Події
Перегляди: 2669
23 травня 2020

Про успіхи та провали – яким видався перший рік Президента Зеленського в очах експертів

20 травня 2020 року виповнився  рік, як новобраний Президент Володимир Зеленський обійняв свою посаду. Напередодні Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування регіональних журналістів та експертів, з тим щоб з’ясувати їхню думку щодо основних досягнень і невдач президента та його команди за перший  рік діяльності. Поцікавився він і тим, як вони оцінюють дії влади, зокрема й місцевої, за останні два місяці карантину. В обговоренні результатів опитування, яке відбулося 20 травня на YouTube в Укрінформі, взяли участь  провідні українські експерти, зокрема й  окремі учасники регіонального опитування.

Регіональні експерти  покладаються на сили місцевої влади більше, ніж на рішення загальнонаціональної

Так, діяльність Володимира Зеленського на посаді президента України  експерти оцінили на 3,1 бала за 10-бальною шкалою. Про це повідомив аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.

«Ми отримали доволі низькі, можливо навіть дуже низькі оцінки стосовно діяльності президента, фактично, по всіх сферах»,  – сказав аналітик, зауваживши, що  така оцінка вельми контрастує з загальним рівнем підтримки Зеленського, який зберігається у населення. За його словами, відносно краще були оцінені взаємодія президента з парламентом та  з урядом.  А найнижчий бал дістала кадрова політика.  

«Це (кадрова політика – ред.) така річ, яка об’єднує і президента Зеленського, і президента Порошенка,  – зауважив  Андрій Сухарина,  – незважаючи на те, що Зеленський на своїй прес-конференції сказав,  що він повністю відрізняється від Порошенка».  

Серед негативів першого року експерти також відзначили  провали у зовнішній політиці, зокрема, потрапляння в скандал з імпічментом Трампа, розведення військ на Донбасі,  відсутність боротьби з корупцією і навіть корупційні скандали, в які потрапляло оточення Зеленського.

 «У відкритому питанні про досягнення і невдачі Президента респонденти зазначили, що Президент Зеленський все ж таки зумів домогтися ухвалення закону про обіг сільськогосподарських земель. Хоч і в обмеженому вигляді, але він все ж таки був прийнятий, чого не вдавалося жодному Президенту. Також він зумів звільнити значну частину українських полонених, які утримувалися так званими «ЛНР/ДНР» і Росією. І врешті-решт, Президент Зеленський зумів сформувати монобільшість у парламенті, зберегти і певною мірою примножити цю владу», – перелічив досягнення президента Андрій Сухарина.

Щодо рішень, ухвалених Зеленським та командою впродовж першого року, найбільшу підтримку отримали ухвалення закону, за яким неможливо здійснити повернення Приватбанку колишнім власникам та легалізація видобутку бурштину.

«Підтримку дістало й  скасування недоторканності народних депутатів, – каже Андрій Сухарина. – Це така  річ, яка закрила, мабуть, можливо і не в повній мірі, такий собі гештальт українського суспільства впродовж десятків років. Із перемінним схваленням далі  іде призначення Руслана Рябошапки Генеральним прокурором».

Найбільше не сприйнялося регіональними респондентами призначення Ірини Венедіктової Генеральним прокурором України. Майже така сама негативна одностайність спостерігається стосовно збереження на посаді міністра МВС Арсена Авакова.

Щодо дій влади під час карантину, то більшість експертів вважає, що влада загалом справилася  з недопущенням поширення інфекції, і ранній карантин приніс свої плоди.  Проте місцеві експерти роботу місцевих органів влади оцінюють краще, ніж роботу загальноукраїнських владних інституцій.

«Так, місцевий голова чи місцева рада отримали більшу підтримку, ніж парламентська більшість чи Президент Зеленський, – каже Андрій Сухарина. – Найнижче була оцінена робота попереднього міністра здоров'я Іллі Ємця».

Експерти також слабо вірять у те, що в їхніх областях може настати суттєве покращення економічної активності після зняття обмежувальних заходів. Хоча й усвідомлюють,  що настання стабільності в економіці навряд чи  великою мірою залежить від Зеленського, оскільки є загальносвітовою проблемою.

 «Ми також запитали в експертів, хто в області найбільше доклався до подолання наслідків епідемії.  Респонденти відповіли, що це волонтери, громадські організації, свідомі громадяни, лікарі та медпрацівники. А от діяльність центральної влади оцінюють як менш вагому. Тому, якщо ми говоримо про регіональний контекст,  то все-таки місцеві експерти покладаються на власні сили  й на сили місцевої влади більше, ніж на  певні  рішення – ефективні чи менш ефективні – загальнонаціональної влади», – підсумував Андрій Сухарина.

Політика «гасіння пожеж» та виконання «гігієнічного мінімуму» реформ   продовжуватиметься

Гліб Вишлінський,  виконавчий директор Центру економічної стратегії,  погоджується  з думкою опитаних експертів, що  чи не  єдиним  досягненням Зеленського  за перший рік його діяльності в економічній сфері було ухвалення закону про  обіг земель сільськогосподарського  призначення. 

«Хоча, з економічної точки зору, вплив цього формату, який було запущено, буде мінімальний, бо це є більше питання конституційних прав людини, ніж використання цього потенціалу для  економічного розвитку,  який ми могли б мати, якби запустили  його повною мірою, а не відкладали б на 2024 рік, але нарешті громадяни України наступного року отримують можливість продавати свої ділянки і будуть мати повне право розпоряджатися своєю власністю», – прокоментував експерт.

На його думку, негативні оцінки діяльності президента пов'язані з тим, що  не було використано того потенціалу для змін,  яких  очікували від Зеленського виборці. Натомість необхідні реформи через домовленості  та небажання дистанціюватися від олігархів затягувалися, реформаторські команди спочатку призначалися, а потім звільнялися. Деякою мірою ця ситуація схожа з попереднім президентом Порошенком,  каже  Гліб Вишлінський.  Але ситуація ускладнюється тим, що в команди Зеленського відсутні чіткі принципи економічної політики, а з точки зору управлінського виконання – панує кадровий безлад.

 «Коли  у березні ми мали протягом одного місяця  трьох міністрів фінансів і трьох міністрів охорони здоров'я,  це свідчить про те, що не може бути якісної економічної політики і довіри партнерів та інвесторів… Той великий потенціал, який міг би дати  поштовх економічному розвитку України, зокрема іноземними інвесторами, було згаяно. Згаяно через безпідставне політичне рішення щодо відставки уряду Гончарука, через відсутність очевидної економічної політики у нинішнього Кабінету міністрів, що врешті-решт призвело до унікального в історії України випадку,  коли узгоджену на експертному рівні довгострокову програму з МВФ було на ходу замінено на більш строкову програму стенд-бай.  Для мене очевидно, що в сприйнятті МВФ, цей  уряд не може взяти на себе відповідальність за виконання 3-4-річної програми».

Щодо очікувань, то, на думку Гліба Вишлінського, наступного року найвірогідніше продовжуватиметься політика «гасіння пожеж» без чіткого плану дій та виконання «гігієнічного мінімуму» реформ, яких вимагають донори. Але й продовжуватимуться  домовленості з олігархами, зокрема задля забезпечення публічної підтримки президента через олігархічні телеканал.

«Для української економіки це означатиме тупцювання на місці і невикористання будь-яких можливостей, які країна в умовах великої глобальної кризи теоретично могла б використати», – констатував Гліб Вишлінський.

Цього року в Україні діяла президентсько-парламентська модель правління

Щодо політико-правової сфери, то главі державі не вдалося належним чином виконувати статусну роль гаранта Конституції.  На це звернула увагу Юлія Кирченко, член правління Центру політико-правових реформ, cпівголова Ради РПР.

Ще на початку своєї каденції Зеленський ініціював конституційні зміни, які були напрацьовані закрито й не мали єдиної мети, нагадала експертка. 

«Перший раз в історії України ми маємо три висновки Конституційного суду  на ці ініціативи  президента,  де зазначено, що вони можуть призвести  до скасування або обмеження  конституційних прав громадян», – відзначила Юлія Кириченко.

Так, за її словами, Конституційний суд  заблокував  зміни, що стосувалися розширення  повноважень  президента  в частині утворення незалежних регуляторів і призначення керівництва НАБУ та ДБР.  Негативний висновок було надано й на ініціативу розширити  перелік підстав для  дострокового позбавлення народних депутатів своїх мандатів. Суттєві зауваження були висловлені на ініціативу  президента щодо зменшення складу парламенту до 300  народних депутатів. Не пройшла конституційного схвалення й законодавча ініціатива стосовно посилення народовладдя, оскільки український народ як суб’єкт апріорі не може виступати автором законопроектів.

І все ж дві конституційні ініціативи президента– скасування адвокатської монополії та право парламенту створювати дорадчі органи – отримали позитивний висновок.

«Вони вже можуть бути ухвалені в парламенті, але поки що за  підсумками року діяльності  парламенту не ухвалено жодних конституційних змін, де є позитивний висновок у першому читанні», – каже експертка.

За її словами, президент на практиці спотворює конституційний  механізм державної влади. Найбільш резонансною подією була відставка прем'єр-міністра Гончарука, який подав свою заяву про відставку президенту України, хоча відповідно до Конституції, мав би її занести до парламенту.

«Фактично  цього року в Україні діяла президентсько-парламентська модель правління», – акцентувала Юлія Кириченко.

Формувати монобільшість у  місцевих радах вже не вдасться

Проблеми кадрової політики в регіонах, мабуть, ще більш відчутні, ніж на центральному рівні. На цьому наголосила Юлія Біденко, доцентка кафедри політології Харківського Національного університету,  експертка Ініціативи Представництва ЄС в Україні «Team Europe Kharkiv». Наповнити регіональне управління людьми  з команди «Слуги народу» чи наближеними до президента вже  не так легко.

 «Дуже складні проблеми саме в наповненні середньої ланки державної служби в регіонах, – каже експертка. –  Нинішній владі доводиться інтегруватися з представниками минулої еліти – Опозиційного блоку, відбуваються сумнівні ціннісно-ідеологічні комбінації призначення».  

На тлі  кадрового голоду у більшості  регіонів провалено й написання якісних стратегій регіонального розвитку, які визначатимуть розвиток регіонів до 2027 року. Одним  із найбільших провалів, на  думку експертки, є незавершеність реформи децентралізації.

«За минулої влади громадяни визнавали, що це одна з найбільш успішних і комунікованих реформ. Зараз ми бачимо переривчасті ініціативи з боку президента і парламенту, як завершувати децентралізацію, але поки що зрозумілого проекту про терміни завершення немає», – зазначила Юлія Біденко.

Суттєво, на її думку, вплинули на перспективи децентралізації  й змін до бюджету, які були здійснені Кабінетом міністром під час пандемії. Внаслідок скорочення коштів на розвиток ОТГ,  ті громади,  які вагалися щодо об'єднання своїх населених пунктів, перебуватимуть в ще більш поганому очікуванні.

  «Вже немає такої ейфорії, яка дозволить формувати монобільшість у місцевих радах, – каже Юлія Біденко. – Буде значний клінч  з сильними мерами в деяких регіонах, де люди намагатимуться зберігати свої позиції і не боятимуться йти на конфлікт з Кабміном та президентом. На мою думку,  другий рік президента Зеленського буде ще складнішим, зважаючи не лише на пандемію, а й на місцеві вибори та  рекомпозицію місцевих еліт», – прогнозує вона.

Позитивних зрушень у зовнішній політиці України немає, як і немає значних провалів

У зовнішньополітичній сфері  команді Зеленського не вистачає стратегічного бачення, куди  прямує держава й якою має бути роль України в сучасних міжнародних відносинах.  Про це, своєю чергою,  сказав Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського Національного університету імені І. Мечникова. Однією з   проблем є  узурпація зовнішньої політики Офісом Президента України, вважає аналітик.

«Офіс Президента абсолютно відсунув від ключових напрямків зовнішньої політики провідних дипломатів і експертів у цій сфері. В адміністрації президента немає людей із досвідом опікуватися найважливішими ключовими напрямками зовнішньої політики, зокрема  політики щодо Росії. «Нормандський формат» хоч і активований,  але якоїсь вигоди  від цього ми не бачимо. Зеленський непогано показав себе в Парижі,  але після цього ніяких зрушень не було. І вважати позитивом лише те, що Зеленський розбудив «нормандську четвірку», я б не став.   Так само й щодо обміну полоненими. Так це позитив. Але відбувалися вони і раніше. При Порошенкові навіть більше людей поверталося до України».

Загалом позитивних зрушень в зовнішній політиці України,  на думку Володимира Дубовика,  немає. Хоча й  немає  значних провалів, принаймні щодо Європейського Союзу. 

«Хотілося б більше активності в реалізації потенціалу Угоди про асоціацію.  Багато напрямків у рамках Угоди не працюють. Були суперечливі вислови і щодо НАТО  від владної команди. І хоч ми розуміємо, що найближчим часом не можемо стати членами НАТО, але країні дуже важливо  зберігати орієнтацію на цю стратегічну мету», – наголосив Володимир Дубовик.

 Реляції на тему певних змін є, але стратегії цих процесів немає

В гуманітарній політиці, яка не є сферою прямих повноважень президента,  за цей рік відбулося певне становлення  інститутів, проте немає чіткого бачення, як вони працюватимуть. Про це  під час обговорення сказала Юлія Тищенко, голова Програмної ради, керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД.

Зокрема, за її словами, є певна  криза навколо  уповноваженого з захисту державної мови,  не схвалено жодних законодавчих ініціатив, які були б зрозумілі та обговорені  в сфері мовної політики.

 «Різні реляції на тему певних змін в аспектах мовної політики є, але стратегії цього процесу немає», – каже експертка.

Така сама ситуація і з етнополітикою. Модернізації законодавства про національні меншини в Україні так і не відбулося. Те саме стосується й міжрелігійних відносин.   

Відповіла експертка і на запитання від слухачів пресконференції,  чи є в Зеленського стратегія  подальшого розвитку Криму та Донбасу. На її думку,  такої стратегії  в команди президента  немає.

 «Важко сказати, чи є вона написана у Зеленського, але відкритого документа ні по Криму, ні по Донбасу немає, – відзначила Юлія Тищенко. – Можливо, в уповноважених структурах  влади внутрішнє розуміння, куди ми маємо прийти, і є, але немає бачення, як цього досягнути».

Щоправда,  в риториці  обох урядів, а також самого Зеленського, як каже експертка,  з’явилося словосполучення «безпечна реінтеграція», інтерпретувати яку можна як  реінтеграція тимчасово окупованих територій тільки після деокупації.

«Це той процес, який не створює додаткових ліній розколу в суспільстві, не розхитує ситуації. Це певний процес на підставі врахування всіх конфліктних  і стратегічних чинників, зокрема європейської  та євроатлантичниої інтеграції.  Наскільки це співпадатиме, будемо дивитися далі», – зауважує Юлія Тищенко.

Відзначила вона й те, що, схоже, влада зрозуміла – конфлікт не може бути врегулюваний за один день.  Актуалізується і  розуміння того, що Україні потрібне перехідне правосуддя, з'явилося також усвідомлення, що потрібні політики заходів довіри в сфері реінтеграції – як то облаштування КПВВ «Чонгар»,  розширення можливостей вузів для навчання дітей із тимчасово окупованих територій.

«Це не дуже помітні,  але важливі речі, які сприяють засобам реінтеграції», – наголошує Юлія Тищенко.

А от щодо Криму, то на її думку,  переговорних майданчиків щодо врегулювання конфлікту як не було, так і  не створено.  

«Озвучується потреба їхнього створення, але ми не бачимо результатів щодо цього», – підсумувала Юлія Тищенко.

Тактика української сторони в миротворчому процесі стала більш агресивною і дещо зміненою

Президент Зеленський у своїй інавгураційній промові вимагав ухвалити Виборчий Кодекс і це таки було зроблено. Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, зауважила, що епопея з реформою виборчого законодавства, яка триває вже декілька років, досі не завершена.

 

«Ми наближаємося до місцевих виборів, але у нас зараз не завершений етап реформування законодавства в частині місцевих виборів. Все потрібно робити вчасно та в повній мірі», – пояснює аналітик з виборчих процесів в Україні. Врядування і політика президента та його офісу є рейтингово орієнтованою, тому подекуди вона змінюється під впливом суспільного сприйняття, наприклад, критики Консультативної ради в Мінську щодо участі у миротворчому процесі.

Самі місцеві вибори, якими, за словами Ольги Айвазовської, має закінчитися реформа децентралізації, навіть в умовах  пандемії та карантинних заходів мають відбутися в зазначені терміни – 25 жовтня 2020 року,  що вже підтвердили в «Слузі народу».

«Відповіді на ці питання вже дані – вибори відбудуться в передбачені законом терміни – це остання неділя жовтня п'ятого року повноважень органів місцевого самоврядування», – повідомила голова правління Громадянської мережі ОПОРА.

Окремо зупинилася експерткя й на змінах у тактиці України в миротворчому процесі. Вона, за її словами,  стала більш агресивною.

«Декілька слів про миротворчий процес. Я б хотіла сфокусуватися на тому, що тактика української сторони стала більш агресивною і дещо зміненою. І знову ж таки, частково це є наслідком суспільно орієнтованої рейтингової політики. Тобто якщо ми будемо порівнювати риторику або рішення, або процеси, які стосуються другої половини 2019 року і, наприклад, 2020 року, вони кардинально відрізняються», – сказала Ольга Айвазовська.

Експертка вважає, що Україна випускає з уваги деякі геополітичні процеси, але здійснює правильні тактичні кроки.

«Це не може не радувати, тому що, з одного боку, Україна випускає, як на мене, з уваги важливі геополітичні процеси, в тому числі ті, які відбуваються на території країн-сусідів, у тому числі Російської Федерації, що пов'язано з обнуленням влади Володимира Путіна, а також внутрішньополітичних конституційних процесів на території Російської Федерації. Але тактичні кроки, які зараз здійснюються, і тези, які озвучуються, на мою думку, є дуже правильними», – зауважила Ольга Айвазовська.

Так, за її словами, відбувається демонополізація ОРДЛО, представництва окремих районів Донецької й Луганської області за рахунок публічної демонстрації належності їх до громадянства РФ, створення умов до залучення внутрішньо переміщених осіб в якості експертів на тимчасовій або на постійній основі до переговорних груп.

«Тому я б сказала, що в цій частині вікно можливостей щодо певних агресивних, прогресивних дій використовується, але воно дуже швидкоплинне в часі, і якщо до кінця року дійсно не буде певних проривних змін здійснено в перемовному процесі, то навряд чи можна очікувати на глобальні зміни в середньотерміновій перспективі, починаючи з наступного року», – зазначила Айвазовська.

Ставитись толерантніше до критики і бачити в громадянському суспільстві союзників

Підсумовуючи виступи доповідачів, модератор зустрічі, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, відзначив, що за перший рік президентсва Зеленського чітко проглядають його сильні й слабкі сторони.

Серед сильних – насамперед комунікація президента з громадянами, створення образу «свого хлопця», людини з народу, яка прийшла втілити в життя його мрії. Серед слабких сторін  – нетолерантність до критики.

«Ще з часу виборчої кампанії головним ворогом для Зеленського залишається Порошенко, а також всі, хто ставить йому болючі й критичні питання. Для нього це кимсь інспіровані й заангажовані люди. Як на мене, ніхто з наших президентів не любив критики, це правда. Але якщо подивитися, скільки бруду свого часу виливалося на Порошенка, то Зеленський, порівняно з цим, перебуває зараз в теплій ванні. Тому він міг би ставитися толерантніше до критики і бачити в тих, хто висловлює свої пропозиції,  своїх союзників, зокрема громадянського суспільства. Ми не є його вороги, ми є союзниками в усьому тому, що він робить правильно», – наголосив  Олексій Гарань.

________________________________

Онлайн-пресконференція «Перший рік Президента Володимира Зеленського: досягнення та невдачі» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США. 

Відеозапис пресконференції: