Європейська інтеграція у вимірі громадської думки

Опитування
Перегляди: 766
28 вересня 2018

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».
Всього був опитаний 2041 респондент віком від 18 років у всіх регіонах України (в 110 населених пунктах), за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить  2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2005–2017 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова,  Київським міжнародним інститутом соціології та фірмою «Ukrainian Sociology Service». 

  • Більшість населення (52%) вважає, що Україні потрібно стати членом Європейського Союзу, тоді як приблизно третина (34%) з цим не згодні і ще 15% не можуть визначитись зі своєю позицією. Існують регіональні відмінності у ставленні до членства в ЄС. Найбільше хочуть бачити Україну в ЄС на Заході та в Центрі України (79% та 58% відповідно). Натомість, на Півдні та Сході більшість респондентів наразі не поділяють євроінтеграційних прагнень (58% та 57% відповідно в цих регіонах не вважають, що Україні потрібно стати членом ЄС).
     
  • У зовнішньополітичних орієнтаціях більшість громадян (51%) орієнтується на вступ України до Європейського Союзу (найбільше таких на Заході – 80% та в Центрі – 58%) і  лише 11%  вважають, що Україна повинна приєднатись до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (ЄАЕС). А  кожен третій в Україні (33%) вважає, що Україні не варто приєднуватись ані до ЄС, ані до Євразійського союзу. При цьому останній варіант найбільше підтримується жителями Сходу (54%) та Півдня (48%).
     
  • Основними перевагами від членства в ЄС українці вважають підвищення життєвого рівня людей (38%), сприяння боротьбі з корупцією (27%) та вільне пересування людей за кордон (26%). Кожен п’ятий громадянин очікує, що членство України в ЄС сприятиме більш вільному доступ молоді до навчання у європейських університетах (21%). Натомість, 26% опитаних українців вважають, що жодних переваг Україна від членства в ЄС не матиме.
     
  • Примітно, що уявлення суспільства про ключові переваги від членства в ЄС та їх значущість з часом зазнали певних змін. Так, протягом 2005–2015 рр. вільне пересування людей за кордон внаслідок набуття членства в ЄС відносили до ключових переваг 35-40%  громадян, а в 2018 р. – вже тільки 26% (імовірно тому, що досягнуте вже перестає бути актуальним пріоритетом). Стали меншими й очікування також щодо вільнішого доступу молоді до навчання у європейських університетах: якщо у 2015 р. таку потенційну перевагу від членства в ЄС відзначали 34%, то у 2018 р. – тільки 21%. Також дещо зросла частка євроскептиків, що не очікують жодних переваг для України від набуття членства в ЄС: найменше таких було 2005 і 2007 рр. (відповідно, 14% і 16%), у 2011 році їх кількість різко зросла – до 28%, і далі зменшилась, але не значно: 22% у 2015 р., 26% – у 2018 р.
     
  • Уявлення про переваги від членства в ЄС мають  регіональні відмінності. Так, оптимістичні очікування переваг від членства України в ЄС знижуються із заходу на схід України. Якщо на підвищення життєвого рівня людей сподіваються 52% жителів Заходу, то в Центрі таких 40%, а на Півдні і Сході –  лише 27% і 26% відповідно. Вільне пересування людей за кордон з набуттям членства в ЄС очікує 31% мешканців Заходу, 30% на Півдні, 28% в Центрі, і лише близько 5% на Сході. Подібна ситуація і з регіональною громадською думкою щодо можливостей молоді навчатись у європейських університетах та перспектив боротьби з корупцією внаслідок набуття членства в ЄС. Не бачать жодних переваг у членстві України в Європейському Союзі 53% мешканців Сходу, 36% – Півдня і значно менше таких у Центрі (22%) і на Заході (8%).
     
  • Основними негативними наслідками членства України в ЄС, на думку населення, можуть бути еміграція українців за кордон, причому відсоток побоювання різко зріс – з 33% у листопаді 2015 р. до 46% у серпні 2018 р. Непокоїть людей і ймовірність  припливу іноземців і мігрантів (26%) та розпродаж країни (24%). Наявні також побоювання, що членство в ЄС  призведе до погіршення стосунків з Росією та країнами СНД (18%, тоді як в 2015 р. таких було 28%); падіння життєвого рівня  (16%) та безробіття (16%).
     
  • В уявленнях про можливі негативні наслідки приєднання України до ЄС  мають місце певні регіональні відмінності. Так, можливої еміграції українців за кордон найбільше побоюються на Півдні (58%), а також в Центрі (47%) і на Сході (43%), тоді як на Заході цим занепокоєні тільки 33%. Ризики розпродажу країни найбільше відзначають мешканці південних (38%) та східних регіонів (30%), тоді як менш виразні такі очікування у Центрі (20%) та на Заході (13%). Страх зростання безробіття більш поширений серед жителів Півдня (21%), найменше – на Заході (9%).
     
  • Найбільше набуттю Україною членства в ЄС, на думку населення, заважають корупція (43%), недостатній економічний розвиток країни (38%) та низький рівень життя населення (28% порівняно з 36% в листопаді 2015 р.). Поряд з цими, 21% опитаних вважають, що на заваді стоїть війна на Донбасі (порівняно з 27% у 2015 р.), і ще 17% називають перешкодою членству в ЄС проблеми з демократією і правами людини в Україні.
     
  • Найбільш пріоритетними питаннями в інформаційній кампанії щодо європейської інтеграції  36% населення України вважає  три теми – вимоги, які висувають до країн-претендентів на членство в ЄС (найбільше на цьому пріоритеті наголошують мешканці Сходу – 50%, найменше – мешканці Заходу (30%); а також зміни у житті людей і економічні перспективи, які може надати потенційне членство України у Європейському Союзі. Дещо менше громадян до пріоритетних в інформаційному плані тем відносять також вирішення в країнах-членах ЄС соціальних проблем (21%) та проблеми вільного пересування людей за кордон (20%).
     
  • На думку громадян, найбільш активно сприяють процесам європейської інтеграції Президент (45%) та Уряд (28%), тоді як, з іншого боку, основну відповідальність за гальмування процесу євроінтеграції українці покладають передовсім на українських олігархів (21%), бюрократію і чиновників (18%), а також на Росію (16%). Разом із тим значна частина опитаних не має уявлення про те, які інститути чи актори виступають  як основні рушії євроінтеграції (25%) або ж основні гальма (30%) цього процесу.
     
  • Для прискорення реформ в Україні, на думку населення, Європейський Союз має передовсім більше тиснути на українську владу в питанні реформ (28%). Окрім того, опитані вважають, що прискоренню реформ в Україні сприятиме припинення надання грошей, які розкрадаються можновладцями (17%), та більш відкрите протистояння ЄС і  країн-членів  Росії (16%).
     
  • Абсолютна більшість населення (60%) вважає, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. З них 39% поділяють таку думку, бо переконані у необхідності цих реформ  насамперед для самої України, тоді як 21%  вважають, що в України немає іншого вибору, як прямувати в напрямі європейської інтеграції, незалежно від членства. Водночас 17% опитаних схильні вважати, що насправді «європейські реформи» Україні й не потрібні, а  7% воліють розвернутися в напрямку інтеграції в Євразійський економічний союз із Росією. Не визначили своєї позиції  15% респондентів.
     
  • У регіональному розрізі  найбільше поділяють думку про необхідність продовження проєвропейських реформ безвідносно до перспектив отримання членства в ЄС саме жителі Заходу (загалом 78%) та Центру (67%), тоді як помітно менше таких серед жителів Сходу (48%) та Півдня (38%).
     
  • Протягом останнього року помітно зросла кількість українців, що мають новий біометричний закордонний паспорт, який, зокрема, надає можливість безвізових подорожей до країн ЄС. В червні 2017 р. біометричний паспорт мали лише 7% українців, в жовтні 2017 р. цей показник майже подвоївся – до 13%, а вже станом на серпень 2018 р. склав майже чверть – 24% населення. Найбільше власників паспортів нового зразка виявилось серед мешканців Заходу – 41%, в Центрі та на Сході таких 18% і на Півдні – 14% відповідно. Крім того,  протягом року дещо поменшало громадян, що взагалі не мають закордонного паспорту – з 66% в червні 2017 р. до 60% станом на серпень 2018 р. За цей самий період часу вдвічі поменшало власників старих закордонних паспортів без чинних Шенгенських віз (з 20% до 10%) та практично незмінною залишилась кількість власників старих закордонних паспортів із чинними Шенгенськими візами (7%).
     
  • Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС важливим для себе вважають 48% українців і цей показник зріс протягом року (в червні 2017 р. таких було 39% опитаних, в жовтні 2017 р. – 42%, а у грудні 2017 р. – вже 46%). В регіональному вимірі запровадження безвізу з ЄС важливіше для жителів західного регіону (74%), ніж для мешканців Центру (48%) й надто – Півдня (29%) та Сходу (33%).
     
  • За останній рік дещо зросла мобільність українських громадян до країн ЄС: із 12% у жовтні 2017 року до майже 17% станом на серпень 2018 року. При цьому частіше до країн ЄС за останні 2 роки виїздили саме жителі Заходу (34%), тоді як помітно рідше – жителі Центру (12%), Півдня (10%) та Сходу (8%) України.
     
  • Зросла протягом року також і готовність подорожувати до країн ЄС в ближчому майбутньому. Так, в жовтні 2017 р. про свої наміри поїхати до країн ЄС протягом наступного року заявляли 19% українських громадян, а вже в серпні 2018 року – 24%. Так само, як і в питанні мобільності, більшу готовність до поїздок в ЄС демонструють мешканці Заходу (39%) та до певної міри Центру (24%), тоді як меншу – жителі південних (17%) та східних (11%) регіонів країни.
     
  • Основною метою поїздок українців до країн ЄС є відпочинок (туризм) – 61% (при цьому в жовтні 2017 р. з цією метою до ЄС збирались тільки 49% респондентів). Багато українських громадян наразі збираються до країн ЄС і задля працевлаштування за кордоном (27%), для здійснення робочих поїздок (24%) та відвідування родичів (20%).
     
  • Найбільш популярним серед українців видом транспорту для здійснення подорожей до країн ЄС виступає автобусний транспорт (47%). Водночас значна частина населення планує діставатись країн ЄС літаком (36%) або автомобілем (23%), тоді як 18% опитаних віддають перевагу потягам, а ще 11% із оптимальним для себе видом транспорту не визначились.
     
  • В українському суспільстві поступово зростає кількість людей, що сприймають себе як європейців (44% порівняно з 40% в жовтні 2017 р.,  38% в червні 2017 р. та 43% у травні 2013 р.), але водночас загалом по Україні частка тих, хто європейцями себе не вважає, ще незначною мірою переважає і становить 48% опитаних. І ще приблизно 8% опитаних не визначились. Найбільш виражена європейська ідентичність у жителів Заходу (61%) та Центру (51%). Натомість, меншою мірою вона знаходить вияв серед мешканців Півдня (28%) та Сходу (22%) країни.
     
  • Для того, щоб відчути себе європейцями, українцям передусім потрібний певний рівень матеріального добробуту – так вважають 46%; відчуття захищеності законом (34%) та повага цінності демократії та прав людини (21%). Для 17% опитаних важливо також відчувати себе вільною людиною. Попри те, що чинник матеріального добробуту лишається найважливішим, як і раніше, наразі на нього орієнтується на 13% менше громадян, ніж торік (у червні 2017 р. – 59%). Майже вдвічі за останні три роки знизилася і пріоритетність (для відчуття себе європейцями) можливостей їздити в європейські країни без віз (з 23% в листопаді 2015 р. до лише 12% в серпні 2018 р.), що може, зокрема, бути наслідком запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС з червня 2017 року.

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ
Top