Події
Перегляди: 1052
25 квітня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні - екпертне обговорення результатів соцопитування

Джерело - Укрінформ
Прагнення уникнути мобілізації більш поширене в східному регіоні України, а найменше - у центральному

Про це  25 квітня в Укрінформі  під час презентації загальнонаціонального опитування «Загрози нацбезпеці, оборонні тренди, соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні» сказав безпековий аналітик, в.о. виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

«Прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні відповідна частка становить 32%, у західному регіоні - 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в центральному регіоні», - повідомив він.

Щодо готовності тим чи іншим чином долучатися до боротьби з російськими загарбниками, то 7% опитаних висловили готовність приєднатися до Сил оборони в разі мобілізації, 9% - готові приєднатися до Сил оборони у разі, якщо воєнні дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% зосереджені на роботі та наданні посильної невійськової допомоги. «24% заявили, що намагатимуться просто вижити. Інші - не визначились», - йдеться у дослідженні.

В опитуванні також зазначається, що визначаючи реакцію своїх близьких та знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема, 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% відзначають, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні.

Тарас Жовтенко

Відповідаючи на запитання щодо впливу на суспільство закону про мобілізацію, Жовтенко зауважив, що цей закон виставляє лише пріоритети. Насправді він не регулює функціонування системи всередині. На додаток до ухвалення закону треба робити ще й інші кроки, які будуть змінювати в принципі філософію і підходи до комплектування ЗСУ, потрібно перейти зрештою до повноцінного рекрутингу. Більше впливатиме на соціальні настрої у суспільстві не сам факт наявності закону, а яким чином цей закон буде на практиці реалізований, зокрема ідеться про ситуацію з ТЦК у регіонах.

Своєю чергою, cпівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник зауважив, що наразі потрібно переглянути стратегію щодо досягнення перемоги у війні, бо ні український контрнаступ, ні російський не приніс стратегічного перелому у ході війни. На жаль, у першому кварталі 2024 році стався «ідеальний шторм» по відношенню до України.

Олексій Мельник

«Це коли у часі і просторі збіглись негативні фактори», - пояснив він. Така ситуація виникла на початку року і спостерігалася до останніх днів, коли було прийнято рішення США щодо допомоги Україні. На фронті також спостерігався повзучий російській наступ. Відбувся вимушений відхід наших військ з Авдіївки. Цей фактор вплинув на настрої суспільства і наших партнерів. Наразі ситуація виправляється, констатував Олексій Мельник.

Українці вважають, що між політичною елітою і народом існують чималі розбіжності

Це опитування також продемонструвало, що  більшість українців вважають, що прості люди краще за політиків знають, що і як робити в державі та суспільстві.

«Досить поширеною серед українських громадян є думка, що прості люди краще за політиків знають, що і як робити в державі та суспільстві. Зокрема, 51% опитаних були цілком чи скоріше згодні з твердженням, що народ набагато мудріший за політиків, тому політики повинні слідувати тільки волі народу», - повідомив Тарас Жовтенко.

За його словами, думки з цього приводу мають певну залежність від рівня матеріальної забезпеченості респондентів. Зокрема, більшу віру в народну мудрість демонструють менш заможні особи (тут така віра поширена серед 60%), натомість багатші ставляться до цього твердження критичніше (серед осіб із задовільним матеріальним становищем 46% погодилися із перевагою народу над політиками, серед заможних осіб відповідна частка становить 48%).

В опитування також йдеться, що більшість опитаних (61%) цілковито або скоріше погодилися з тим, що між політичною елітою та народом в Україні існують чималі розбіжності; не згодні з цим твердженням лише 12% респондентів.

Дослідження також продемонструвало, що серед українців не спостерігається одностайності щодо того, який порядок – демократичний чи авторитарний, є більш ефективним. Адже думку, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок в країні, поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для забезпечення порядку є авторитаризм.

Деякі відмінності в цьому питанні фіксуються серед мешканців різних регіонів України. Зокрема, серед мешканців Східного регіону однозначна орієнтація на демократію дещо менш поширена (таку орієнтацію продемонстрували 33% представників цього регіону), тоді як серед мешканців Центрального регіону вона є найвищою (47%). Проте нижчий показник на Сході формується внаслідок різних підходів – не лише більшої схильності до авторитаризму (таку схильність мають 22% жителів Сходу проти 17–18% на Заході та в Центрі), але й вищого рівня невизначеності в цьому питанні (19% порівняно з 12–15% в інших регіонах).

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024