Шостий рік декомунізації: ставлення населення до заборони символів тоталітарного минулого

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Прес-конференція «Шостий рік декомунізації: підсумки та прогнози» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • 32% українців позитивно ставляться до рішення про заборону комуністичної символіки, як це передбачено чинним Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів». Така сама частка громадян ставляться до цього рішення негативно – 34%. Ще для чверті громадян це байдуже.   
    Дещо більше позитивних оцінок цього рішення у Західному (45%) та Центральному (33%) регіонах порівняно з Півднем та Сходом – 22% та 24% відповідно. Примітно, що  близько чверті громадян в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже. Щодо різниці серед вікових груп – менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігаємо у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.

  • 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів, тоді як 44% ставляться до цього негативно, а ще близько 20% – байдуже. Позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки у Західному регіоні (44% «за» і 30% «проти»), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

  • 48% українців підтримують визнання діячів Української народної республіки (УНР) борцями за незалежність України. Негативно до цього ставляться 16%, ще 16% – байдуже. Важливо, що кожен п’ятий респондент не визначився з відповіддю на це запитання. Позитивний баланс ставлень до визнання діячів УНР спостерігається в усіх регіонах. Вікові групи не відрізняються за частками позитивних та негативних ставлень, але серед людей старшого віку більше тих, хто не визначився зі своєю відповіддю на це запитання.

  • 34% українців погоджуються із засудженням СРСР як  комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору, як це передбачено законодавством України. Близько 31% не підтримують таке рішення, ще для 15% це байдуже, а 19% не визначилися із своїм ставленням. У Західному регіоні більше тих, хто погоджується із засудженням СРСР (47% «за» і 23% «проти»), у Центральному регіоні думки розділилися майже навпіл (35% «за» і 31% «проти). На Сході та Півдні дещо більше негативних ставлень – 23-24% підтримують засудження СРСР і 35-37% не підтримують. Серед молодих людей традиційно більше байдужих, а серед людей старшого віку менше байдужих і більше тих, хто не погоджується із засудженням СРСР. При цьому частка тих, хто позитивно ставиться до засудження СРСР, майже однакова серед усіх вікових груп.

  • Історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують європейську інтеграцію України. Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, істотно більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.





    ЗАВАНТАЖИТИ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ТАБЛИЦЯХ

Останні новини з категорії Опитування

Підсумки двох років дії закону про мову: успіхи та невдачі

Загальнонаціональне опитування проведене 16–27 лютого 2021 року
23 квітня 2021

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021