Європейська інтеграція у вимірі громадської думки

Опитування
Перегляди: 4731
28 вересня 2018

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».
Всього був опитаний 2041 респондент віком від 18 років у всіх регіонах України (в 110 населених пунктах), за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить  2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2005–2017 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова,  Київським міжнародним інститутом соціології та фірмою «Ukrainian Sociology Service». 

  • Більшість населення (52%) вважає, що Україні потрібно стати членом Європейського Союзу, тоді як приблизно третина (34%) з цим не згодні і ще 15% не можуть визначитись зі своєю позицією. Існують регіональні відмінності у ставленні до членства в ЄС. Найбільше хочуть бачити Україну в ЄС на Заході та в Центрі України (79% та 58% відповідно). Натомість, на Півдні та Сході більшість респондентів наразі не поділяють євроінтеграційних прагнень (58% та 57% відповідно в цих регіонах не вважають, що Україні потрібно стати членом ЄС).
     
  • У зовнішньополітичних орієнтаціях більшість громадян (51%) орієнтується на вступ України до Європейського Союзу (найбільше таких на Заході – 80% та в Центрі – 58%) і  лише 11%  вважають, що Україна повинна приєднатись до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (ЄАЕС). А  кожен третій в Україні (33%) вважає, що Україні не варто приєднуватись ані до ЄС, ані до Євразійського союзу. При цьому останній варіант найбільше підтримується жителями Сходу (54%) та Півдня (48%).
     
  • Основними перевагами від членства в ЄС українці вважають підвищення життєвого рівня людей (38%), сприяння боротьбі з корупцією (27%) та вільне пересування людей за кордон (26%). Кожен п’ятий громадянин очікує, що членство України в ЄС сприятиме більш вільному доступ молоді до навчання у європейських університетах (21%). Натомість, 26% опитаних українців вважають, що жодних переваг Україна від членства в ЄС не матиме.
     
  • Примітно, що уявлення суспільства про ключові переваги від членства в ЄС та їх значущість з часом зазнали певних змін. Так, протягом 2005–2015 рр. вільне пересування людей за кордон внаслідок набуття членства в ЄС відносили до ключових переваг 35-40%  громадян, а в 2018 р. – вже тільки 26% (імовірно тому, що досягнуте вже перестає бути актуальним пріоритетом). Стали меншими й очікування також щодо вільнішого доступу молоді до навчання у європейських університетах: якщо у 2015 р. таку потенційну перевагу від членства в ЄС відзначали 34%, то у 2018 р. – тільки 21%. Також дещо зросла частка євроскептиків, що не очікують жодних переваг для України від набуття членства в ЄС: найменше таких було 2005 і 2007 рр. (відповідно, 14% і 16%), у 2011 році їх кількість різко зросла – до 28%, і далі зменшилась, але не значно: 22% у 2015 р., 26% – у 2018 р.
     
  • Уявлення про переваги від членства в ЄС мають  регіональні відмінності. Так, оптимістичні очікування переваг від членства України в ЄС знижуються із заходу на схід України. Якщо на підвищення життєвого рівня людей сподіваються 52% жителів Заходу, то в Центрі таких 40%, а на Півдні і Сході –  лише 27% і 26% відповідно. Вільне пересування людей за кордон з набуттям членства в ЄС очікує 31% мешканців Заходу, 30% на Півдні, 28% в Центрі, і лише близько 5% на Сході. Подібна ситуація і з регіональною громадською думкою щодо можливостей молоді навчатись у європейських університетах та перспектив боротьби з корупцією внаслідок набуття членства в ЄС. Не бачать жодних переваг у членстві України в Європейському Союзі 53% мешканців Сходу, 36% – Півдня і значно менше таких у Центрі (22%) і на Заході (8%).
     
  • Основними негативними наслідками членства України в ЄС, на думку населення, можуть бути еміграція українців за кордон, причому відсоток побоювання різко зріс – з 33% у листопаді 2015 р. до 46% у серпні 2018 р. Непокоїть людей і ймовірність  припливу іноземців і мігрантів (26%) та розпродаж країни (24%). Наявні також побоювання, що членство в ЄС  призведе до погіршення стосунків з Росією та країнами СНД (18%, тоді як в 2015 р. таких було 28%); падіння життєвого рівня  (16%) та безробіття (16%).
     
  • В уявленнях про можливі негативні наслідки приєднання України до ЄС  мають місце певні регіональні відмінності. Так, можливої еміграції українців за кордон найбільше побоюються на Півдні (58%), а також в Центрі (47%) і на Сході (43%), тоді як на Заході цим занепокоєні тільки 33%. Ризики розпродажу країни найбільше відзначають мешканці південних (38%) та східних регіонів (30%), тоді як менш виразні такі очікування у Центрі (20%) та на Заході (13%). Страх зростання безробіття більш поширений серед жителів Півдня (21%), найменше – на Заході (9%).
     
  • Найбільше набуттю Україною членства в ЄС, на думку населення, заважають корупція (43%), недостатній економічний розвиток країни (38%) та низький рівень життя населення (28% порівняно з 36% в листопаді 2015 р.). Поряд з цими, 21% опитаних вважають, що на заваді стоїть війна на Донбасі (порівняно з 27% у 2015 р.), і ще 17% називають перешкодою членству в ЄС проблеми з демократією і правами людини в Україні.
     
  • Найбільш пріоритетними питаннями в інформаційній кампанії щодо європейської інтеграції  36% населення України вважає  три теми – вимоги, які висувають до країн-претендентів на членство в ЄС (найбільше на цьому пріоритеті наголошують мешканці Сходу – 50%, найменше – мешканці Заходу (30%); а також зміни у житті людей і економічні перспективи, які може надати потенційне членство України у Європейському Союзі. Дещо менше громадян до пріоритетних в інформаційному плані тем відносять також вирішення в країнах-членах ЄС соціальних проблем (21%) та проблеми вільного пересування людей за кордон (20%).
     
  • На думку громадян, найбільш активно сприяють процесам європейської інтеграції Президент (45%) та Уряд (28%), тоді як, з іншого боку, основну відповідальність за гальмування процесу євроінтеграції українці покладають передовсім на українських олігархів (21%), бюрократію і чиновників (18%), а також на Росію (16%). Разом із тим значна частина опитаних не має уявлення про те, які інститути чи актори виступають  як основні рушії євроінтеграції (25%) або ж основні гальма (30%) цього процесу.
     
  • Для прискорення реформ в Україні, на думку населення, Європейський Союз має передовсім більше тиснути на українську владу в питанні реформ (28%). Окрім того, опитані вважають, що прискоренню реформ в Україні сприятиме припинення надання грошей, які розкрадаються можновладцями (17%), та більш відкрите протистояння ЄС і  країн-членів  Росії (16%).
     
  • Абсолютна більшість населення (60%) вважає, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. З них 39% поділяють таку думку, бо переконані у необхідності цих реформ  насамперед для самої України, тоді як 21%  вважають, що в України немає іншого вибору, як прямувати в напрямі європейської інтеграції, незалежно від членства. Водночас 17% опитаних схильні вважати, що насправді «європейські реформи» Україні й не потрібні, а  7% воліють розвернутися в напрямку інтеграції в Євразійський економічний союз із Росією. Не визначили своєї позиції  15% респондентів.
     
  • У регіональному розрізі  найбільше поділяють думку про необхідність продовження проєвропейських реформ безвідносно до перспектив отримання членства в ЄС саме жителі Заходу (загалом 78%) та Центру (67%), тоді як помітно менше таких серед жителів Сходу (48%) та Півдня (38%).
     
  • Протягом останнього року помітно зросла кількість українців, що мають новий біометричний закордонний паспорт, який, зокрема, надає можливість безвізових подорожей до країн ЄС. В червні 2017 р. біометричний паспорт мали лише 7% українців, в жовтні 2017 р. цей показник майже подвоївся – до 13%, а вже станом на серпень 2018 р. склав майже чверть – 24% населення. Найбільше власників паспортів нового зразка виявилось серед мешканців Заходу – 41%, в Центрі та на Сході таких 18% і на Півдні – 14% відповідно. Крім того,  протягом року дещо поменшало громадян, що взагалі не мають закордонного паспорту – з 66% в червні 2017 р. до 60% станом на серпень 2018 р. За цей самий період часу вдвічі поменшало власників старих закордонних паспортів без чинних Шенгенських віз (з 20% до 10%) та практично незмінною залишилась кількість власників старих закордонних паспортів із чинними Шенгенськими візами (7%).
     
  • Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС важливим для себе вважають 48% українців і цей показник зріс протягом року (в червні 2017 р. таких було 39% опитаних, в жовтні 2017 р. – 42%, а у грудні 2017 р. – вже 46%). В регіональному вимірі запровадження безвізу з ЄС важливіше для жителів західного регіону (74%), ніж для мешканців Центру (48%) й надто – Півдня (29%) та Сходу (33%).
     
  • За останній рік дещо зросла мобільність українських громадян до країн ЄС: із 12% у жовтні 2017 року до майже 17% станом на серпень 2018 року. При цьому частіше до країн ЄС за останні 2 роки виїздили саме жителі Заходу (34%), тоді як помітно рідше – жителі Центру (12%), Півдня (10%) та Сходу (8%) України.
     
  • Зросла протягом року також і готовність подорожувати до країн ЄС в ближчому майбутньому. Так, в жовтні 2017 р. про свої наміри поїхати до країн ЄС протягом наступного року заявляли 19% українських громадян, а вже в серпні 2018 року – 24%. Так само, як і в питанні мобільності, більшу готовність до поїздок в ЄС демонструють мешканці Заходу (39%) та до певної міри Центру (24%), тоді як меншу – жителі південних (17%) та східних (11%) регіонів країни.
     
  • Основною метою поїздок українців до країн ЄС є відпочинок (туризм) – 61% (при цьому в жовтні 2017 р. з цією метою до ЄС збирались тільки 49% респондентів). Багато українських громадян наразі збираються до країн ЄС і задля працевлаштування за кордоном (27%), для здійснення робочих поїздок (24%) та відвідування родичів (20%).
     
  • Найбільш популярним серед українців видом транспорту для здійснення подорожей до країн ЄС виступає автобусний транспорт (47%). Водночас значна частина населення планує діставатись країн ЄС літаком (36%) або автомобілем (23%), тоді як 18% опитаних віддають перевагу потягам, а ще 11% із оптимальним для себе видом транспорту не визначились.
     
  • В українському суспільстві поступово зростає кількість людей, що сприймають себе як європейців (44% порівняно з 40% в жовтні 2017 р.,  38% в червні 2017 р. та 43% у травні 2013 р.), але водночас загалом по Україні частка тих, хто європейцями себе не вважає, ще незначною мірою переважає і становить 48% опитаних. І ще приблизно 8% опитаних не визначились. Найбільш виражена європейська ідентичність у жителів Заходу (61%) та Центру (51%). Натомість, меншою мірою вона знаходить вияв серед мешканців Півдня (28%) та Сходу (22%) країни.
     
  • Для того, щоб відчути себе європейцями, українцям передусім потрібний певний рівень матеріального добробуту – так вважають 46%; відчуття захищеності законом (34%) та повага цінності демократії та прав людини (21%). Для 17% опитаних важливо також відчувати себе вільною людиною. Попри те, що чинник матеріального добробуту лишається найважливішим, як і раніше, наразі на нього орієнтується на 13% менше громадян, ніж торік (у червні 2017 р. – 59%). Майже вдвічі за останні три роки знизилася і пріоритетність (для відчуття себе європейцями) можливостей їздити в європейські країни без віз (з 23% в листопаді 2015 р. до лише 12% в серпні 2018 р.), що може, зокрема, бути наслідком запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС з червня 2017 року.

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Підсумки двох років дії закону про мову: успіхи та невдачі

Загальнонаціональне опитування проведене 16–27 лютого 2021 року
23 квітня 2021

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021