Слово – зброя. Як на Сумщині протидіють інформаційній експансії Росії

Аналітика
Перегляди: 1446
22 червня 2023

 

 

Сергій Ханін,
журналіст, Суми

 

Одночасно із застосуванням зброї сьогодні росія не менш потужно намагається вести на українській землі й інформаційну війну. Наскільки згубною є пропаганда країни-агресора, ми переконалися на прикладі їхніх же громадян, багаторічне промивання мізків яких офіційними російськими ЗМІ призвело до повної втрати  здатності самостійно думати. На жаль, повною мірою протидіяти проникненню ворожої ідеології в наш соціум не вдається. Особливо вразливими в цьому сенсі є прикордонні території. Сумщина – одна з тих областей, які відчувають це на собі сповна.

Російський сигнал б’є по українському прикордонню

Наразі область має найдовший спільний кордон з країною-окупантом (а це ні багато ні мало – 563,8 км) і дуже чутлива до голосу ворога.

Власне, проблема обговорювалася ще на початку бойових дій на сході України у 2014 році. Тоді колегія Держкомтелерадіо, проаналізувавши стан інформаційного простору Сумської області, констатувала, що жителі північних і частково південних районів регіону не в повному обсязі забезпечені телерадіосигналом загальнонаціональних ТРК і обласного телебачення. Водночас зазначалося, що мешканці прикордонних територій Сумщини потерпають від пропагандистської агресії телеканалів російського телебачення, зокрема заборонених до поширення в Україні.

Здавалося б, після такого тривожного дзвіночка  мали би відбутися певні позитивні зрушення у цій сфері. Тим більше, що вищезгадана колегія озвучила пріоритети: створення сприятливих умов для поступового переходу місцевих телерадіоорганізацій з аналогового мовлення на цифрове наземне телевізійне мовлення стандарту DVB-T2 і цифрове наземне звукове мовлення стандарту T-DAB.

Час минав. Але чи зникали проблеми? У 2017 році Інститут масової інформації, посилаючись на звіт представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області, зроблений двома роками раніше, зазначав, що однією з особливостей ринку телевізійних послуг Сумщини є наявність зон із низькою інформаційною насиченістю українськими мовниками.

Особливо це стосується півночі та сходу області. Банально, але в регіоні просто відсутня необхідна кількість ретрансляторів, щоб донести сигнал до всіх населених пунктів. Наприклад, потужності цифрових телевізійних передавачів у місті  Шостці недостатні для того, щоб донести  телевізійний сигнал до Середино-Будського району (нині він як об’єднана територіальна громада входить до Шосткинського району).  

Чи ж варто дивуватися, що цей український інформаційний вакуум  поспішила заповнити рф? Російські канали стали присутніми на території майже всіх прикордонних сільських та селищних громад Сумщини.

Пояснення такої інформаційної експансії на нашому прикордонні просте. Вона стала можливою завдяки розташуванню телевізійних ретрансляторів, що належать «Телерадиосети России»,  вздовж усієї лінії кордону. А саме:  поблизу населених пунктів Бєлая Берьозка, Хомутовка, Глушково, Суджа, Грайворон –  відповідно Брянської, Курської та Бєлгородської областей. Половина їхньої зони покриття – українська територія. Наші ж ретранслятори в цій частині Сумщини або відсутні, або їхній сигнал дуже слабкий.

Телевежа? Знищити!!!

І з таким от господарством ми фактично увійшли в рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ясна річ, що в умовах бойових дій ситуація стала значно гіршою.

За інформацією представниці Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області Лариси Якубенко, ворог, розуміючи важливість інформаційної складової у своїй війні, відніс до об’єктів критичної інфраструктури, які підлягали знищенню, і ретрансляційні вежі Сумщини. Відтак було завдано декілька ударів по ретранслятору у Білопіллі. Було пошкоджено обладнання й на вежі у Тростянці. Як наслідок, минулого року половина території області залишилася без українського мовлення. І хоча офіційних замірів цифрового та радіопокриття Сумщини  українським мовником останнім часом не проводилися, сьогодні, за оцінкою фахівців, воно становить лише 70–80 % від необхідних ста.

Варто наголосити: навіть якщо мешканці прикордоння й мають можливість дивитися чи слухати, скажімо, телемарафон «Єдині новини» і дізнаватися про події всеукраїнського масштабу, то з доступом до місцевих новин – просто біда.

Для багатьох мешканців таким джерелом було проводове радіо, але воно, схоже, приречене на повне зникнення. Якщо, за словами Лариси Якубенко, у 2005 році в Сумській області налічувалося 165 тисяч радіоточок, то на початок 2022 року їх залишилося лише 4 тисячі. Не важко підрахувати, що за таких темпів  скорочення чи не найдоступніше джерело інформації може повністю зникнути вже цього року з усіма незворотними наслідками.  Принаймні, вже сьогодні вимкнення радіоточок  призвело до закриття низки районних редакцій проводового  мовлення.

Відключення з 1 січня 2023 року на Сумщині, як і по всій Україні, аналогового сигналу також зробило свою справу. Так, скажімо, жителі прикордонного регіону не мають змоги дивитися телебачення за допомогою звичайної антени, а встановлюючи для перегляду тюнер, «запрошують» у свої домівки російські канали.

А тут ще нагодилася й реорганізація Сумської філії «Суспільного мовлення», яке має розгалужену радіотрансляційну та сучасну оптоволоконну мережу. Через  скорочення працівників вона перетворюється фактично на  корпункт, а її ефірного часу вистачає лише на випуски новин.

Окремо слід згадати про місцеві  друковані ЗМІ, що, як і проводове мовлення, ймовірно, приречені якщо не на закриття, то на боротьбу за виживання.

«Друковані тиражі впали. Газетам доводиться працювати і в старому форматі, і в новому – онлайн… Північ Сумщини перебуває в зоні дії  російських ретрансляторів, вони дуже потужно працюють на кордоні. І люди там частіше бачать Путіна, ніж Володимира Олександровича (Зеленського. – Авт.). Тому гострим лишається  питання: як ми формуємо українську ідентичність на півночі Сумщини?», – каже член  Наглядової ради АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» від громадських об’єднань та асоціацій, що діють у сфері місцевого самоврядування, Віктор Бобиренко.

Як один із шляхів допомоги друкованим ЗМІ, він пропонує надавати їм мікрогранти.

Інформаційна безпека – пріоритет для регулятора

Зрозуміло, що така ситуація не може влаштовувати ні владу, ні жителів Сумщини. І кроки для поліпшення інформаційної безпеки, можливо, не такі швидкі, як хотілося б, усе ж  робляться.

Про це свідчать результати нещодавнього робочого візиту  до Сум голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк. Під час зустрічі з керівництвом області вона зосередила увагу на становищі медіа в регіоні та необхідності підтримати їх з боку центральної та місцевої влади. О. Герасим’юк зазначила, що в умовах війни медіа та провайдери відіграють значну роль в інформуванні жителів області, оповіщенні їх про різні загрози, а на Сумщині стають безпосереднім форпостом проти засилля російської пропаганди.

Голова Національної ради наголосила, що питання інформаційної безпеки прикордонних територій та позбавлення впливу від ворожої пропаганди – це одне з пріоритетних завдань для регулятора. Тому  Національна рада дуже зацікавлена у співпраці з Сумською ОДА.

 «Героїзму військових потрібна підтримка інформаційною зброєю, тому ми будемо всіляко підтримувати інформаційний спротив», – сказала Ольга Герасим’юк.

У свою чергу, голова Сумської ОВА Володимир Артюх  зауважив, що у протидії інформаційній агресії ворога необхідно зосередитися на підтримці українського телерадіомовлення й розширенні зони покриття сигналів національних мовників.

Великі надії щодо цього і регулятор, і обласна влада покладають на запуск мережі МХ-7 в Україні.  Як запевняють фахівці Держспецзв’язку, запуск національного мультиплексу дасть змогу збільшити покриття теренів України на 90% і більше. Особливо це актуально для областей, які межують із країною-агресором та республікою білорусь, де населення приймає російські телеканали з потужних передавальних станцій рф і рб. Передусім, це Сумська, Харківська, Чернігівська, Рівненська, Житомирська та Волинська області.

Порівняно з мультиплексною мережею система  МХ-7 має більшу кількість передавальних станцій і кращі енергетичні характеристики, що впливає на їхню потужність.

За розрахунками спеціалістів КРРТ, прийом сигналу буде доступний у тих зонах, де нині він відсутній через недостатній рівень сигналу цифрових передавачів або особливості рельєфу місцевості.

Мультиплекс МХ-7 має й інші переваги над технологіями, які нині працюють в Україні. Мережа перебуває в метровому діапазоні хвиль. Такі хвилі краще проникають у будівлі в умовах великого міста, забезпечують краще покриття на територіях зі складним горбистим чи гірським рельєфом, ніж дециметрові.

Важливо також, що метровий діапазон, на відміну від дециметрового, захищений від перепланувань.

Із 1 червня ц. р. мультиплекс МХ-7 запрацював у тестовому режимі, і є всі підстави сподіватися, що він чинитиме гідний  опір рашистам в інформаційній війні.

Ольга Герасим’юк також повідомила, що ДП «Український державний центр радіочастот», реагуючи на звернення Нацради, вивчив можливість збільшення потужності всіх 82 передавачів, через які ведеться телерадіомовлення на Сумщині. За попередніми оцінками фахівців, принаймні половина з них такі можливості має.

Крім того, і Ольга Герасим’юк, і Володимир Артюх погодилися з необхідністю негайного відновлення аналогового мовлення на територіях,  прилеглих до країни-агресора.

Певною мірою поліпшити ситуацію з поширенням сигналу українського мовника має будівництво двох веж у прикордонних районах, заплановане концерном РРТ. Місця для цього вже обрані, кошти держава виділила. Наразі концерн за сприяння обласної влади та регіонального представництва Нацради готується до цього будівництва.

Нарешті, ще одним важливим кроком на шляху розширення мовлення на прикордонні райони Сумщини має стати надання вільних радіочастот «Суспільному» та радіостанції «Армія-FM». Як розповідає Лариса Якубенко, з 2015 по 2021 рік  на замовлення Нацради для області було прораховано 30 радіочастот. Із них майже 10 – на самісінькому прикордонні. За підсумками конкурсів 12 частот отримало «Суспільне мовлення». У 2021 році, за 4 місяці до повномасштабного вторгнення, Нацрада виділила НСТУ 9 радіочастот, в тому числі для мовлення у прикордонних населених пунктах. А вже після початку повномасштабної війни регулятор надав дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах у Сумах радіостанції «Армія FM – Військове радіо» та харківській радіостанції, що працює під позивним «NovaLine».

Варто також згадати, що, скориставшись приїздом голови Нацради до Сум, керівники місцевих телерадіокомпаній підготували для неї листа, в якому міститься звернення щодо розробки в Україні програми підтримки владою регіональних мовників і провайдерів. І Ольга Герасим’юк була солідарна з ними у цьому питанні.

«Там, де мовчать наші медіа, заходять ворожі», – наголосила голова Національної ради.

…Окреслені на Сумщині наміри та плани протидії російській пропаганді, безумовно, гарні. І залишається сподіватись та вірити, що їх вдасться втілити, не гаючи часу. Бо це теж наше поле бою, де ми зобов’язані перемогти.

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024