Стан політичного фандрейзингу в Україні: експертне обговорення

Лише 9 з 380 зареєстрованих в Україні партій залучали в 2020 році внески власних прихильників, але цей спосіб фінансування партій набирає обертів.

Про це на пресконференції «Стан політичного фандрейзингу в Україні: дослідження Руху ЧЕСНО», яка відбулася в Укрінформі 18 лютого, повідомили представники Руху ЧЕСНО за результатами проведеного ними моніторингу методом інтерв’ю з представниками партій.

Експерти дослідили публічні прояви фандрейзингу (збору коштів) серед політичних партій напередодні та під час місцевих виборів 2020 року, щоб виявити масштаби цього нового для України явища.

Політичний фандрейзинг в Україні лише набирає обертів і характерний для новостворених партій, –  Ігор Фещенко

«З 380 партій збором коштів займалися лише 9 з них. У 90% випадків партії обмежувалися закликами в соціальних мережах. Лише в двох випадках у масштабах країни партії обрали формат офлайнових заходів. Були також поодинокі випадки, коли представники партій обдзвонювали людей. Але акцент партії ставили на онлайнових активностях», – розповів провідний аналітик Руху ЧЕСНО з партійних фінансів Ігор Фещенко.

За його словами, політичний фандрейзинг в Україні лише набирає обертів і характерний для новостворених партій, які показують інший рівень та якість своєї діяльності.

«Публічний політичний фандрейзинг в Україні характерний насамперед для новостворених партій, які намагаються демонструвати інший рівень та якість своєї діяльності і будують свою політику й практику з нуля», – зазначив Фещенко.

Він вважає залучення коштів виборців прозорим і зрозумілим способом фінансування партій, який здатен змінити сам виборчий процес в Україні.

«Цей досвід збору коштів ще не був застосований в Україні. Це здатне змінити виборчу кампанію з пропагандистської точки зору і забезпечити достатню кількість коштів для її проведення», – вважає експерт.

Щоб сподіватися на  більшу участь громадян у фінансуванні партій, останнім потрібно працювати над збільшенням рівня  довіри до себе, – Андрій Сухарина

Водночас, політичний аналітик «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  Андрій Сухарина, коментуючи результати дослідження Фонду,  зазначив, що не вважає, що в Україні наявна велика частка людей, які  готові фінансувати політичні партії. Ті 12–13%, які готові на сьогодні  фінансово підтримати політичні партії,  це ще не та готовність, щоб партії були самоокупними, наголосив він.

Аналітик пояснив, що  соціологи паралельно запитали в респондентів,  чи  бачать вони в Україні взагалі політичну партію,  яка захищає їхні  інтереси, і отримали відповідь, що лише  трохи більше 10%  бачать відповідні.

«Якщо ми розділимо це запитання, зробимо двомірний розподіл і  глянемо серед тих людей, які в принципі готові фінансувати  політичні партії, і тих, які бачать партію, яка дійсно захищає їхні інтереси,  то  виходить лише 18% від числа тих,  які готові фінансувати ті партії, які захищають їхні інтереси.  Шляхом  нескладних математичних підрахунків виходить, що з цих 12%, які  готові фінансувати,  залишається 2,2%,  які і бачать партію, що готова захищати їхні інтереси,  і готові її фінансувати», – розтлумачив цифри Андрій Сухарина.

Але готовність щось робити – не означає проактивну позицію, що люди справді це робитимуть, пояснює далі аналітик. За його словами, це підтверджують і факти, коли згідно з опитуваннями,  від 20 до 40% людей готові виходити  на акції протесту, проте  фактично  такої кількості на них ще ніколи не відмічалося. За різним  підрахунками, в усіх акціях Революції Гідності брали участь не більше 12–15%,  які хоча б один раз  вийшли на мітинг чи взяли іншу участь у цих подіях.

«Відповідно,  навіть у кращому разі цю готовність треба ділити на двоє, і з цих 2,2% у нас залишається умово 1% людей, які станом  на зараз бачить партії, які обстоюють їхні інтереси і  які вони готові профінансувати. Це, мабуть, той максимум, на який партії можуть сьогодні сподіватися», – констатував Андрій Сухарина, зауваживши, що цього відсотка навряд чи буде достатньо партіям, а отже, необхідно, щоб було значно більше, ніж 12% тих, хто говорить, що готові підтримувати партії своїми коштами.

Аналітик наголосив, щоб сподіватися на  більшу участь громадян у фінансуванні партій, останнім потрібно працювати над збільшенням рівня  довіри до себе,  щоб люди змогли знайти  цю єдину  чи одну  якусь політичну партію, якій вони дійсно довіряють і готові підтримати.

За матеріалами Укрінформу та «Демініціатив».