Суспільно-політичні настрої на Закарпатті

Опитування
Перегляди: 5901
24 січня 2019

Опитування в Закарпатській області було проведене з 30 листопада по 10 грудня 2018 року Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Усього було опитано 500 респондентів  у 6  містах та 15 селах за вибіркою, що репрезентує населення області за такими показниками, як вік, стать, тип поселення та національна визначеність. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 5,0% з вірогідністю 0,954.

 

  • Жителі Закарпаття оцінюють політичну ситуацію на Закарпатті значно краще, ніж в Україні загалом: політичну ситуацію в своїй області 53% закарпатців вважають спокійною і ще 1% – благополучною, тоді як напруженою або критичною цю ситуацію вважали близько 29% респондентів. Такі оцінки кардинально відрізняються від оцінки політичної ситуації в Україні загалом, яку 64% опитаних закарпатців розцінили саме як напружену або й вибухонебезпечну.
     
  • Водночас серед мешканців Закарпаття переважають песимістичні погляди на динаміку соціально-економічної ситуації: 70% вважають, що за останні 5 років вона змінилася або істотно на гірше (25%), або дещо на гірше (45%).
     
  • Водночас протестний потенціал закарпатців видається доволі невисоким: 46% опитаних визнали ймовірність протестних виступів у області як низьку, а 31% – висловили впевненість, що таких протестів не буде. І лише 3% вбачають можливість протестних виступів. Так само більшість опитаних (62%) скоріше за все точно  не готові до участі в таких протестах, якщо вони все ж відбудуться,  готові до таких дій –23%. 
     
  • В середовищі закарпатців переважає позитивне ставлення до розширення повноважень місцевого самоврядування (підтримку таких змін висловили 53% опитаних), проте досить значна частка респондентів (29%) не сформувала чіткої думки, а 19% більшою чи меншою мірою висловлюються проти. Водночас впевненість у здатності місцевої влади правильним чином користуватися новими повноваженнями поширена помітно менше – 41% респондентів більшою чи меншою мірою переконані в такій здатності самоврядування, тоді як 32% не бачать цієї здатності, а 27% не визначилися в цьому питанні.
     
  • Близько половини опитаних закарпатців згодні з тим, що реформа децентралізації дасть національним спільнотам області більше можливостей для розвитку, тоді як не вірять у таку перспективу 22%.
     
  • Найбільша частка мешканців Закарпаття (43%) не відчула якихось змін від збільшення доходів міських бюджетів внаслідок процесів децентралізації. Наявність позитивних змін від цього процесу відзначили 20%, а 14% навіть вважають, що ситуація стала гіршою.
     
  • Переважна більшість опитаних (71%) саме у місцевій владі бачать основну силу, яка контролює ситуацію на Закарпатті. Натомість центральну владу такою силою вважають лише 31% респондентів; 34% до найвпливовіших сил зарахували окремих політиків та бізнесменів.
     
  • Абсолютна більшість респондентів (84%) не бачать можливостей для впливу на рішення місцевої влади з боку простих громадян, тоді як про існування подібного впливу заявили лише 3% опитаних.
     
  • Серед закарпатців переважає поблажливе ставлення до протизаконних дій, пов’язаних із контрабандою. Зокрема, засуджують такі дії лише 39% респондентів, тоді як 20% – скоріше виправдовують, 23% – ставляться до цього байдуже, а 18% – не висловили чіткої думки.
     
  • У закарпатців досить неоднозначні погляди щодо процесів українізації на Закарпатті: лише 20% вважають, що це сприятиме об’єднанню жителів Закарпаття різних національностей, а на думку 31%, це може спричинити гострий міжетнічний конфлікт. А майже половина опитаних – 48% – не мають із цього приводу певної думки. 
     
  • Водночас серед закарпатців переважає орієнтація на навчання дітей тільки або головним чином українською мовою. Зокрема, за перший варіант висловилися 27% опитаних, за другий (тобто використання української мови при навчанні у старших класах та ВНЗ, з можливістю навчання на національних мовах у початкових класах) – 31%. Варіанти з переважним навчанням на національних мовах підтримали лише 12% опитаних.
     
  • Серед опитаних закарпатців 47% не змогли оцінити наслідків створення єдиної автокефальної православної церкви України, тоді як трохи більше третини (36%) очікують від цього національного єднання, а 17% вбачають загрозу виникнення конфесійних конфліктів.
     
  • Закарпатці переважно  не бачать загрози у різних національних рухах: так, 51% опитаних оцінюють нинішню політику Угорщини на Закарпатті дружньою допомогою угорській меншині і лише 14% вбачають у цьому підготовку до можливого приєднання цих територій до Угорщини. Загрозу в русі русинів вбачають 7% закарпатців («Росія використовує цей рух для підбурювання міжнаціональної ворожнечі та сепаратизму»), натомість 21% опитаних вважають, що цей рух спрямований на захист самобутності русинів і не становить загрози. Проте більшість або нічого про це не знає (33%), або не має певної думки (38%).
     
  • Дещо більшу загрозу вбачають закарпатці у діяльності націонал-радикадів – 6% оцінюють цю загрозу як серйозну і ще 31% як певну, щоправда, більшість або не бачить ніякої загрози (31%), або не має певної думки (32%).
     
  • Опитування засвідчило високий рівень міграції серед населення Закарпаття: 23% опитаних відповіли, що їхні рідні, близькі та друзі виїхали на постійне проживання за кордон, ще 44% виїхали на роботу на тривалий час і ще 54% виїжджають на роботу на нетривалий час. Лише 25% опитаних відповіли, що ніхто з їхніх близьких не виїхав на проживання і не працює за кордоном.
     
  • Не мають закордонного паспорту 57% жителів Закарпаття, стільки ж ніколи не були за кордоном. Думають про те, щоб виїхати з України 28% закарпатців, проте лише 4% роблять для цього певні кроки.
     
  • В уявленнях про статус Закарпаття його мешканці головним чином схиляються до існування в умовах унітарної України, або зі збереженням існуючих повноважень (64%), або з розширеними повноваженнями (17%). Існування в умовах федеративної країни або вихід зі складу України підтримує досить незначна частка опитаних (4%).
     
  • Також однозначну перевагу серед закарпатців має загальнонаціональна ідентифікація (60% опитаних в першу чергу ідентифікують себе як громадяни України), тоді як локальну, регіональну чи національну ідентичність обрало 31%.
     
  • Абсолютна більшість опитаних закарпатців (82%) підтримують рух України до ЄС, тоді як рух до Митного союзу підтримують лише 0,4% і менше 4% – неприєднання до жодного союзу. Вступ України до НАТО підтримують 56%, позаблоковий статус – 14%, військовий союз з Росією та країнами СНД – лише 0,2%. Щоправда, 30% не мають певної думки щодо членства України в НАТО.
     
  • 76% закарпатців мають намір взяти участь у президентських виборах. Найбільший відсоток голосів на час проведення опитування набирали серед усього населення Юлія Тимошенко (10,2%), Петро Порошенко (6,2%), Анатолій Гриценко (6,0%), Юрій Бойко (5,4%), Святослав Вакарчук (5,0%). Водночас 32% зі своїм кандидатом не визначилися, а серед тих, хто визначився, лише 27% вважають свій вибір остаточним. 
     
  • Мають намір брати участь у парламентських виборах 73% закарпатців. Серед лідерів виборчої підтримки  – Партія «Батьківщина» (8,2%), партія «Громадянська позиція» (6,0%), Радикальна партія Олега Ляшка (6,0%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (5,8%), партія «Опозиційна платформа «За життя» (5,8%). Водночас 39% з вибором партії не визначилися і лише для 25% цей вибір є остаточним. 

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ (DOC)

    ІНФОГРАФІКА (PDF)

Останні новини з категорії Опитування

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021

СВІТ МАЙЖЕ РІК З ПАНДЕМІЄЮ: як думка українців відрізняється від жителів інших країн щодо вакцинування, оцінки дій урядів, обмежень і загроз

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 47 країн світу (близько 45000 дорослих осіб)
12 лютого 2021