Призначення аудиторів НАБУ: боротьба триває
Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва | 21 березня Верховна Рада не змогла підтримати жодної з кандидатур на посаду члена аудиторської комісії Національного антикорупційного бюро (НАБУ). За заступника Генерального інспектора Міністерства юстиції США Роберта Сторча проголосували 178 депутатів, тоді як за приватного британського детектива Найджела Брауна – 202. Того ж дня низка громадських організацій запропонувала Кабінету Міністрів перелік із трьох кандидатур аудиторів НАБУ, серед яких уряд може вибрати одного делегата в аудиторську комісію. Третього члена комісії має призначити Президент Петро Порошенко. |
Олексій СидорчукГолосування у Верховній Раді засвідчило нічийний результат у боротьбі неформальної правлячої коаліції та опозиційних сил у складі «Самопомочі», «Батьківщини» та окремих депутатів Блоку Петра Порошенка, яких підтримували представники антикорупційних громадських організацій. Намагаючись домогтися призначення членом аудиторської комісії маловідомого Брауна, пропрезидентські сили, вочевидь, мали на меті здобути контроль над цією комісією та отримати передумови для звільнення директора НАБУ, який останнім часом почав демонструвати все більшу незалежність від волі президента та його оточення.
Глухий кут, у який зайшла ситуація з призначенням аудитора від Верховної Ради, може мати кілька варіантів подальшого розвитку. Багато чого залежатиме від поведінки Порошенка, чия «квота» в аудиторській комісії може вирішити, чи зможе цей орган здійснити незалежний аудит НАБУ. З одного боку, зважаючи на суспільний резонанс і невдоволення західних партнерів України спробами парламентської більшості призначити лояльного до себе кандидата, Порошенко може зробити своїм делегатом до комісії саме Сторча, який має репутацію професійного і незалежного експерта. Третій член комісії, делегований від уряду, з великою вірогідністю також буде незалежною фігурою, і в такому разі склад комісії буде збалансованим, незалежно від рішення парламенту.
З іншого боку, бажання отримати важелі впливу на керівництво НАБУ завдяки контролю над аудиторською комісією для Порошенка може переважити ризики від погіршення стосунків із представниками західних держав. Свідченням такого сценарію стане призначення до комісії зручного для президента кандидата. Тоді глава держави зможе використати свій вплив на парламентські фракції, аби спонукати їх також обрати аудитором від Верховної Ради лояльну до себе фігуру. У будь-якому разі саме поведінка Президента стане ключовим сигналом щодо того, чи владна команда справді зацікавлена в існуванні незалежного антикорупційного органу.
