Громадська думка, грудень-2017: виборчі рейтинги і рейтинги довіри

Опитування
Перегляди: 26761
23 січня 2018

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в межах проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та  Київським міжнародним інститутом соціології.

 

  • Серед соціальних інституцій найкращий баланс довіри (перевагу довіри над недовірою) мають волонтерські організації (+37%), Збройні сили України (+37%), Церква (+25%), громадські організації (+4%). Натомість решта інституцій, довіра до яких оцінювалася в опитуванні, мають негативний баланс довіри.
     
  • З поміж політичних інститутів найгіршу оцінку за довірою отримали:  Верховна Рада України (–76 %), державний апарат (–75%), політичні партії (–71%), уряд України (–65%), Президент України (–60%). До лідерів недовіри також потрапили такі складові правоохоронної системи, як суди (–75%) та прокуратура (–74%). Дуже високим рівень недовіри виявився і до комерційних банків (–73%) та Національного банку України (–67%). Найгірший баланс довіри/недовіри мають російські ЗМІ(–77%).
     
  • Негативний баланс довіри/недовіри мають й інші соціальні інституції: поліція (–46%), СБУ (–26,5%), профспілки (–25%), західні ЗМІ (–22%), патрульна поліція (–19%), Омбудсман (–17%), НАБУ (–12%), органи місцевого самоврядування (–12%), ЗМІ України (–6%).
     
  • Порівняно з груднем 2016 року баланс довіри/недовіри у всіх інституцій або майже не змінився, або погіршився. Найбільше погіршення балансу є у патрульної поліції (негативний баланс зріс на 24%), та Президента України (–14%).
     
  • Наприкінці 2017 року, так само, як і наприкінці 2016 року, в Україні немає жодного політичного лідера і громадського діяча, довіра до якого переважала б над недовірою.  Найбільшу недовіру громадяни висловили до Арсенія Яценюка (баланс довіри/недовіри становить –81%), Арсена Авакова (–75%), Олександра Турчинова (–75%), Юрія Луценка (–75%), Андрія Парубія (–72%).  Далі за рівнем негативного ставлення йдуть:   Віктор Медведчук (–70%),   Олег Ляшко (–67%), Петро Порошенко (–62%), Дмитро Ярош (–62%), Надія Савченко (–61%), Юрій Бойко (–58%), Міхеїл Саакашвілі (–58%), Володимир Гройсман (–56%), Юлія Тимошенко (–53%), Віталій Кличко (–52%), Вадим Рабінович (–48%), Ірина Геращенко (–46%), Андрій Садовий (–43%), Валерія Лутковська (–39%), Оксана Сироїд (–31%), Анатолій Гриценко (–25%), Відносно кращим є рівень баланс довіри/недовіри до Володимира Зеленського (–11%) та Святослава Вакарчука (–5%).
     
  • Практично у всіх політиків, довіра до яких оцінювалася і в грудні 2017 року, і в грудні 2016 року, має місце негативна динаміка балансу довіри. Найбільше погіршення спостерігається у Юрія Луценка (баланс погіршився на 32%), Андрія Парубія (–30%), та Ірини Геращенко (–24%). Позитивною ця динаміка є лише у Юрія Бойка, Вадима Рабіновича та Оксани Сироїд (проте ця динаміка є незначною, фактично в межах похибки вибірки).
     
  • Готовність взяти участь у парламентських виборах висловили 65% опитаних, тоді як 21% не збираються йти на вибори (14% або ще не визначилися, або відмовилися відповідати).
     
  • Якби парламентські вибори відбулися у грудні 2017 року, найбільшу підтримку отримали б наступні політичні сили: партія «Батьківщина» (11%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9%), «За життя» (9%), «Громадянська позиція» (7%), «Самопоміч» (7%), «Опозиційний блок» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%). Також до 5%-ї підтримки близькі партія «Слуга народу» (4%) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (3%). Натомість 17% потенційних виборців ще визначили своєї позиції.
     
  • Готовність взяти участь у президентських виборах висловили 67% населення, тоді як не готові – близько 20%. У разі, якби президентські вибори відбулися у грудні 2017 року, найбільшу кількість голосів отримали б Юлія Тимошенко (12% від тих, хто висловив намір брати участь у виборах) та Петро Порошенко (10%). Далі йдуть Анатолій Гриценко (8%), Вадим Рабінович (8%), Олег Ляшко (5%), Юрій Бойко (5%), Андрій Садовий (5%). 16% обрали відповідь «інший кандидат». Не визначилися зі своїм вибором 19% із тих, хто висловив готовність брати участь у виборах.
     
  • Дві третини населення України (67%) вважає, що Україна потребує нових політичних лідерів, проте лише 19% вважає, що такі лідери вже є. У відкритому питанні (респонденти самі називали прізвища) найчастіше були названі: Святослав Вакарчук, Євген Мураєв, Вадим Рабінович, Володимир Зеленський, проте й ці прізвища називали 1–2% населення.
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Підсумки двох років дії закону про мову: успіхи та невдачі

Загальнонаціональне опитування проведене 16–27 лютого 2021 року
23 квітня 2021

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021