Реформа децентралізації: ключові досягнення - експертне обговорення
В Україні зросла частка респондентів, які відчули зміни на краще від реформи децентралізації
Порівняно з попередніми роками, в Україні зросла до 27% частка респондентів, які стверджують, що відчули зміни на краще від впровадження реформи децентралізації, а частка тих, хто не відчуває, скоротилася. Про це під час пресконференції «МІЖ АКТИВНОЮ УЧАСТЮ ТА ПАСИВНИМ ОПОРОМ.Що думають українці про децентралізацію напередодні місцевих виборів» сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, презентуючи результати дослідження щодо громадської думки населення про реформи децентралізації в Укрінформі.
За його словами, “рік тому нічого не відчували практично 61% - дві третини, зараз уже менше половини — 47%, кажуть — що ніяких результатів немає”.
Згідно з даними опитування, за результатом дослідження у серпні 2016 року 16,2% респондентів заявили що відчули зміни на краще від реформи децентралізації, а 67,2% - що не відчули, у червні 2017 року - 16,5 % та 55,4% відповідно, у серпні 2018 року - 18,2% та 60,8% відповідно, а в серпні 2020 року - 26,8% і 46,7% відповідно.
“У нас також протягом двох років не змінюється частка громадян, які кажуть, що вони відчувають зміни на гірше, хоча дещо зросла частка невизначених — з 7% минулого року до 14% цього”, - розповів Бурковський.
Він пояснив, що це відбулося за рахунок тих, хто раніше вважав, що ніяких змін не відбувалося.
“Дозволю собі політологічний висновок: ми бачимо на прикладі реформи децентралізації, що справжні реформи, важкі, які потребують зміни різних підходів, в тому числі зміни ставлення громадян, вони не дають відразу результатів. Реформа почалася у 2015 році, а зараз фактично більше чверті громадян відчувають позитивні наслідки лише через 5 років”, - зазначив Бурковський.
Він додав, що серед респондентів, які відчули покращення, найбільше згадували про якість доріг — 61%, благоустрій та санітарний стан біля будинків — 27%, поліпшення умов для проведення дозвілля — 23%, роботу міського транспорту — 23% та роботу житлово-комунального господарства — 17%.
Одне з ключових досягнень реформи – підвищення фінансової спроможності громад
Щодо темпів реалізації реформи децентралізації , то вони доволі високі, особливо в окремих областях, де реформа вже сягнула точки неповернення. Про це під час заходу сказала Тетяна Нагірняк, асоційована аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентуючи результати експертного опитування. Вона повідомила, що «Демініціатви» провели два таких опитування, участь у яких брали представники центрів розвитку місцевого самоврядування (2018 р.) і регіональні експерти (2020 р.).
«На думку експертів, якщо реформа навіть і призупинеться, то вона вже не буде згорнута чи розвернена назад, оскільки цьому чинитиметься тиск знизу», – зазначила аналітикиня.
Одне з ключових досягнень реформи, на думку експертів, це підвищення фінансової спроможності громад. Але йдеться про ті громади, які були створені ще на початку реформи, де ситуація набагато краща, ніж у тих громадах, які формувалися в планово-адміністративному порядку.
Експерти застерігають – між такими громадами можливий дисбаланс, надто в умовах, коли скасовано інфраструктурну субвенцію. Вони вважають скасування її великим кроком назад і закликають владу звернути на це увагу.
«Зараз спроможні громади працюють здебільшого над поповненням своїх бюджетів на конкурсних основах, більше розвивають підприємства на місцях, створюють робочі місця і планують те, як розвиватися в подальшій перспективі. Тоді як новостворені ОТГ вирішують свої нагальні потреби, які давніші громади вже вирішили», – зазначила експертка.
Серед позитивів реформи, на думку експертів, – вирішення багатьох інфраструктурних питань, покращення ситуації з благоустроєм на місцях у більшості областях. Великим досягненням називають і детінізацію окремих підприємств, підвищення ефективності економічної діяльності та створення власних підприємств.
«Пряма комунікація громади з інвесторами, без посередництва, дала великий результат із залученням інвестицій на свою територію», – акцентувала Тетяна Нагірняк.
Маркером успішності реформи є й те, що і експерти, і загалом населення по країні дають високу оцінку публічним, відзначаючи підвищення якості доріг, стану шкіл, лікарень. Втім, стосовно медицини, експерти задоволені лише першим етапом реформи, втіленню вторинної ланки медицини на місцях треба приділити нагальну увагу.
Щодо основних бар’єрів, які стримують подальше впровадження реформи, є відсутність чіткого розподілу повноважень між рівнями місцевого самоврядування – громада-район-область, і чітких відносин держава-місцеве самоврядування в сфері нагляду. Саме тому експерти наголошують на необхідності врегулювання на законодавчому рівні питання районів, районних рад та РДА. При створенні правових рамок особливу увагу потрібно приділити питанню балансу повноважень, як зазначає Тетяна Нагірняк, аби унеможливити здійснення надмірного тиску на органи місцевого самоврядування, але і дозволити ефективно виконувати функцію державного нагляду та моніторингу задля якіснішого функціонування громад.
У Мінрегіоні вважають основним досягненням децентралізації активізацію діяльності населення на своїх територіях
Тим часом, у Мінрегіоні вважають, що основним досягненням децентралізації за ці роки є активізація діяльності населення на своїх територіях. Про це сказала Лілія Попова, начальниця відділу з питань моніторингу, аналізу політики та взаємодії з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування Міністерства розвитку громад та територій України.
Вона нагадала, що Мінрегіон також впродовж 2015–2017 рр. спільно з міжнародною програмою Ради Європи за допомогою КМІС та Центру «Соціальні індикатори» провели три етапи всеукраїнського опитування населення про ставлення громадян до реформи децентралізації. Так, у 2015 році реформу децентралізації вважали потрібною 60% населення України, у 2016 р. – 64%, у 2017 р. – 58%. За результатами цих досліджень, високопосадовець Секретаріату Ради Європи Даніель Попеску висловив задоволення станом місцевої демократії в Україні і тим, як тут втілюється місцеве самоврядування.
Результати впровадження реформи децентралізації показують, що страхи під час об'єднання громад розвіюються і громади починають активізувати свою діяльність, каже Лілія Попова. Жителі громад підтверджують, що адміністративні послуги почали надаватися на значно вищому рівні, оновлено дитячі садочки та школи. Багато хто з малоспроможних громад зараз шкодує, що не почали цей процес раніше, ще в 2015 році, зазначила представниця Мінрегіону.
Щоб допомогти таким громадам, треба навчити їх ці гроші заробляти, кажуть у відомстві.
«Ми проаналізували в 2017 році стан використання коштів, наданих Державним фондом регіонального розвитку на реалізацію проектів у регіонах. Багато з них були повернені у бюджет, а причини пов'язані з нераціональним використанням коштів», – розповіла Лілія Попова.
Сьогодні, за її словами, Всеукраїнські асоціацій місцевого самоврядування щодня проводять навчання з представниками ОТГ, як ці кошти знайти і заробити, зокрема і завдяки проектній діяльності.
Люди починають більше сплачувати податків у свою громаду
Експерти відзначають ще один очікуваний результат реформи децентралізації – люди починають більше сплачувати податків у свою громаду і водночас більше контролювати, як ці кошти витрачаються. За словами Ілони Сологуб, СЕО незалежної аналітичної платформи VoxUkraine, це підтверджують попередні дані дослідження Київської школи економіки, які показують, що обсяг податків на людину, які сплачують мешканці об'єднаних терторіальних громадах, значно вищий, порівняно з територіями, які ще не об'єднані.
«Ми переходимо до позитивного суспільного договору, коли люди платять більше грошей, водночас розуміючи, що ці гроші підуть на їхні громади, на їхнє спільне благо. І вони готові потім будуть контролювати, як ці гроші витрачаються», - каже вона.
Радує і те, що зросла кількість людей, які хочуть брати участь у місцевих виборах як кандидати, зазначила експертка.
«Це дуже важливий елемент реформи децентралізації – участь людей у житті громади. Треба розвивати всі ці форми участі, і саме в громадах вони можуть розвиватися з самого низу, що буде дуже добре для демократії країни загалом», – переконана вона.
Читайте також: Близько 30% українців не підтримують рішення про укрупнення районів
_____________
Захід «МІЖ АКТИВНОЮ УЧАСТЮ ТА ПАСИВНИМ ОПОРОМ. Що думають українці про децентралізацію напередодні місцевих виборів» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відеозапис заходу:
