Громадська думка, грудень-2017: виборчі рейтинги і рейтинги довіри

Опитування
Перегляди: 19465
23 січня 2018

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в межах проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та  Київським міжнародним інститутом соціології.

 

  • Серед соціальних інституцій найкращий баланс довіри (перевагу довіри над недовірою) мають волонтерські організації (+37%), Збройні сили України (+37%), Церква (+25%), громадські організації (+4%). Натомість решта інституцій, довіра до яких оцінювалася в опитуванні, мають негативний баланс довіри.
     
  • З поміж політичних інститутів найгіршу оцінку за довірою отримали:  Верховна Рада України (–76 %), державний апарат (–75%), політичні партії (–71%), уряд України (–65%), Президент України (–60%). До лідерів недовіри також потрапили такі складові правоохоронної системи, як суди (–75%) та прокуратура (–74%). Дуже високим рівень недовіри виявився і до комерційних банків (–73%) та Національного банку України (–67%). Найгірший баланс довіри/недовіри мають російські ЗМІ(–77%).
     
  • Негативний баланс довіри/недовіри мають й інші соціальні інституції: поліція (–46%), СБУ (–26,5%), профспілки (–25%), західні ЗМІ (–22%), патрульна поліція (–19%), Омбудсман (–17%), НАБУ (–12%), органи місцевого самоврядування (–12%), ЗМІ України (–6%).
     
  • Порівняно з груднем 2016 року баланс довіри/недовіри у всіх інституцій або майже не змінився, або погіршився. Найбільше погіршення балансу є у патрульної поліції (негативний баланс зріс на 24%), та Президента України (–14%).
     
  • Наприкінці 2017 року, так само, як і наприкінці 2016 року, в Україні немає жодного політичного лідера і громадського діяча, довіра до якого переважала б над недовірою.  Найбільшу недовіру громадяни висловили до Арсенія Яценюка (баланс довіри/недовіри становить –81%), Арсена Авакова (–75%), Олександра Турчинова (–75%), Юрія Луценка (–75%), Андрія Парубія (–72%).  Далі за рівнем негативного ставлення йдуть:   Віктор Медведчук (–70%),   Олег Ляшко (–67%), Петро Порошенко (–62%), Дмитро Ярош (–62%), Надія Савченко (–61%), Юрій Бойко (–58%), Міхеїл Саакашвілі (–58%), Володимир Гройсман (–56%), Юлія Тимошенко (–53%), Віталій Кличко (–52%), Вадим Рабінович (–48%), Ірина Геращенко (–46%), Андрій Садовий (–43%), Валерія Лутковська (–39%), Оксана Сироїд (–31%), Анатолій Гриценко (–25%), Відносно кращим є рівень баланс довіри/недовіри до Володимира Зеленського (–11%) та Святослава Вакарчука (–5%).
     
  • Практично у всіх політиків, довіра до яких оцінювалася і в грудні 2017 року, і в грудні 2016 року, має місце негативна динаміка балансу довіри. Найбільше погіршення спостерігається у Юрія Луценка (баланс погіршився на 32%), Андрія Парубія (–30%), та Ірини Геращенко (–24%). Позитивною ця динаміка є лише у Юрія Бойка, Вадима Рабіновича та Оксани Сироїд (проте ця динаміка є незначною, фактично в межах похибки вибірки).
     
  • Готовність взяти участь у парламентських виборах висловили 65% опитаних, тоді як 21% не збираються йти на вибори (14% або ще не визначилися, або відмовилися відповідати).
     
  • Якби парламентські вибори відбулися у грудні 2017 року, найбільшу підтримку отримали б наступні політичні сили: партія «Батьківщина» (11%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9%), «За життя» (9%), «Громадянська позиція» (7%), «Самопоміч» (7%), «Опозиційний блок» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%). Також до 5%-ї підтримки близькі партія «Слуга народу» (4%) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (3%). Натомість 17% потенційних виборців ще визначили своєї позиції.
     
  • Готовність взяти участь у президентських виборах висловили 67% населення, тоді як не готові – близько 20%. У разі, якби президентські вибори відбулися у грудні 2017 року, найбільшу кількість голосів отримали б Юлія Тимошенко (12% від тих, хто висловив намір брати участь у виборах) та Петро Порошенко (10%). Далі йдуть Анатолій Гриценко (8%), Вадим Рабінович (8%), Олег Ляшко (5%), Юрій Бойко (5%), Андрій Садовий (5%). 16% обрали відповідь «інший кандидат». Не визначилися зі своїм вибором 19% із тих, хто висловив готовність брати участь у виборах.
     
  • Дві третини населення України (67%) вважає, що Україна потребує нових політичних лідерів, проте лише 19% вважає, що такі лідери вже є. У відкритому питанні (респонденти самі називали прізвища) найчастіше були названі: Святослав Вакарчук, Євген Мураєв, Вадим Рабінович, Володимир Зеленський, проте й ці прізвища називали 1–2% населення.
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Top