Румунія на шляху до проєвропейської коаліції – Маріана Присяжнюк про перспективи регіональної стабільності та виклики зовнішнього впливу

У Румунії розпочався процес формування нової коаліції у парламенті, яка, за прогнозами, матиме проєвропейську орієнтацію. Чи свідчить це про стабільність у сусідньому регіоні та як протидіяти спробам зовнішнього впливу з боку Росії, 5 каналу розповіла політична  аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи», координаторка проєкту «Дельта-24» Маріанна Присяжнюк. 

За її словами, з восьми партій, які пройшли до парламенту, демократичні сили вже домовилися про створення коаліції, і певні раунди переговорів вже відбулися. Однак розвитку подальшої ситуації в парламенті слід очікувати з помірним занепокоєнням, оскільки до цієї задекларованої коаліції увійшли сили, які останні 4 роки перебували в опозиції.

«Наскільки їх вистачить у такому діалозі – це питання з великим знаком запитання і з великим настроєм занепокоєння, тому що в ковідні часи, у 2021 році, ці партії вже мали такий досвід, і він закінчився нічим. Тоді розпалася коаліція між Національною ліберальною партією (PNL)  та Союзом порятунку Румунії  (USR), і вони не змогли знайти стиль співпраці, який привів би до якогось конструктивного результату», – нагадала аналітикиня.

Водночас  ковідні часи і війна в сусідній Україні – непорівнювані часи і ризики, наголошує Маріанна Присяжнюк. Тому від того, наскільки політичні гравці адекватно оцінюють реальність і мають зв'язок з цією реальністю, залежатиме, наскільки довго вони залишаться разом, адже саме їм доведеться призначати уряд, який призначить наступні президентські вибори і наступний виборчий календар загалом. 

Аналізуючи анулювання результатів першого туру президентських виборів  у Румунії, Маріанна Присяжнюк наголосила на необхідності  ретельного дослідження втручання Росії у передвиборчу кампанію в Румунії, спрямованого на просування проросійського кандидата Келіна Джорджеску.

«Щодо Джорджеску є кілька версій, – розповідає аналітикиня. –  Одна з таких цікавих, якою діляться співрозмовниками в Румунії, це те, що Джорджеску – дійсно проєкт спецслужб Росії… Стосовно його зв'язків із російськими мережами, наприклад, було встановлено, що саме Джорджеску відкрив Румунію для Олександра Дугіна. У 2017 році це було ціле турне Дугіна із його книгою, перекладеною румунською мовою,  і, власне, під цю книгу було зібрано цілу мережу в Румунії».

Мар'яна Присяжнюк зазначає, що методи втручання, які Росія використовує в Румунії, схожі на ті, що застосовуються проти України. Однак теми та акценти адаптовані до місцевого культурного та політичного контексту. Росія здійснює комплексний вплив на суспільну думку в Румунії, включаючи як інформаційні кампанії, так і глибинні психологічні операції, спрямовані на підрив ціннісних основ суспільства.

Водночас,  на її думку,  реально небезпечні речі розгортатимуться не в інформаційному середовищі, а в проксі-середовищі.

«Я б зосередилася на відстеженні зв'язків, які формувалися навколо Дугіна та тих діячів, які просували його наративи. Адже вони втілюють геополітичну методичку, яку Росія активно імплементує у своїй зовнішній політиці», – застергіає Маріанна Присяжнюк.

Вона пояснює, що такі політичні проєкти, як румунські партії «Партія молодих людей» (POT), «Альянс за об'єднання румунів» (AUR) та «Шор»  у Молдові, – це все похідні речі і є  лише верхівкою айсберга, інструментами  для втілення  більш масштабних планів.  Ідеологічні засади цих рухів формуються зовсім іншими людьми, які мають своїх однодумців у різних країнах.

За словами аналітикині, сьогодні ми спостерігаємо цікаву епоху, коли зовнішній вплив, підживлений домашньою пропагандою, знаходить підтримку серед частини населення.

 «Це проксі-впливи, які мають багатовекторний характер. Тому говорити лише про російський слід було б спрощенням. Необхідно, щоб правоохоронні органи активізували свою роботу та відстежували ці ланцюги російського втручання», – акцентувала Маріанна Присяжнюк.