Шостий рік декомунізації: ставлення населення до заборони символів тоталітарного минулого

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Прес-конференція «Шостий рік декомунізації: підсумки та прогнози» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • 32% українців позитивно ставляться до рішення про заборону комуністичної символіки, як це передбачено чинним Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів». Така сама частка громадян ставляться до цього рішення негативно – 34%. Ще для чверті громадян це байдуже.   
    Дещо більше позитивних оцінок цього рішення у Західному (45%) та Центральному (33%) регіонах порівняно з Півднем та Сходом – 22% та 24% відповідно. Примітно, що  близько чверті громадян в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже. Щодо різниці серед вікових груп – менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігаємо у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.

  • 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів, тоді як 44% ставляться до цього негативно, а ще близько 20% – байдуже. Позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки у Західному регіоні (44% «за» і 30% «проти»), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

  • 48% українців підтримують визнання діячів Української народної республіки (УНР) борцями за незалежність України. Негативно до цього ставляться 16%, ще 16% – байдуже. Важливо, що кожен п’ятий респондент не визначився з відповіддю на це запитання. Позитивний баланс ставлень до визнання діячів УНР спостерігається в усіх регіонах. Вікові групи не відрізняються за частками позитивних та негативних ставлень, але серед людей старшого віку більше тих, хто не визначився зі своєю відповіддю на це запитання.

  • 34% українців погоджуються із засудженням СРСР як  комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору, як це передбачено законодавством України. Близько 31% не підтримують таке рішення, ще для 15% це байдуже, а 19% не визначилися із своїм ставленням. У Західному регіоні більше тих, хто погоджується із засудженням СРСР (47% «за» і 23% «проти»), у Центральному регіоні думки розділилися майже навпіл (35% «за» і 31% «проти). На Сході та Півдні дещо більше негативних ставлень – 23-24% підтримують засудження СРСР і 35-37% не підтримують. Серед молодих людей традиційно більше байдужих, а серед людей старшого віку менше байдужих і більше тих, хто не погоджується із засудженням СРСР. При цьому частка тих, хто позитивно ставиться до засудження СРСР, майже однакова серед усіх вікових груп.

  • Історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують європейську інтеграцію України. Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, істотно більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.





    ЗАВАНТАЖИТИ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ТАБЛИЦЯХ