Що задумав Кремль на осінь цього року — Тарас Жовтенко

Текст опубліковано NV з дозволу автора. Оригінал

Загроза такого сценарію, за всієї його ризикованості, досить реалістична

В Росії знову заметушилися з темою «аааа!!! трєтья міравая вайна!!!» — цього разу з привʼязкою до майбутнього розгортання в Україні т.зв «миротворців», а насправді Стабілізаційних сил Коаліції Волі.

Що знову повертає мене до одного із імовірних сценаріїв розгортання Кремлем агресії за межі території України — на східний фланг НАТО, пробуючи при цьому утримати ситуацію від повномасштабного зіткнення РФ із Альянсом.

Загроза такого сценарію при всій його ризикованості, досить реалістична.

Часові рамки: з кінця серпня 2025 — до березня 2026.

Сили і засоби: об'єднані російсько-білоруські сили, зібрані для проведення чергового циклу спільних військових навчань «Запад» (нагадаю, саме з таких навчань 4 роки тому почалася повномасштабна війна з Україною).

При цьому основну ударну групу складатимуть російські підрозділи, тоді як білоруські будуть забезпечувати прикриття і логістику.

    Тут Лукашенку вже не вдасться відпетляти

Тут Лукашенку вже не вдасться відпетляти: раніше він постійно зіскакував на те, що білоруську армію не можна задіювати в бойових операціях на території України, оскільки тоді не буде кому прикрити «тил» Путіна, якщо раптом «НАТО нападьот!».

Ця операція буде офіційно спрямована на «упрєждєніє» — все як люблять у Кремлі.

Сценарій

На цьому етапі Кремль посилить гібридні провокації (аж до перетину кордонів) на Балтійському напрямку — про таку загрозу як про окремий, самостійний сценарій, вже багато писав/говорив.

Це створюватиме у союзників ілюзію, що основний напрям удару буде саме там (цілком імовірний розвиток подій як Плану Б для Кремля).

Паралельно може активізуватися російська терористично-підривна діяльність в Балтійському морі.
Паралельно відбуватиметься ескалація з біженцями на кордоні Білорусі з Польщею — потрібного досвіду в Москви і Мінська вже більш, ніж достатньо.

Коли Кремль вирішить, що достатньою мірою відвернув увагу НАТО на Північ, він перейде до наступного етапу.

Фаза друга. Різке загострення ситуації в північній частині польсько-білоруського кордону — по лінії Сувалкського коридору.

Москва разом з Мінськом заявляють про провокацію з боку Польщі/Альянсу і загрозу для Калінінградської області.

Російські підрозділи беруть під контроль смугу польсько-литовського кордону і пробивають таким чином сухопутний коридор в Калінінград (де в ході навчань «Запад» вже будуть розгорнуті додаткові російські сили: ППО, Іскандери, МіГ-31 з Кинджалами).

На цьому етапі Кремль, таким чином, вирішує для себе проблему з військовою логістикою через посилення контролю над Балтійським морем з боку НАТО.
На цьому етапі можуть бути 2 подальших варіанти розвитку подій:

Варіант 2.1. Східний фланг НАТО починає реагувати вчасно — не чекаючи на офіційну активацію 5 Статті Вашингтонського договору.

В такому випадку Кремль:

а) зупиняється і оголошує про припинення всіх подальших дій, залишаючи за собою контроль над Сувалкським коридором, і

б) у випадку будь-яких дій сил Альянсу (Польщі, Литви тощо) проти своїх сил в коридорі починає погрожувати ударами по цих країнах тим, що в нього вже є в Калінінграді + Орешніком, який під егідою навчань теоретично вже може з’явитися на території Білорусі + традиційний ядерний шантаж.

Подальший розвиток подій в цьому сценарії залежатиме від:

1) реакції США, і

2) реакції ключових країн Європи (Франція, ФРН, Британія).

Варіант 2.2. Східний фланг НАТО колапсує. В цьому випадку Кремль замість йти далі на Захід (до чого очевидно він ще не повною мірою готовий), розвертає свої підрозділи на Південь — вздовж білорусько-польського кордону (під егідою «забезпечення безпеки кордону союзної держави») і рухається далі — вздовж польсько-українського кордону, фізично відрізаючи Україну від поставок Західної зброї/боєприпасів.

Заблокувавши таким чином Україну зі Сходу і з Заходу, Путін звертається з офіційним зверненням до Заходу, фактично повторюючи свої тези від 24.02.2022:

а) Кремль намагається остаточно «рєшить украінскій вапрос» і миролюбно не прагне війни з НАТО;

б) російські підрозділи з території Польщі будуть рухатися на Схід — на територію України;

в) якщо Польща або хтось іще з членів НАТО чи інших країн Заходу, вирішить втрутитися, в хід йде класичний кремлівський перелік погроз з Варіанту 2.1.;

г) якщо Кремль зробить все, що планує з Україною, він офіційно обіцяє підписати з Європою пакт про ненапад і відновити потоки дешевого російського газу (звичайно ж, через підконтрольну Дональду Трампу трубу).

Насправді ж Кремль просто візьме паузу на кілька років, щоб «перетравити» Україну повністю і бути максимально готовим до «рывка на Запад».

Однак, є щонайменше 2 найбільш серйозних перешкоди для Кремля в успішній реалізації такого сценарію:

1) війська США на Східному фланзі НАТО. Єдиний варіант розвитку подій, де Трамп не зможе підіграти Путіну — коли в результаті всіх цих рухів російських військ будуть гинути американські солдати. Такий ефект нового Перл-Харбора в США не зупинить ніяка «MAGA»; і

2) розгорнуті в Україні французько-британські плюс Сили стримування. Одна справа, коли російська армія продовжить вбивати українців на території України. І зовсім інша, коли від рук Кремля почнуть гинути військовослужбовці ЗС Франції, Британії, Німеччини тощо — це буде прямий акт масштабної континентальної війни, якої на цьому етапі Кремль намагатиметься уникнути.

Способи запобігання

Саме тому для України та наших союзників у Європі критично важливим є:

1) Максимально відтягнути в часі «відхід американців», який, до речі, на Східному фланзі НАТО (причому саме в Польщі) вже починається.

2) прискорити розгортання Сил стримування в Україні без прив’язки до дональдового «peacedeal» (мирної угоди);

3) зробити процес розгортання Сил стримування максимально непублічним, підтримуючи таким чином стратегічну невизначеність для Кремля;

4) прискорити розробку автономної стратегії ядерного щита для Європи без опори на ядерний потенціал США.

Багато в чому через загрози для реалізації такого сценарію, в Кремлі вже зараз починають знову лякати всіх «третьою світовою» через західних «миротворців» в Україні.

Звичайно, все це — лише один з можливих варіантів розвитку подій.

Однак, знаючи Кремль і Путіна, не можна нехтувати жодним імовірним сценарієм і ризикувати власною неготовністю до нього.