Події
Перегляди: 416
12 січня 2018

Щоб побороти корупцію, потрібна «зовнішня» й «внутрішня» воля – експерти

Абсолютна більшість українців вважають, що боротьба із корупцією в Україні  неуспішна або навіть цілковито провальна, а довіра до головних органів боротьби із корупцією в Україні – вкрай низька. Про це під час прес-конференції «Як зробити Антикорупційний суд справді антикорупційним?» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Під час дискусії експерти, зокрема,  висловили свої  зауваження стосовно президентського законопроекту щодо створення Вищого антикорупційного суду в Україні.

 Представляючи дані опитування, Ірина Бекешкіна, наголосила:  «80% українців вважають, що боротьба із корупцією в Україні - не є успішною. При цьому 46% українців вважають, що боротьба із корупцією є повністю провальною». 

За її словами, українці вважають, що  державні органи влади  в Україні не проводять боротьбу із корупцією, натомість  найбільше долучаються до  боротьби із корупцією, на думку населення,  представники мас-медіа.  

«Хто найбільш активно бореться? Опитування показало, що лише 2% українців вважають, що суди, при цьому 26% назвали як активних борців з корупцією передусім ЗМІ, 21 % – антикорупційні громадські організації, і 24% – НАБУ», – сказала вона і додала: «До НАБУ загальна довіра українців є вищою  порівняно з іншими органами».

 Водночас за словами Ірини Бекешкіної, українці вважають, що такі органи як НАЗК, САП, ГПУ, Президент, Верховна Рада України демонструють вкрай низький показник у питанні боротьби із корупцією.

 «Довіру у питанні боротьби із корупцією мають до НАЗК – 9% опитаних українців, САП – 10%, до Президента – 3%, ВРУ–- менше 1%, уряду – 2%, ГПУ – 5%, СБУ – 6 %, влади на місцях – 6%», – перерахувала вона.

Експерт додала, що українці довіряють також експертам із західних країн (41%) та експертам антикорупційних організацій  (42%). Проте представникам Президента  довіряє лише 6% українців, депутатам і ВРУ – 10%, суддям – 10%. 

«Українці вважають, що проблема боротьби із корупцією є однією із найгостріших із усіх соціально-економічних проблем. І що створення Антикорупційного суду є вкрай необхідним», – наголосила вона.

Водночас  директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк відзначив, що президентський законопроект щодо створення Вищого антикорупційного суду в Україні має низку  прогалин, які можуть у майбутньому поставити під загрозу об'єктивність і неупередженість функціонування новоствореного органу у питанні боротьби із топ-корупцією.

«На створення Вищого антикорупційного суду покладаються великі надії. Але якщо ми прочитаємо законопроект, запропонований Президентом України, то ці надії починають зникати. Адже з точки зору юриста, цей законопроект – насправді не є поганим, але є два недоліки: по-перше, він запізнився на 1,5 року, а, по-друге, чиясь рука внесла у текст певні правки», – сказав він.

 За словами експерта, передусім, запропоновані законопроектом критерії добору кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду «виглядають як конкурс краси».  «Потрібно дібрати певну кількість осіб, які відповідатимуть параметрам: блондинки із чорними очима, зростом 1,80 метрів, із вищою юридичною освітою, а ще одне – у них має бути «загадка». І коли кандидати на посаду суддів Вищого антикорупційного суду постають перед комісією і всі критерії підходять, то «загадка» має своє суб'єктивне тлумачення. Критерії насправді мають бути прозорими», – пояснив він.

 Є, за словами експерта,  зауваження і до статті №8.  «Громадська рада міжнародних експертів, яка перевіряє кандидатів за 20-ма критеріями, а тому процес може розтягнутись не на один місяць, тим паче що зараз достеменно невідомо, яку кількість осіб буде відібрано», – сказав він.

 За словами експерта, також є питання до статті №31 щодо змін до КПК щодо колегіального розгляду усіх справ.  «На цей суд покладають повноваження розглядати кримінальні провадження щодо 12–15 статей Кримінального Кодексу, і якщо цих суддів буде 30–40, то вони трійками зможуть розглядати 5–10 чи 20 проваджень протягом року. Це дуже мало, і заради цього не має сенсу створювати жодних судів», – сказав він і пояснив, що може виникнути така ситуація, коли суд завалять дрібними справами, а розгляд топ-справ про корупцію стане неможливим. 

Микола Хавронюк також прогнозує, що створення антикорупційного суду можливе  не раніше аніж через рік, орієнтовно на початок березня 2019 року, що є критично пізнім терміном.   Доповідач  пояснив, що щоб побороти корупцію в Україні потрібні декілька факторів. У першу чергу, потрібна зовнішня воля – тиск на відповідні державні органи із боку громадських організацій, суспільства і міжнародних інституцій, та внутрішня воля, коли «держава сама повинна хотіли бути «чистою», чого у нас немає».

 До того ж, на думку експерта,  повинні існувати правила заборони й обмеження, визначені законодавчо, а також необхідно мати засоби моніторингу чи декларування доходів, що в Україні законодавством вже передбачено.

 «Найгірший в Україні стан справ із невідворотністю відповідальності. Два елементи, на які кульгає антикорупційна боротьба: внутрішня воля і невідворотність відповідальності. І відповідальність за це несуть політики, правоохоронна система і суди. А тому владу слід примусити, щоб вона почала розуміти, що держава загине, якщо не почне процес очищення», – пояснив він.

 «Якщо загалом по Україні кількість виправдувальних вироків становить 0,5%, то щодо злочинів, де відповідальним є службова особа,  лише 6%. Це – велика різниця», – підсумував експерт.

Погоджується з колегою  і директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков. На його думку, президентський законопроект про Вищий антикорупційний суд у загалі недосконалий, а  тому потребує  відкликання. На його заміну потрібно подати той проект закону, який відповідає вимогам Венеційської комісії, наполягає експерт.  За його словами, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, ключову роль у формуванні Вищого антикорупційного суду необхідно надати міжнародним експертам.  

 «Венеційська комісія вказувала, що міжнародним експертам у процесі формування органу повинна бути надана ключова роль – але ця роль знівельована. Фактично, Вища кваліфікаційна комісія суддів може не тільки вибирати експертів, але і припиняти їхню діяльність. Все знову надано суддям, обраним самими суддями, яким суспільство довіряє найменше», – зазначив Михайло Жернаков.

Фахівець із права переконаний, такий розвиток подій яскраво свідчить «про бажання президента мати незалежний антикорупційний суд».  «Тому дуже простий висновок: щоб судова реформа відбувалась, потрібно переглянути такі органи суддівського врядування як Вищу кваліфікаційну комісію суддів і Вищу раду правосуддя, вимоги до їх членів, переобрати склад, і тоді, можливо, у нас ще вийде реформа», – наголосив він.

Михайло Жернаков також  зауважив, що загалом «судову реформу у нинішньому вигляді» можна вважати проваленою. Про це свідчить формування Верховного Суду України, що відбулось із грубими і системними порушеннями. «Судова реформа у нинішньому вигляді –  вже провалена. Передовсім, це підтверджує формування Верховного Суду, в якому величезна кількість недоброчесних суддів попри зміни до Конституції України, які кажуть про те, що суддя має бути доброчесним, та попри покладання на суддю обов'язку доведення джерел свого майна – вони не змогли пояснити, звідки вони мають годинники по 30 тис. дол. і так далі», –  сказав він.

Експерт наголосив, що за результатами звіту Фундації DEJURE і Центру політико-правових реформ щодо проходження конкурсу до Верховного Суду, було «виокремлено понад 100 пунктів, які вказують на те, чому на кожному етапі були великі проблеми». 

«Причина – це небажання політичної влади мати незалежні суди. І якщо ми будемо у подальшому зберігати такі процедури призначення суддів, то жодної судової реформи у нас не буде», – констатував Михайло Жернаков.

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин  заявив прямолінійно – у 2018 році Антикорупційного суді  в Україні не буде створено. «Ми не будемо мати антикорупційного суду в 2018 році – це вже гарантовано!», – відзначив експерти, зауваживши, що на цій сесії президентський законопроект навряд чи  буде включено до порядку денного і розглянуто, адже  до кінця поточної сесії залишився один сесійний тиждень.

 «У Верховній Раді приблизно 10 депутатів, які вже перебувають у юрисдикції цього суду майбутнього і вони, навряд чи проголосують», – переконаний Ярослав Юрчишин. Він також наголосив, що президентський законопроект про антикорупційний суд недосконалий: «Дискутувати по ньому можна ще півтора року, і це якраз час до проведення президентських виборів – десь в районі президентських виборів теоретично можна було б очікувати прийняття цього закону, але тут один нюанс – хто ж в парламенті буде давати козир президенту на вибори».  Фахівець  зауважив, що «в парламенті дуже багато людей не зацікавлених у запровадженні антикорупційного суду, або зацікавлені у введенні  контрольованого антикорупційного суду, тому «ми можемо отримати законопроект приблизно як зараз з укрупненням судів, коли просто перейменують якийсь там суд на антикорупційний і таким чином створиться в нас черговий антикорупційний суд, який не буде мати під собою жодних механізмів».

Експерт наголосив, що окремі положення президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд (№7440) не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії. «Зараз виглядає ситуація дуже і дуже безперспективно», – додав експерт. При цьому Ярослав Юрчишин наголосив, що ситуацію можна змінити, якщо буде консолідована позиція суспільства в цьому питанні, якщо буде постійна увага ЗМІ до цієї теми, якщо буде міжнародний тиск, то тоді законопроект може бути кращим.

 За матеріалами INTV  та УНІАН

Відеозапис-пресконференції з сайту Ukraine Crisis Media Center:

 

Top