П’ята річниця Майдану – експертне опитування

Опитування
Перегляди: 3441
20 листопада 2018

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12–18 листопада 2018 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє. В опитуванні взяло участь 80 експертів. Для порівняння використовуються результати експертного опитування «Четверта річниця Майдану», яке Фонд «Демократичні ініціативи» проводив 15–18 листопада 2017 року; результати експертного опитування «Третя річниця Майдану», проведеного 11–18 листопада 2016 року; експертного опитування «Друга річниця Майдану», проведеного 15–18 листопада 2015 року, та експертного опитування «Річниця Майдану», проведеного 13–18 листопада 2014 року.

  • Експерти переважно характеризують Євромайдан як Революцію гідності  – революцію за демократизацію та європейський вибір. Однак другим найбільш поширеним  серед опитаних експертів розумінням подій Майдану є те, що ці події були скоріше рухом «проти», а не «за», спрямованим проти чинної влади, яка прагнула встановити авторитарний режим та часто діяла у протизаконний спосіб та у власних інтересах, чим скомпрометувала себе в очах суспільства.
  • Абсолютна більшість опитаних експертів вважає, що Майдан досягнув перемоги, і ця позиція домінує вже п’ятий рік поспіль.
  • До цілей Майдану, яких вже було досягнуто, експерти відносять відновлення курсу на  євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму з ЄС, а також повалення влади Януковича та часткове оновлення політичних еліт, яке відбулося одразу після падіння режиму колишнього президента. Важливими досягненнями Майдану експерти також вважають початок низки реформ у різних сферах суспільного життя та посилення громадянського суспільства і його впливу на владу, хоча така думка є дещо менш поширеною.
  • Головною метою Майдану, що досі не була реалізована, експерти вважають «перезавантаження» системи  влади та оновлення принципів її діяльності, прихід якісно нових еліт та люстрація старих. Не було також здійснено систематичної боротьби з корупцією, деолігархізації влади, реформи правоохоронних органів та судочинства, а також не досягнуто економічного зростання і не покарано представників попереднього режиму за їхні посадові злочини та злочини проти Майдану.
  • З-поміж найбільш істотних позитивних наслідків Майдану експерти виокремлюють передовсім підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму; активізацію громадянського суспільства та волонтерського руху; зміну влади внаслідок усунення режиму Віктора Януковича та, як наслідок, часткове оновлення політичних еліт;  консолідацію української політичної нації та зростання національної свідомості громадян.
  • До негативних наслідків Майдану відносять втрату Україною територіальної цілісності внаслідок збройної агресії Росії, хоча експерти зазначають, що до цього призвів не сам Майдан як такий, а реакція Росії на революційні події в Україні та її бажання скористатися тимчасовою слабкістю української держави. Варто зазначити, що конфлікт з Росією деякі експерти розглядають  і як згуртовуючий фактор для українського суспільства, втім визнаючи високу ціну цього конфлікту для України.
  • Більшість опитаних експертів вважає повторення Майдану у найближчий рік-два неможливим або малоймовірним. Така думка переважає вже другий рік поспіль. Втім, близько третини опитаних вважають такий розвиток подій можливим чи навіть впевнені у його реалізації.
  • Потенційні причини ймовірного виникнення масових акцій протесту більшість експертів вбачають у корумпованості влади, здачі національних інтересів на користь Росії. Масові акції протесту, на думку експертів, можуть статися й через подальше погіршення рівня життя чи кричущі випадки порушення прав людини.
  • Щоб досягнути цілей Майдану треба, на думку експертів, зосередитися на ефективній боротьбі з корупцією, реформуванні правоохоронних органів та судової системи, а також на економічному розвиткові.
     

ТАБЛИЦІ  ТА СПИСОК ОПИТАНИХ ЕКСПЕРТІВ

Останні новини з категорії Опитування

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024

Підсумки 2023 року: громадська думка українців

Загальнонаціональне опитування проведено з 8 по 15 грудня 2023 року
27 грудня 2023

Соціально-економічні проблеми, ставлення до влади, ідентичність: регіональний вимір загальнодержавних викликів на Сумщині та Чернігівщині

Опитування проведено з 11 по 21 вересня 2023 року у Сумській та Чернігівській областях
16 листопада 2023