12% опитаних.
     
  • Серед опитаних закарпатців 47% не змогли оцінити наслідків створення єдиної автокефальної православної церкви України, тоді як трохи більше третини (36%) очікують від цього національного єднання, а 17% вбачають загрозу виникнення конфесійних конфліктів.
     
  • Закарпатці переважно  не бачать загрози у різних національних рухах: так, 51% опитаних оцінюють нинішню політику Угорщини на Закарпатті дружньою допомогою угорській меншині і лише 14% вбачають у цьому підготовку до можливого приєднання цих територій до Угорщини. Загрозу в русі русинів вбачають 7% закарпатців («Росія використовує цей рух для підбурювання міжнаціональної ворожнечі та сепаратизму»), натомість 21% опитаних вважають, що цей рух спрямований на захист самобутності русинів і не становить загрози. Проте більшість або нічого про це не знає (33%), або не має певної думки (38%).
     
  • Дещо більшу загрозу вбачають закарпатці у діяльності націонал-радикадів – 6% оцінюють цю загрозу як серйозну і ще 31% як певну, щоправда, більшість або не бачить ніякої загрози (31%), або не має певної думки (32%).
     
  • Опитування засвідчило високий рівень міграції серед населення Закарпаття: 23% опитаних відповіли, що їхні рідні, близькі та друзі виїхали на постійне проживання за кордон, ще 44% виїхали на роботу на тривалий час і ще 54% виїжджають на роботу на нетривалий час. Лише 25% опитаних відповіли, що ніхто з їхніх близьких не виїхав на проживання і не працює за кордоном.
     
  • Не мають закордонного паспорту 57% жителів Закарпаття, стільки ж ніколи не були за кордоном. Думають про те, щоб виїхати з України 28% закарпатців, проте лише 4% роблять для цього певні кроки.
     
  • В уявленнях про статус Закарпаття його мешканці головним чином схиляються до існування в умовах унітарної України, або зі збереженням існуючих повноважень (64%), або з розширеними повноваженнями (17%). Існування в умовах федеративної країни або вихід зі складу України підтримує досить незначна частка опитаних (4%).
     
  • Також однозначну перевагу серед закарпатців має загальнонаціональна ідентифікація (60% опитаних в першу чергу ідентифікують себе як громадяни України), тоді як локальну, регіональну чи національну ідентичність обрало 31%.
     
  • Абсолютна більшість опитаних закарпатців (82%) підтримують рух України до ЄС, тоді як рух до Митного союзу підтримують лише 0,4% і менше 4% – неприєднання до жодного союзу. Вступ України до НАТО підтримують 56%, позаблоковий статус – 14%, військовий союз з Росією та країнами СНД – лише 0,2%. Щоправда, 30% не мають певної думки щодо членства України в НАТО.
     
  • 76% закарпатців мають намір взяти участь у президентських виборах. Найбільший відсоток голосів на час проведення опитування набирали серед усього населення Юлія Тимошенко (10,2%), Петро Порошенко (6,2%), Анатолій Гриценко (6,0%), Юрій Бойко (5,4%), Святослав Вакарчук (5,0%). Водночас 32% зі своїм кандидатом не визначилися, а серед тих, хто визначився, лише 27% вважають свій вибір остаточним. 
     
  • Мають намір брати участь у парламентських виборах 73% закарпатців. Серед лідерів виборчої підтримки  – Партія «Батьківщина» (8,2%), партія «Громадянська позиція» (6,0%), Радикальна партія Олега Ляшка (6,0%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (5,8%), партія «Опозиційна платформа «За життя» (5,8%). Водночас 39% з вибором партії не визначилися і лише для 25% цей вибір є остаточним. 

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ (DOC)

    ІНФОГРАФІКА (PDF)

Останні новини з категорії Опитування

Громадський активізм та ставлення до реформ: суспільна думка в Україні

Національне опитування щодо громадянського залучення проведено в листопаді – грудні 2018 р.
14 травня 2019

Хто за кого проголосував: демографія Національного екзит-полу’2019 другого туру президентських виборів

Результати екзит-полу другого туру президентських виборів за демографічними показниками.
6 травня 2019

Суспільні настрої та оцінка громадянами ситуації на Донбасі - опитування на КПВВ

Опитування на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях проведене 4 – 23 березня 2019 р.
25 квітня 2019

Деокупація та сталий мир: чи може влада та громадські організації сприяти процесу звільнення окупованих територій - опитування народних депутатів та держслужбовців

Опитування народних депутатів та державних службовців проведено з 11 по 24 квітня 2019 року.
25 квітня 2019
Top