.jpg)
У Запорізькому медіа-центрі відбувся круглий стіл, організатором якого виступив фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Представники фонду, Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор та Петро Бурковський, аналітик, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень представили результати соціологічних досліджень та розказали про тенденції сприйняття суспільством Європейської інтеграції України.
Більшість за Європу!
За словами Олексія Гараня, більшість громадян України, 51%, підтримують Європейський напрямок розвитку України, близько 30% не визначились, “ні туди, ні сюди”, і лише 11% громадян все ще дивляться у євразійський бік.
Якщо брати настрої людей сходу України, куди входить і Запорізька область, то тут кількість прихильників європейського та євразійського напрямку зрівнялася, приблизно по 20%, більшість громадян не визначилися. У порівнянні з попередніми роками, частка тих, хто вірить у євразійський вектор розвитку країни суттєво зменшилася, в силу відомих подій: Євромайдану, втечі Віктора Януковича до РФ, та російської військової та економічної агресії проти України.
Переваги від вступу до ЄС
Громадяни України очікують, що вступ до ЄС принесе такі переваги:
● Підвищення життєвого рівня
● Боротьба з корупцією
● Вільне пересування людей за кордон
Зауважимо, що до 2015 року, 35-40% людей, до переваг членства в ЄС відносили вільне пересування людей за кордон, а зараз ця цифра становить лише 26%, при цьому на сході взагалі – 5%,і це пов’язано з тим, що ми цього вже досягли.
Крім позитивних очікувань, люди мають і певні побоювання, це – міграція, приплив іноземців, “розпродаж країни”.
Більшість громадян сходу, півдня та центру країни вважають, що найбільш активно сприяє процесам європейської інтеграції Президент України Петро Порошенко, у той час як на заході країни навпаки критично оцінюють його діяльність у напрямку європейській інтеграції. Про більшість громадян всієї України вважає, що гальмують процеси євроінтеграції, олігархи та бюрократи.
Цікаво що, у червні 2017 року лише 7% українців мали біометричні паспорти, а зараз – майже 25%: на заході – 40%, центр і схід – 18%, 14% – на півдні.
Відвідати ЄС у найближчому майбутньому планують 24% громадян України, на півдні – 17%, а на сході – 11%. При цьому основною метою залишається відпочинок – 61%.
Люди вважають, що для прискорення реформ в Україні ЄС повинен більше тиснути на владу, відкрито протистояти Росії й тільки на третьому місці розташувалися ті, хто вважають, що європейці повинні давати кошти й радників.
Більшість людей, виступають за те, щоб реформи продовжувались, навіть якщо ЄС не надаватиме членства Україні, але на півдні та сході є значна частина людей, що взагалі вважають реформи непотрібними, при цьому на сході таких людей менше ніж на півдні.
А питання, чи вважають українці себе європейцями, розділило опитаних майже пополам, хтось переконаний, що він вже є європейцем, хтось ще сумнівається, а для того, щоб відчути себе європейцями, більшості людей, на їх думку, потрібен певний рівень матеріального добробуту.
Відсутність цікавої та доступної інформації про успішну євроінтеграцію інших країн грає проти ЄС
Петро Буркосвький, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень, розтлумачив дані досліджень, бо науковий підхід не може задовольнитися лише збором кількісних даних. Потрібно знати чому так відбувається, і саме для цього, дослідниками, було проведено 4 фокус групи, куди потрапив і запорізький регіон, а точніше пощастило мешканцям міста Пологи.
Східний регіон дуже прагматичний, і коли людей питають, а що б ви хотіли знати, про Європейський союз, то три ключові позиції:
● Майже 50% хочуть знати які вимоги висувають до України, а це говорить про те, що більшість людей не розуміють, що Україна має робити, і це пряме недопрацювання виконавчої влади, у тому числі місцевої, яка не роз’яснює, людям, що означає вступ у Європейський союз
Друге та третє місце розділили :
● як у країнах ЄС вирішуються соціальні проблеми”, охорона здоров’я, освіта, пенсії;
● які економічні перспективи дає членство в ЄС;
Так, респондентка з міста Пологи сказала, що їй було б цікаво дізнатися, як наприклад було у Польщі до вступу в ЄС, нагадаємо, що Польща стала членом ЄС у 204 році, та стало після вступу, а особливо зараз, у 2018 році: стан доріг, благоустрій, стан законності.
Крім того, Петро Бурковський, зауважив, що люди самі визнають, що вони дуже мало знають про стан справ у ЄС, а коли людина не володіє інформацією, вона або остерігається, або стає мішенню для пропаганди, у даному випадку російської. Так з’явився зовсім новий страх, що сюди приїдуть мігранти
Є ще така думка, що від вступу до ЄС виграють лише багаті, а бідні втратять, а це означає, що популісти перед виборами будуть намагатися грати на цих настроях, переконуючи критично налаштованих людей, у тому, що нам не потрібен ЄС, бо це приведе до ще більшого зубожіння. І тут варто уважно стежити за процесами у Хорватії, Румунії, Болгарії, які наближаються до вступу в ЄС, та показувати людям правдиву картину.
Побоюються люди й того, що перехід на європейські стандарти завдасть удару по бізнесу, що призведе до втрати джерел існування. Це у свою чергу вимагає більш ефективних дій з боку виконавчої влади, зокрема і місцевої, вони повинні працювати над створенням умов для ведення бізнесу, тоді люди будуть менше турбуватись.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що причиною критичного ставлення громадян східних регіонів України до питання Європейської інтеграції є слабка інформаційна робота, у тому числі з боку виконавчої та місцевої влади.
____________________________
Матеріали Фонду «Демократичні ініціативи» були підготовлені в межах проекту "Угоді про Асоціацію з Європейським Союзом – підтримку на Півдні і Сході України", за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Оригінал: Запорізький Медіа Центр
